Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Гарольд ван Ес: Ґрунти нам потрібні родючі, тому про їхнє здоров’я також треба дбати
Гарольд ван Ес, професор Корнельського університету (Нью-Йорк, США) давно займається дослідницькою діяльністю за напрямками здоров’я ґрунтів та інноваційні технології у сільському господарстві. Також він вивчає технології, що дозволяють визначити необхідну кількість азоту для того чи іншого типу ґрунту.
SuperAgronom.com познайомився із професором під час АгроПолігону Кернел, коли приїздив оглядати дослідницькі посіви сидератів у кластері компанії «Дружба-Нова».
Виявилося, що Гарольд ван Ес не лише займається дослідженнями стосовно стану ґрунтів, але й є учасником та одним із засновників програми Soil Health, що розглядає ґрунти не як неживий субстрат, а як живу систему, своєрідний організм.
SuperAgronom.com: Що, на вашу думку, входить у поняття «здоровий ґрунт»?
Гарольд ван Ес: Ми виділяємо три складові здорового ґрунту: хімічну, фізичну і найголовнішу – біологічну. Раніше ми робили головний акцент на хімічній складовій, проте зараз вже зрозуміли, що основну увагу потрібно приділяти саме біологічній. Я маю на увазі всю ту біоту, яка живе у ґрунті, а також біологічні властивості та характеристики самого ґрунту. Адже це повноцінна жива система, яка існує та розвивається за власними законами. У тому числі потрібно й досліджувати ґрунтові мікроорганізми, досконало вивчати їхню діяльність та їхню роль. Ми дійшли висновку, що не можна господарювати на землі так, як раніше. Те ставлення до ґрунту, яке було в нас раніше, призвело до зниження урожайності, погіршення якісних характеристик самого ґрунту.
SuperAgronom.com: Як ви оцінюєте роль сидератів у покращенні стану ґрунту?
Гарольд ван Ес: Існують численні тести для визначення стану ґрунту, його здоров’я та структури. Ми розробили більш просунутий тест, який фокусує увагу саме на біологічній складовій ґрунту, а також на його фізичному стані. Річ у тім, що раніше, як я вже згадував, до уваги брали переважно хімічний склад ґрунтів, проте ми звернули увагу саме на біологічну складову. І завдяки цьому тесту ми побачили, що застосування сидератів покращує біологічний склад ґрунту, його структуру, підвищує урожайність вирощуваних культур.
SuperAgronom.com: А як саме у США застосовують сидерати? Чи це звичайна практика для сільгоспвиробників, чи так як і поки що в Україні – на рівні спроб та експериментів здебільшого?
Гарольд ван Ес: Усе залежить від галузі сільського господарства. Наприклад, овочівники активно застосовують сидерати, бо у них є достатньо часу для використання сидеральної сівозміни. У інших галузях може бути по-різному, залежить від вирощуваних культур та кліматичних умов. У когось є потрібний часовий проміжок, щоб висіяти сидерат, а у когось його немає. Тому сидерати та покривні культури намагаються застосовувати там, де це можливо, але все залежить від галузі рослинництва.
SuperAgronom.com: Чи є у сидератів перспективи в Україні, на вашу думку?
Гарольд ван Ес: Я переконаний, що сидеральну систему потрібно запроваджувати в Україні, цим дійсно варто займатися. Тим більше, що структура рослинництва у вашій країні така, що є той проміжок часу, у який можна сіяти сидерати. Тобто якихось організаційних великих проблем запровадження сидеральної системи не становитиме. А оскільки сидерати дійсно приносять користь ґрунтам, особливо їхній біологічній складовій, цим варто займатися.
SuperAgronom.com: Які культури найкраще застосовувати у якості сидератів?
Гарольд ван Ес: Вибір сидеративної культури повинен базуватися на тому, які покращення ви хочете отримати, яку саме проблему ґрунтів потрібно вирішувати. В Америці, наприклад, дуже часто як сидерат застосовують жито, бо воно добре росте, його можна сіяти на зиму і навесні отримувати гарну вегетативну масу перед висівом основної культури. Також гарний сидерат конюшина. Якщо ґрунтам потрібен азот, можна застосовувати азотофіксуючі культури. Сіють їх в нашій країні по-різному, але я б радив використовувати для сидератів нульові технології, оскільки вони найменш шкодочинні для ґрунту.
SuperAgronom.com: А як взагалі ви ставитесь до таких систем обробітку ґрунту, як no-till, mini-till? Чи варто переходити на них тим, хто застосовує в господарстві традиційний обробіток?
Гарольд ван Ес: Особисто я проти інтенсивних технологій обробітку, тому що вони негативно впливають на ґрунти, порушують їхню структуру, руйнують поверхневі шари. Проте одразу переходити на no-till тим, хто вирішив це зробити, я б не радив. Перехід повинен бути поступовим, бо якщо одразу перейти на no-till, це також може бути шкідливим для ґрунтів. Ми радимо для переходу спочатку застосовувати технологію обробітку strip-till, це, на мою думку, краща система для України.
SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!
Олена Басанець, SuperAgronom.com