Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
5 завдань для агрономів у підготовці до весняного періоду
Зима вже «повернула на весну», січневі свята й відпочинки позаду і настав час подумати про майбутні весняно-польові турботи. SuperAgronom.com вирішив допомогти агрономам налаштуватися на робочий лад і нагадати про основні завдання у підготовці до весняного сезону.
Нинішня зима для аграріїв була своєрідною. Теплий, подекуди дощовий грудень. Засніжений січень. І знову теплий лютий. Такі погодні умови та відповідні тенденції останніх років зумовлюють особливості, які потрібно врахувати в застосовуваних агротехнологіях.
1. Зберегти вологу
Минулорічна осінь та початок зими видались відносно дощовими. До того ж на більшості території України істотного промерзання ґрунту не спостерігалося. Тому фахівці передбачають, що запаси вологи у ґрунті, зокрема на час сівби ранніх ярих, можуть бути задовільними.
«Тобто у 0-20 см шарі буде від 20 до 40 мм запасів вологи, у метровому шарі їх кількість оцінюватиметься від задовільного до дуже доброго, а запаси продуктивної вологи становитимуть від 100 до 160 мм і більше», — прогнозує Сергій Гаврилов, керівник відділу обробітку ґрунту і боротьби з бур’янами ННЦ «Інститут землеробства НААН», кандидат сільськогосподарських наук.
Разом з тим він підкреслює, що активне танення снігу за слабкого розмерзання ґрунту супроводжуватиметься непродуктивними втратами вологи, особливо на схилових землях — за рахунок стоку.
Хоч вологи начебто достатньо, але для агрономів дуже важливо її зберегти й навесні ефективно використати. Для цього організацію весняно-польових робіт слід провести у максимально короткі терміни. За можливості — в одному технологічному циклі з сівбою. На думку Сергія Гаврилова, в таких умовах застосування широкозахватних знарядь та комбінованих агрегатів, які поєднують операції з розпушування, вирівнювання й ущільнення ґрунту, є ефективним не лише для збереження вологи, дотримання оптимальних термінів сівби, а й у плані економії трудових, енергетичних і матеріально-технічних ресурсів.
При цьому експерт дав декілька слушних порад:
- Під ранні ярі обов’язково здійснюють ранньовесняне розпушування, яке має виконувати функції передпосівного обробітку.
- Для культур, що будуть сіятись пізніше, слід лише вирівняти площу шляхом боронування, наприклад, пружинними боронами. Воно активно провокує проростання бур‘янів. Наступний обробіток бажано проводити безпосередньо перед сівбою.
- Якщо зяблевий обробіток не виконувався, то найбільш доцільно буде провести якнайшвидшу сівбу відразу після виконання основного весняного обробітку. Передпосівним обробітком у цьому разі є культивація на глибину заробляння насіння.
2. «Нагодувати» озимі й обрати оптимальну систему живлення
Про необхідність живлення тут і нагадувати не варто — це аксіома, але у нас, як завжди, є нюанси. Усі добре пам'ятають минулорічну ситуацію з дефіцитом міндобрив.
Тому чимало аграріїв «затоварились» ними ще з осені. Однак не усім так пощастило. В когось обігових коштів не вистачало, хтось не встиг усе прорахувати чи знайти постачальника за умовами, які влаштовували б. За інформацією інституту охорони ґрунтів, українські фермери на сьогодні забезпечені добривами лише на 32%. А весна насувається, тож серед головних завдань і для агрономів, і для керівників агропідприємств — повне забезпечення весняно-польових робіт запасами мінеральних добрив, передусім основних.
SuperAgronom.com промоніторив ринок і дізнався, зокрема, що 5 лютого весняну кампанію з реалізації мінеральних добрив розпочав Аграрний фонд. Зараз у компанії в наявності чотири види добрив вітчизняного виробництва:
- аміачна селітра (марка Б);
- карбамідо-аміачна суміш (КАС);
- карбамід;
- вапняково-аміачна селітра.
