АгроЕкспедиція 2017. Підсумки сезону: проблеми, тенденції та технології

АгроЕкспедиція: Посівна

Перша цьогорічна АгроЕкспедиція розпочалась у квітні. Під час неї ми завітали до різних куточків України, щоб подивитися, як триває посівна.

Посівна під урожай 2017 року стала непростою для агрономів. Усьому виною й осіння посуха, і хуртовина в листопаді, й незвично рання весна. Тим не менш, агрономи гідно вийшли з усіх складних ситуацій і досягли історичного рекорду зі збереження площ озимини в Україні. Щоб поспостерігати за посівною, агроекспедитори п’ять днів курсували просторами нашої Батьківщини, відвідавши 10 господарств.

Головна тенденція посівної кампанії під урожай 2017 року — пристосування до глобальних змін клімату. Питання нестачі вологи є основним, що турбує агрономів усіх регіонів: чи то в Одеській області, чи в Чернігівській...

Багато аграріїв у таких умовах застосовують зрошення або технології, які сприяють накопиченню і збереженню вологи в ґрунті, — no-till, mini-till, strip-till.

Однією з найважливіших тем, котрі турбували агрономів, стала проблема квітневого снігу. Так, на Харківщині потріскався ріпак і деформувався на Одещині.

Сніг, який неочікувано випав у квітні, зачепив майже всю країну, про що емоційно повідомили аграрії. Окрім скарг на наявні проблеми, вони водночас похвалились і своїми надбаннями у точному землеробстві. Розповіли про застосування дронів і різноманітних додатків, які останнім часом надзвичайно допомагають у роботі. Аграрії також зазначали, що система точного землеробства працює лише тоді, коли вона організована в комплексі.

АгроЕкспедиція: Пшениця

Наступна АгроЕкспедиція відбулася наприкінці червня, де наша команда протягом 5 днів вивчала пшеничні поля, знайомилася з технологіями вирощування у 9 господарствах різних областей і складала власні прогнози урожайності цієї значущої культури.

Пшениця цієї весни досить довго відновлювала вегетацію, рослини через різкі зміни температур були слабшими, тому хвороби охоче скористалися ситуацією. Так, у деяких регіонах відзначалося ураження сніговою пліснявою, певні господарства зіштовхнулись із грибковими інфекціями, такими, як фузаріоз, септоріоз і борошниста роса. А десь пшениця взагалі не витримала весняних морозів.

Далася взнаки і цьогорічна спека, від якої постраждали посіви майже в усіх регіонах країни.

«Основна проблема у нас (як і в більшості господарств по всій країні) — нестача вологи. Опади у 97 мм з 1 січня — це не дуже продуктивно, а станом на 26 червня 40—50 мм — це дуже критично. До того ж, весняні погодні умови не тішили», — говорить директор підрозділу Бориспіль компанії «Агро-Регіон» Олег Пащенко.

Спілкуючись із агрономами, агроекспедитори дізналися, що господарствам бракує техніки. Мова і про власну, і про орендовану. Крім того, постає питання, що вигідніше: застосування, знову ж таки, власної техніки чи орендованої? І виявилося, що краще потроху відкладати гроші й усе-таки купувати власні агрегати. Пояснюють це просто: коли техніка власна, то й користуватися нею можна в будь-який час і на свій розсуд, коли ж доводиться її орендувати, то терміни польових робіт часто підлаштовуються під орендодавця.

АгроЕкспедиція: Соя

АгроЕкспедиція під номером три була присвячена улюбленій культурі центральних регіонів — сої.

Активність цього маршруту просто зашкалює. За 5 днів ми встигли об’їхати 14 господарств, зробити купу фото й опитати понад два десятки людей.

В Україні останніми роками з’явилася тенденція до зниження посівних площ під соєю. Це зумовлено високими затратами та значною залежністю від кліматичних умов. Але, попри це, сою вирощують дуже активно. Крім того, у країні все більше закріплюється тенденція щодо органічного виробництва, і якщо раніше вона стосувалася лише дрібних товаровиробників, то зараз до органічного руху долучаються й великі холдинги.

