Ярослав Бай: ріпак — цінна культура у сівозміні, тож його потенціал варто використовувати

Попередники, обробіток ґрунту та сівба

В обробітку господарство має 7000 га землі, займається рослинництвом та овочівництвом. Левову частку у структурі посівних площ займають пшениця озима, озимий ріпак і соя. Посівні площі під озимим ріпаком становлять 1480 га. Окрім цих основних культур вирощують також яру пшеницю, ярий та озимий ячмінь, горох, кукурудзу, гречку, овочі.

Найкращими попередниками під озимий ріпак Ярослав Бай називає горох, озимий ячмінь, ярий ячмінь, озиму та яру пшеницю.

«Ґрунти у нас переважно бідні, темно-сірі опідзолені, вміст гумусу не більше 2,5%, решта — приблизно 15% це карбонати й осушені болота з високим вмістом гумусу, але ми їх використовуємо тільки під овочі. Виходячи з виносу поживних речовин, вносимо під озимий ріпак тукосуміш 4:17:40 у нормі 350 кг/га, як це було під урожай 2017 року, або ж 8:19:29 у нормі 400 кг/га. Чому така велика кількість? Наступна у нас пшениця, під яку ми не вносимо мінеральних добрив, окрім азоту. Й отримуємо досить непогані результати, 7—8—9 т/га пшениці 2-го класу», — розповідає агроном.

У 2018 році господарство придбало сівалку Horsch Focus, яка дає можливість вносити мінеральні добрива безпосередньо в рядок, тому кількість добрив, котрі вносяться, вдалося зменшити.

«Раніше ми сіяли сівалкою Amazone Citan 8 м, 12,5 см міжряддя. Минулого року купили Horsch Focus 6 м, 30 см міжряддя, яка дає нам змогу вносити міндобрива прямо в рядок. Глибина загортання насіння в нас становить 2,5—3,5 см, густина — 40—50 насінин на 1 м2. Використовуємо тільки насіння селекції NPZ Lembke. Сіємо гібриди Мерседес, Трумпф, Шерпа, Ксенон. Обрали саме ці гібриди після низки дослідів, які проводили кілька років тому. Селекція NPZ Lembke за результатами сподобалася нам найбільше. Але цього року в нас іще є закладені досліди, маємо 20 гібридів ріпаку, після збирання порівняємо результати», — пояснює Ярослав Бай.

Обробіток ґрунту під ріпак залежить від попередника. Після ячменів двічі дискують і  роблять 2 культивації, намагаючись ідеально обробити ґрунт до посіву. Після гороху проводять дискування стерні на 10 см, щоб спровокувати падалицю, і передпосівне дискування на 15 см, щоб заробити падалицю гороху, а також 2 культивації для вирівнювання ґрунту. Після озимої чи ярої пшениці одразу дискують поле, заробляють солому і  вносять добрива, ці операції виконуються протягом 2 днів після збирання попередника.

Захист посівів восени

Відразу після сівби у господарстві виконують обробку ґрунтовим гербіцидом. Зазвичай вносять Бутізан Стар, Бутізан Авант або Бутізан 400. Як пояснює агроном ПП «Агрофірма «Дзвони», зазвичай вносять той препарат із вказаних, який на даний час є в наявності.

«До гербіцидів обов’язково додаємо ґрунтовий прилипач. Як показала практика, такі прилипачі дійсно працюють. Ми перевірили на власному досвіді, побачили, що з прилипачем препарат «тримає» приблизно на 2 тижні довше, і вирішили постійно його застосовувати», — каже Ярослав Бай.

Щоб прибрати з поля падалицю пшениці, вносять гербіцид Пантера у нормі 1,8 л/га, якщо ж ріпак сіють після гороху — вносять препарат Галера Супер у нормі 0,25 л/га.

