Причини та наслідки застосування контрафакту на ринку ЗЗР та насіння України

На сьогоднішній день актульною проблемою є використання контрафактних засобів захисту рослин. На агрохімічному форумі «Захист і живлення рослин 2016» виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Жемойда представив доповідь на цю тему.

Сьогодні переважна більшість виробників дуже уважно ставиться до власних витрат через брак вільних коштів, оптимізує технології, щоб вийти на розумне поєднання ціни та якості отримуваних послуг. Як і на будь-якому швидко зростаючому ринку, на ринку ЗЗР поряд із динамічною конкурентною боротьбою, на жаль, має місце й недобросовісна конкуренція, яка породжує явище контрафакту.

КОНТРАФАКТ — це фальсифікований продукт, який нелегально виготовляється/завозиться/реалізується під виглядом оригінального товару, що за своїми якісними характеристиками не відповідає оригінальному. Найчастіше підробляють популярні продукти, які завдяки своїй ефективності та продуктивності добре себе зарекомендували на ринку, а тому цікаві агровиробникам.

Причин виникнення цього явища багато. Можна навести немалий список. До них відносяться загальні економічні причини. Це поточна економічна ситуація, проблеми оподаткування та високі імпортні мита (підроблені продукти завжди дешевші).

Вагоме місце займають прогалини в законодавстві. Немає визначення підроблених та неякісних пестицидів в національному законодавствы, мінімальна кримінальна відповідальність за виробництво і контрабанду підробленої продукції, немає юридичних і фінансових інструментів для утилізації підробленої продукції. До цього роду ролюлем выдносяться прогалини в реєстрації пестицидів і необмежений імпорт відповідно до тимчасової реєстрації (для завершення досьє).

Інституційні проблеми. Низький рівень координації та обміну інформацією між різними міністерствами і відомствами, корупція в судових та правоохоронних органах, поділ відповідальності за протидію між занадто багатьма учасниками, недосконалість статистики.

Прогалини в системі управління відходами. Сюди можна вднести відсутність екологічно безпечної утилізації підроблених пестицидів, відсутність тимчасових сховищ для затриманих підроблених пестицидів. система обліку тари не працює належним чином.

Митні проблеми. Занадто багато точок входу для пестицидів, низький рівень досвіду митних інспекторів, низький потенціал митних лабораторій, відсутність профілів ризику для пестицидів в існуючій системі управління митними ризиками, нульовий рівень міжнародного митного співробітництва.

Проблеми правозастосовчої практики. Відсутність міжнародної співпраці та обміну інформацією, відсутність кваліфікованого персоналу, низький рівень співпраці з відповідального бізнесу, низький рівень співпраці, а іноді і конкуренція між різними установами.

Важливу роль відіграє проблема низького рівня інформованості громадськості про шкоду і загрози, пов'язані з використанням підроблених пестицидів

Щодо наслідків застосування. В перщу чергу, це вплив на здоров'я професійних і непрофесійних користувачів. Потрапляння в організм людини через шкіру, шлунок та легені. Відсутність доступної медичної допомоги та спеціальних антидотів в сільській місцевості.

По-друге, ризики для навколишнього середовища. Адже відбувається тривале забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод. А це веде до небезпечного впливу на біорізноманіття, в тому числі до знищення корисних природних хижаків і резистентність шкідників.

По-третє, економічні збитки. Серйозні збитки для агровиробників, репутаційний та фінансові втрати для постачальників легальної продукції, фінансові втрати інвесторів в агробізнесі по всьому ланцюжку створення вартості. Фінансові та репутаційні збитки для країни — експортер агропродовольчої продукції.

Що у цій ситуації необхідно зробити Україні? Шляхи подолання проблеми полягають у застосуванні системного підходу із одночасним удосконаленням законодавчої бази в частині реєстрації пестицидів, контролю їх обліку, застосуванням повноцінного профілю ризику при митному контролі, організації сертифікованих складів та утилізації конфіскованої продукції, а також покращенні доступу агровиробників до оригінальної продукції та інформування про підробки. Саме ці завдання і ставить перед собою нещодавно створений при УКАБ Центр протидії контрафакту.

Звичайно, у першу чергу, варто навести лад у законодавстві та посилити контроль на митниці, про що уже оголосили в Мінагропроді. Вкрай необхідно внести зміни до чинного законодавства, тому що на сьогоднішній день є низка прогалин у сфері контролю та реєстрації брендів. Другий напрямок — робота з митними органами. Оновити лабораторії на митниці, розробити відповідні профілі ризиків та провести навчання. Зокрема, у цьому напрямку вже ініціюється ЄвроПолом створення окремого проекту ТАІЕХ.