Кореневе живлення рослин

Кореневе живлення рослин — фізіологічний процес, що складається з вбирання мінеральних елементів з ґрунту, переміщення їх по рослині, участі в синтезі органічних сполук та використання останніх у процесі росту і розвитку. 

Основна маса розчинених у воді речовин пересувається знизу вверх по ксилемі до листків, де утворюються органічні речовини, які потім з нисхідним током води по флоемі переміщуються до кореневої системи рослин. Отже, в рослині існує обмін речовин між надземною й підземною частинами.

Читати по темі: Підживлення озимої пшениці та озимого ріпаку: поради фахівця

Загальна листова поверхня більшості сільськогосподарських рослин на 1 га посіву складає 3-5 га. Для забезпечення елементами живлення корені сільськогосподарських рослин проникають у ґрунт на значну глибину: 

• пшениці на 100-120 см; 
• соняшника – до 245 см; 
• цукрових буряків до 250 см; 
• картоплі до 1,5 м; 
• льону, проса до 1 м. 

Крім цього корені дуже сильно розростаються в сторони. Загальна довжина коренів зі всіма їх розгалуженнями вимірюється сотнями метрів, у баштанних культур – кілометрами. 

Рослини можуть через кореневу систему виділяти в навколишнє середовище речовини, які підсилюють розчинення твердих сполук. Надходження поживних речовин у рослину залежить як від зовнішніх умов, так і від біологічних особливостей рослин. 

Із зовнішніх умов велике значення мають склад і концентрація солей грунтового розчину. Загальна концентрація їх не повинна перевищувати 0,2 % (краще 0,03-0,1 %). Концентрація солей більше 0,2 % викликає плазмоліз клітин і в’янення рослин. Це спостерігається на засолених грунтах. Між однаково зарядженими іонами проявляється антагонізм – явище, коли один іон обмежує надходження в рослину іншого. 

Читати по темі: Управління елементами живлення — підґрунтя для планованих врожаїв

На надходження в рослини поживних речовин впливає реакція середовища (pH). Найсприятливішими є слабокисла і нейтральна реакція. За слабокислої реакції у рослину краще надходять аніони, за нейтральної – катіони. 

За умови надходження в рослину катіонів середовище підкислюється, а надходження аніонів – підлужується. Так, Д. М. Прянишников встановив, що коли вносити азотнокислий амоній (NH4NO3), то в слабокислому середовищі в рослину краще надходить аніон NО3 - , в нейтральному – катіон NH4 + . Тому при використанні добрив потрібно знати вплив їх на зміну реакції грунтового середовища. Якщо з добрив рослина засвоює більше катіонів, то таке добриво називають фізіологічно кислим, а коли більше аніонів – фізіологічно лужним.

Рослинам властива добова ритмічність у поглинанні елементів живлення. Протягом доби спостерігається 4-6 періодів активізації і гальмування процесів вбирання.