Як розповів Юрій Меленчук, керівник департаменту малого та середнього бізнесу ПАТ «Аграрний фонд», добрива є на 33 складах компанії у 18 областях України. Крім того, мінеральні добрива можна безпосередньо забрати на хімзаводах у Рівному і Черкасах. Причому, за його словами, можна одночасно укласти і форвардний контракт, і договір на купівлю мінеральних добрив.
«На сьогодні наші пропозиції вигідні, оскільки наближається весняна посівна і попит на добрива та на фінансовий ресурс форвардної програми, звичайно, дуже високий. А оскільки оформити кредит в банку — це тривала процедура і як заставу банки беруть матеріальні цінності (техніку, нерухомість), то, на нашу думку, аграріям вигідно співпрацювати з Аграрним фондом. Тим більше, що запорукою в цьому разі виступає зерно майбутнього врожаю», — додав Юрій Меленчук.
Більш детально про весняну кампанію з продажу мінеральних добрив від Аграрного фонду читайте ТУТ.
Окрім вчасного придбання міндобрив, варто ще й з розумом ними розпорядитися. Як зауважив Григорій Опанасенко, головний технолог з рослинництва ТзОВ «Бучачагрохлібпром», важливий також початок виходу в поле.
«Знаю господарства, в яких уже на початку лютого, коли ще земля мерзла і сніг лежить, вносять ту ж аміачну селітру. Уявіть, який після цього вони можуть отримати результат? Ґрунт замерзлий, випадає сніг, потім приходять плюсові температури і, особливо на тих полях, де невирівняний рельєф, разом зі снігом усе ваше добриво просто стікає у балки і ярки. Це лише шкода довкіллю, а посівам користь — мінімальна. Добрива доцільно вносити лише по мерзлоталому ґрунту. Ми його розкидаємо, ґрунт уночі замерзає, потім вдень плюсова температура, все тане, волога просочується у ґрунт, добрива розчиняються і проникають у кореневу систему озимих. Тоді й маємо ефект», — зазначає Григорій Опанасенко.
З другого боку, фахівці Інституту землеробства НААН стверджують, що цього року «мерзлоталого» ґрунту можна і не дочекатися, якщо врахувати незначну глибину промерзання у багатьох регіонах. Вони вважають, що підживлення особливо актуальне для слабкорозвинених посівів. Адже забезпечує азотом кореневу систему, розташовану у збідненому поверхневому шарі ґрунту, на ранніх стадіях відновлення вегетації. Тоді як на посівах добре розкущених озимих культур, за умови їх доброї перезимівлі, підживлення рослин по мерзлоталому ґрунту в ранньовесняний період проводити вони не рекомендують. Його слід перенести на період через 8-10 днів після відновлення весняної вегетації, коли припиняються процеси весняного кущіння і внесений азот використовується для підтримання потенціалу колосу, а не витрачається на додаткові пагони.
3. Не прогадати з посівним матеріалом
Якісний насіннєвий матеріал забезпечує значну частину майбутнього врожаю. Помилки при його виборі або зберіганні можуть обійтися дорого. Можна, звісно, в цьому питанні користуватися послугами надійних партнерів і купувати його лише у перевірених компаній. Якщо ж агропідприємство забезпечує себе власним матеріалом, то фахівці радять не забувати про основні моменти: належний контроль якості насіння, підбір належного препарату для обробки насіння, правильне налаштування обладнання.
«Аби уникнути помилок, є лише один метод — перевірка. Її варто здійснити незалежно від стану зберігання насіння і початкової якості. У якій формі це зробить підприємство — його вибір. Краще — перевірити офіційно, тоді більша ймовірність виконання процедури згідно зі стандартом. За достатньої кваліфікації агронома чи наявності відповідної лабораторії у самому господарстві, це можна зробити і самостійно, але дотримання офіційної методики перевірки є обов’язковим», — вважає Максим Бернацький, керівник підприємства «Рост-Агро», який давно уже займається насінництвом.