Восени у фазі 4—6 листків використовують також наступні засоби:

• Ретардант (фунгіцид) Фолікур у нормі 0,7 л/га.
• Інсектицид Карате Зеон — 0,2 л/га.
• Борвмісне добриво, яке вносять обов’язково кожного року (Оракул Бор), — 1,5 л/га.

При внесенні до робочого розчину додають 3 кг/га карбаміду, а також обов’язково застосовують регулятор кислотності води. При цьому завжди дотримуються правил послідовності змішування компонентів у робочому розчині.

«Залежно від термінів сівби та температур повітря, восени ретардантом можемо працювати 1—2 рази. Якщо сіяли рано, температури високі й ріпак росте швидко, вносимо морфорегулятор двічі у загальній нормі 1,5 л/га», — пояснює агроном.

Весняне підживлення та захист

Перше весняне підживлення посівів проводять по мерзлоталому ґрунту, вносять 300 кг/га аміачної селітри та 100 кг/га сульфату магнію. Через 2 тижні після першого внесення додають ще 200 кг/га аміачної селітри.

Весняний захист проводять у кілька етапів:

• За висоти рослин 10—15 см вносяться фунгіциди Карамба Турбо 0,3 л/га, Фолікур 0,6 л/га, а також бор і молібден для покращення засвоєння азоту.
• Бутонізація: фунгіцидний захист Амістар Екстра (азоксистробін 200 г/л плюс ципроконазол 80 г/л) у нормі 0,5 л/га, інсектицидний захист Біскайя (тіаклоприд) у нормі 0,4 л/га, додатково вносяться мікродобрива, зокрема бор.
• Середина цвітіння: фунгіцид Піктор 0,5 л/га, інсектицид Карате Зеон 0,15 л/га.
• Із кожним внесенням, знову ж таки, застосовується регулятор кислотності води.

«У нас вода має рН 7,2, а для більшості препаратів, особливо гербіцидів, це досить високе значення, тому ефективність внесення знижується. Наведу такий приклад: коли працювали гліфосатами, начебто гліфосат спрацював, рослини пожовтіли, а коли увійшли в поле з сівалкою, побачили, що коріння пирію живе. Чому не спрацював гліфосат? Тому що оптимальний рН розчину для гліфосату 3,5—5, а за рН вище від 7 він нестабільний. У нас вода була 7,2, тому гліфосат спрацював на 50%. Коли ми додали регулятор кислотності, дія була надзвичайно високою. Для кожної діючої речовини оптимальне значення рН розчину є різним. Найбільш чутливі гербіциди до рН розчину. Інсектициди й фунгіциди не такі чутливі, ця проблема більше стосується гербіцидів», — розповідає Ярослав Бай.

Окрім того, агроном ПП «Агрофірма «Дзвони» розповів, що у господарстві намагаються проводити інсектицидні обробки таким чином, щоби найменше зашкодити бджолам.

«Для весняних обробок намагаємося обирати препарати, які найменше шкодять бджолам, усі такі обробки проводимо виключно вночі», — розповідає Ярослав Бай.

Він пояснює, що такий підхід корисний не лише бджолам і бджолярам, а й самим агрономам, адже бджоли є головними запилювачами квіток ріпаку, а отже, їхня кількість на полі також впливає на майбутній урожай.

«Існує така думка, що наявність бджіл також впливає на урожай ріпаку. Тому намагаємося не шкодити корисним комахам, можливо, що до наших врожаїв вони також «доклали лапки», — каже пан Ярослав.

Десикацію перед збиранням ріпаку у господарстві не проводять.

Наявний досвід вирощування культури, зазначає Ярослав Бай, дає змогу отримувати добрі врожаї.

«Ріпак — це «перші гроші» у господарстві, які дають змогу погасити кредити. Також це найкращий попередник під озиму пшеницю, у нас є досліди і після ріпаку, і після сої, навіть з одночасним посівом, то на ріпаку урожайність вища і за якістю пшениця найкраща. Наявні технології дозволяють нам упевнено працювати з ріпаком як зі стабільною та вигідною культурою», — підсумовує агроном.