Великі площі соя в Україні почала завойовувати не так давно, близько 10 років. Тому аграрії зізнаються, що досі не до кінця вивчили цю культуру, тому немає чіткої технології. Водночас цікавість до неї не знижується, а навпаки — зростає.

«Головне у вирощуванні культур — дивитися з агрономічної, а не економічної точки зору. Навіть якщо ці культури не є високорентабельними, як ті ж ячмінь і соя, ми не будемо виключати їх із сівозміни. Це хороший попередник під наступні культури», — зазначив виконавчий директор «САУТБЕРГ ХОЛДІНГЗ» Жан Поль Прюдом.

У зв’язку з цим агрономи перебувають у постійному пошуку сортів, постійно обираючи між вітчизняними й імпортними, де наразі тримають лідерство іноземні компанії, такі, як  (Prograin, Probstdorfer Saatzucht, SAATBAU, LEMBKE тощо); експериментують із методами обробітку ґрунту, із добривами та засобами захисту. Кожен виділяє власну концепцію вирощування.

Цього року активізувалися хвороби та шкідники. Майже на всіх відвіданих полях був павутинний кліщ. Аграріям довелося робити додаткову акарицидну обробку, інакше ризикували втратити значний обсяг врожаю. У «Росток-Холдинг», наприклад, цьогоріч зіткнулися з антракнозом.

На розвиток сої, як і будь-якої іншої культури, впливає чимало факторів. Насамперед йдеться про погодні умови. Останніми роками високі температури й мінімальна кількість опадів призводять до зменшення врожайності, та аграрії, попри все, продовжують займатися вирощуванням сої.

АгроЕкспедиція: Соняшник

Наступною АгроЕкспедицією стала АЕ Соняшник 2017. За вирощуванням цієї культури ми спостерігали і в минулому році, тому цього сезону вже приблизно знали, чого чекати.

Соняшник вирощують у будь-якому куточку України, та найбільше він зосереджений у центральній та південній її частинах. Саме там ми відвідали 7 областей, де в 14 господарствах спостерігали за вирощуванням соняшнику.

Україна, як і раніше, залишається у трійці лідерів із вирощування культури, виробляючи близько чверті усього світового об’єму соняшнику. Минулий рік був дуже вдалим. За даними Держстату, соняшник сіяли на 6 млн га та зібрали 13,6 млн т, що на 20% більше, аніж у 2015 році.

Що ж стосується сезону 2017, то показники урожайності стали зменшуватись, і результати 2016 року перевищити не вийшло. Під час АгроЕкспедиції нам вдалося поспілкуватись із досить великою кількістю аграріїв, і майже усі зіштовхнулись з однією і тією ж самою проблемою — посухою. Не надто легше було підприємствам, котрі вирощують соняшник на зрошенні, проте таких підприємств не так і багато.

Цьогорічну спеку не витримували навіть хвороби та шкідники. Не можна сказати, що необроблені посіви були повністю чистими: з хвороб на рослинах ми бачили альтернаріоз, фомоз, фузаріоз, зі шкідників — шипоноску та попелиць. Але більшість агрономів стверджували, що їхня кількість не вплинула на майбутній урожай, тому в деяких господарствах фунгіциди й інсектициди не застосовували взагалі.

Дещо іншою виявилася ситуація з бур’янами. Лихо південних та східних регіонів країни — вовчок соняшниковий. Аграріям доводилось докладати значних зусиль для боротьби з рослинним паразитом.

АгроЕкспедитори помітили, і це підтверджували спеціалісти розташованих північніше господарств, що вовчок потроху перебирається на північ. Хоча раніше головним ареалом існування для нього був саме південь. Застали на деяких полях також лободу білу та амброзію полинолисту, хоч було її не так багато.

Посуха та високі температури цього року вплинули на строки збирання соняшнику. Особливо це стосується південних областей. Адже хоч якою теплолюбною була б культура, якщо тижнями на небі ані хмаринки та температура вища за 35°С, ба навіть 40°С, навряд чи це комфортні для неї умови. Спека буквально випалювала стебла й кошики. Щоб зберегти урожай, багатьом аграріям довелось розпочати збирання раніше майже на 2 тижні. Окрім північних областей, де ситуація з вологою була дещо кращою, а спека — більш помірною.