При цьому він визнає, що наразі можливість перевірки насіннєвого матеріалу обмежена — через скорочення мережі державних лабораторій. Але при цьому радить не заощаджувати на аналізах і по можливості звертатися до приватних лабораторій із доброю репутацією. Також серед проблем експерт називає використання для сівби пізно зібраного насіння. Вже неодноразово переконувався, що якість такого матеріалу, особливо бобових культур, зазвичай досить низька.
На прохання SuperAgronom.com Максим Бернацький дав низку порад щодо уникнення проблем із насіннєвим матеріалом:
- Абсолютно не варто сіяти насінням, яке не вкладається в стандарт. Навіть якщо воно своє. На ринку достатньо насіння за прийнятним цінами.
- Необхідно вибрати порядного виробника чи постачальника насіння. Не за ціновою пропозицією. А за кваліфікацією, рівнем виробництва, і, головне, порядністю.
- Дуже серйозно треба поставитись до вибору препаратів для обробки насіння.
- Якщо у господарстві немає належної техніки для обробки насіння, цю роботу варто доручити спеціалізованому підприємству.
- Почати використання інсектицидних препаратів для обробки насіння. Для соняшника, кукурудзи та інших культур точного висіву це взагалі має бути обов’язкова операція, для решти — бажана, але залежно від стану поля.
4. Бути готовим до шкідників і хвороб
Кліматичні зміни, особливості застосування сівозмін у наших реаліях, наростання резистентності у шкодочинних організмів через активне використання деяких речовин, — усі ці чинники заважають ефективно боротися із хворобами рослин та шкідниками.
За словами Сергія Ретьмана, заступника директора Інституту захисту рослин НААНУ, доктора сільськогосподарських наук, погіршення фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур пов’язане із тривалим періодом фітосанітарної дестабілізації, яка виникла в результаті кризових явищ в сільському господарстві, що призвело до зміни систем землекористування у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Велике значення має також тенденція до підвищення теплозабезпечення вегетаційного періоду й зміни динаміки випадання опадів протягом року. Експерт зазначив, що під впливом цих та інших чинників відбулись кардинальні зміни у домінуванні серед шкідливих організмів, з'явились нові економічно значимі об'єкти. Що, загалом, мало негативний вплив на цілісність агроекосистем.
Наприклад, що стосується озимої пшениці, то спостереження показали, що ще в осінній період наявність інфекції в посівах цієї культури становила від 5 до 10%. І як далі розвиватиметься процес, залежатиме від майбутніх весняних умов. При цьому, як зазначив Сергій Ретьман, варто диференціювати самі посіви на раннього, оптимального і пізнього термінів сівби. Відповідно до цього чинника і складатиметься фітосанітарна ситуація.
«Яка хвороба домінуватиме — кореневі гнилі чи, наприклад, борошниста роса, — це буде залежати від стану посівів. На загущених і перерослих посівах слід очікувати поширення борошнистої роси. Для хвороби достатньо незначного наростання температури, навіть +5 °С, щоб відбувалося перезараження нової листової поверхні. До того ж, збудник борошнистої роси цілком непогано почувається в таких умовах, які склалися нинішньої зими. Тому якщо у вас загущені посіви, висіяні в ранні та оптимальні терміни, на них треба звертати увагу в першу чергу», — вважає експерт.
На його думку, ця ж тенденція стосується і снігової плісняви. На перерослих, загущених посівах, за умови наявності тривалого снігового покриву та випадання снігу на непромерзлуий грунт, високий ризик ураження сніговою пліснявою. Навесні такі посіви потребуватимуть проведення ранньовесняного боронування та підживлення мінеральними добривами.
«Ще одним чинником є внесення добрив. Широке застосування азотних добрив сприяє підкисленню ґрунтів. А це істотно впливає на їхню мікрофлору. Може відбуватися дисбаланс на користь саме шкідливих організмів», — додає Сергій Ретьман.
Також українським аграріям слід пам’ятати, що у зв’язку з кліматичними змінами змінюються ареали поширення деяких хвороб та шкідників. Наприклад, за словами Сергія Ретьмана, такий шкідник, як хлібна жужелиця, останнім часом дедалі більше просувається зі степової зони у північніші регіони. Причому поріг шкідливості її становить 2-3 особини личинок на квадратний метр. І дослідження показали, що в межах виявлених ареалів запас цього шкідника достатній. На жаль, зростає щільність популяцій злакових мух і клопа шкідливої черепашки. Тож фахівці радять слідкувати за своїми озимими посівами і виважено застосовувати засоби захисту.
«Хоча для такого шкідника, наприклад, як хлібні жуки, погодні умови, які зараз склалися, — не досить сприятливі. Частина популяції може гинути. Також волога підстилка не дуже сприятлива для шкідливих черепашок, адже у ній розвиваються інфекції, які можуть уражати частину популяції цих жуків. Та, знову ж таки, навіть тієї частина популяції, яка доживе до настання середньодобової температури +15-17 °С, достатньо, щоб пошкоджувати посіви», — додає експерт.
Варто також врахувати, що постійний моніторинг посівного матеріалу, який проводить Держпродспоживслужба, в деяких випадках показує високий рівень зараженості. Тож не зайве і самим аграріям проводити аналіз своїх насіннєвих запасів, аби розуміти, які оздоровчі заходи потрібно буде проводити навесні перед сівбою.
5. Пам’ятати про бур’яни
Боротьба з бур’янами може бути «з двох боків»: робити сильнішою саму культуру і знищувати «некультурну» рослинність. Тобто якщо говоримо, зокрема, про озимі, то навесні доцільно всіляко сприяти швидкому наростанню вегетативної маси культури, проводити ранньовесняне підживлення. Це забезпечить конкуренцію бур’янам, однак лише ярим. Якщо залишилася значна кількість зимуючих, то тут, звісно, без гербіцидів не обійдеться. Можна і «механіки» додати.
«Останнім часом для зниження забур’яненості посівів широко запроваджують пружинні борони (типу «Метелик»). Їх застосовують у фазі «білої ниточки» бур’янів. Такий обробіток практикують як до сівби, так і після появи сходів сільськогосподарських культур», — стверджує Сергій Гаврилов.
Науковець нагадує, що за рівнем конкурентності до бур’янів культури поділяються на:
- висококонкурентні — озиме жито, тритікале, озимий і ярий ріпак, злаково-бобові травосумішки, озима пшениця;
- середньоконкурентоздатні — яра пшениця, овес, ячмінь, гречка;
- слабоконкурентоздатні — цукрові буряки, кукурудза, соя, горох, картопля, просо, льон, люпин.
Відповідно і розплановуються заходи для боротьби з цією проблемою.
«Науковий і виробничий досвід засвідчує, що насиченість сівозміни культурами збільшує стійкість їх проти бур’янів і дає змогу скоротити рівень внесення гербіцидів на 40-50%», — додає Сергій Гаврилов.
Він також наголошує, що за проведення основного, тобто найглибшого обробітку під просапні культури (кукурудзу, соняшник) навесні, добрий протибур’яновий ефект забезпечує сівба сучасними посівними комплексами у грубо розроблений ґрунт (наприклад, після плуга або важкого культиватора). Тоді грудкувата поверхня у міжрядді значно повільніше заростає бур’янами, що дає час культурі сформувати вегетативну масу і самій пригнічувати бур’яни.
Звісно, «весняні» завдання агрономів не обмежуються лише цими п'ятьма пунктами. І рішення щодо тих чи інших своїх дій агроном зазвичай приймає сам. Відповідно до умов — погодних, регіональних, матеріальних. Відповідно до власного досвіду. Але почути поради фахівців завжди корисно. Сподіваємося, вони допомогли вам почати «входити у робочий настрій». Бо весна вже скоро…
Алла Гусарова, SuperAgronom.com