Варто зазначити, що жодне з відвіданих нами підприємств не вирощує високоолеїновий соняшник. За словами аграріїв, вони не ризикують ним займатися, оскільки клопоту багато, а закупівельна ціна нестабільна.

АгроЕкспедиція: Кукурудза

У більшості українських господарств сівозміна не обходиться без кукурудзи. Найбільше її сіють на Полтавщині, де на чорноземах «королева полів» завжди давала високий урожай. Щоб оцінити стан посівів і розпитати аграріїв про особливості цьогорічного вирощування кукурудзи, команда SuperAgronom.com вирушила у подорож регіонами України.

У 2017 р. сільськогосподарські підприємства України відвели під кукурудзу близько 3,5 млн га, що майже на мільйон гектарів менше, ніж у минулому році.

У першій трійці за обсягами посівних площ під цією культурою Полтавська, Чернігівська та Черкаська області.

Хоча центральні області України завжди відзначались відведенням надзвичайно великих площ під кукурудзу, цього року навіть тут їх стали скорочувати. І на це є низка причин.

• По-перше, мова про погоду. У цьому сезоні спочатку вона відзначилася поверненням зимових морозів зі снігом мало не напередодні літа. І це місцями призвело до пошкодження сходів кукурудзи та гальмування вегетації на полях, де культуру посіяли в ранні строки — до 15 квітня. Потім місцями кукурудза пережила стрес від ударів граду, що позначилося і на показниках врожайності. І, нарешті, мінімальна кількість опадів за умов аномальної спеки. Тому не дивно, що в господарствах, котрі постраждали від посухи, сподівалися зібрати з кукурудзяних полів хоча б 6—7 т/га. І це тоді як у кращі роки збирали значно більші врожаї. А в деяких господарствах Кіровоградської області агроекспедитори бачили поля, стан посівів яких свідчив, що більш ніж 3,5—4 т/га вони не дадуть.
• По-друге, через, знову ж таки, аномальні кліматичні зміни, які спостерігаються останніми роками, аграрії стали обирати насіння з вищим ФАО. Так у Житомирській і Чернігівській областях, де раніше сіяли кукурудзу з ФАО 220—260, поступово переключаються на гібриди з ФАО 300 і вище.
• По-третє, цього року кукурудза зазнала сильних атак шкідників. Наприклад, поряд із ураженням стебловим і лучним метеликом, а також бавовняною совкою, на посівах Житомирської та деяких західноукраїнських областей було виявлено ще й карантинного кукурудзяного жука — діабротику. В таких умовах українські сільгоспвиробники змушені були проводити не менше двох інсектицидних обробок. Окрім того, внаслідок заселення посівів кукурудзи шкідниками ряду лускокрилих, а саме — кукурудзяним метеликом, у деяких агропідприємствах до моменту дозрівання зерна більшість господарств зіткнулися з фузаріозом.

Через вищевказані кліматичні зміни, у господарствах спостерігались аномальні врожаї. Так, у Чернігівській області середні показники становлять 7 т/га, в той час як на Полтавщині, з місцевими чорноземами цифра суттєво менша - 5 т/га.

Попри всі негативні фактори, з якими доводиться зіштовхуватись аграріям, вони не збираються відмовлятися від вирощування кукурудзи, а обирають нові й нові методи досягти максимального результату.

АгроЕкспедиція: Цукровий буряк

Останньою АгроЕкспедицією, яка відбувалася безпосередньо в полях, стала поїздка господарствами для спостереження за збиранням урожаю цукрового буряку. За час кроп-туру нам вдалося відвідати 13 підприємств Західної та Центральної України.

Цьогоріч загалом по Україні цукровими буряками було засіяно 310 тис. га, що на 6% (291 тис. га) більше, ніж у 2016 р. Однак свої корективи у плани аграріїв щодо збільшення обсягів виробництва внесла погода. Порівняно з минулим роком, коли перші три місяці були практично ідеальними для буряку, цього року в деякі регіони України весна замість тепла принесла заморозки і сніг. Наприклад, на Львівщині град “прорідив” близько 15% посівів культури.

У західних регіонах через холодну, дощову погоду збільшився період вегетації і зменшилася цукристість коренеплодів, хоча загалом урожайність була непоганою. Західна частина країни (Львівська, Тернопільська, Хмельницька області), де не спостерігалося нестачі вологи, змогли отримати врожайність близько 50—51 т/га. Натомість у Сумській, Черкаській, Київській та Харківській областях посіви страждали через заморозки і відсутність опадів. Через це врожайність у цих регіонах коливається в діапазоні 34—37 т/га. За таких умов загалом по Україні в поточному році середня врожайність буряка нижча, ніж у 2016-му (43,3 т/га проти 47,3 т/га відповідно).

У поточному сезоні посіви цукрових буряків на Полтавщині та Рівненщині страждали від навали сірого довгоносика. За словами місцевих агровиробників, раніше цього шкідника у тутешніх краях не спостерігали. На щастя, його шкодочинність була невеликою.

Технології не стоять на місці й українські аграрії намагаються постійно йти в ногу з ними. На багатьох підприємствах не бояться експериментувати і пробувати щось нове. Так на підприємстві «Західний Буг» застосовують німецький і британський досвід та активно використовують безвідвальний обробіток, що дає змогу зберегти пожнивні рештки на поверхні ґрунту.

Зважаючи на постійні нововведення, які практикують господарства і заводи, враховуючи їх прагнення до розвитку, можна впевнено сказати, що цукрова галузь з кожним роком все більше активізується, завдяки чому підвищується і якість даної продукції.

АгроЕкспедиція: Agritechnica 2017

Цього року АгроЕкспедиція відбувалася не лише на теренах нашої країни. Команда SuperAgronom.com відвідала наймасштабнішу аграрну подію міжнародного значення. Йдеться про виставку Agritechnica 2017, котра проходила в місті Ганновер на початку листопада.

Компанії, які спеціалізуються на сільському господарстві, приїздять на виставку, щоб показати свої останні розробки, похвалитися надбаннями та поспілкуватися з друзями й конкурентами.

На виставці було представлено близько 3000 компаній зі ще більшою кількістю новинок. За тиждень було просто нереально відвідати всі стенди і роздивитися все те нове, що було представлено на Agritechnica 2017.

АгроЕкспедитори безперервно повідомляли свіжу інформацію з місця подій, котра розміщувалась в Онлайн-Блозі 

Нам вдалося побувати на нагороджені конкурсу Agritechnica Innovation Award 2017, де “золото” отримали John Deere та Kemper за систему StalkBuster — подрібнювач стерні кукурудзи; та Claas за Cemos Auto Threshing — автономну систему обмолоту для комбайнів із соломотрясом та гібридних зернозбиральних комбайнів.

Окрім всесвітньо відомих компаній на виставці були присутні й українські виробники, такі, як «Бердянські жниварки», «Лозовські машини», «Ярило» та багато інших.

Вдалося поспілкуватись із представниками передових сільськогосподарських компаній світу і дізнатися про їхні враження від виставки та найближчі плани. У павільйонах виставки нам пощастило зустріти й українських друзів, які також вирішили завітати на «Ганноверське диво».

За час цієї поїздки ми зробили не одну тисячу фото, щоб максимально передати все, що побачили самі.

Кінець сезону

Агроекспедитори цього року багато через що пройшли. Потрапляли під проливний дощ, терпіли і 40-градусну спеку, і міцний мороз; «тонули» в грязюці й ловили блокноти під час вітрів. А також не спали тижнями, щоб якомога швидше донести інформацію до читача.

Ми працювали в польових умовах і в прямому, і в переносному значенні, дізналися багато нового й отримали безцінний життєвий досвід.

Сезон АгроЕкспедиції 2017 вже закінчився, та команда SuperAgronom.com відпочивати не збирається і вже планує наступні, не менш цікаві поїздки. У наступному році ми продовжуватимемо дивувати і радувати наших читачів.

Залишайтеся з нами!

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com