Азотні добрива у дефіциті, хоч потреба в них зросла — експерт
Порівняно з найближчими сусідами – литовцями, білорусами, поляками, росіянами — українські аграрії переплачують за добрива 40%. За словами Новікова, різка заборона імпорту з Росії та занадто висока ціна українських виробників призвели до того, що нашим фермерам доводиться закуповувати добрива в Польщі, Литві, Казахстані і навіть США. Але й ці поставки не здатні покрити потребу.
Як результат, фермери недовносять добрива. І наслідки буде видно вже наступного року — через збідніння ґрунтів знизиться і кількість, і якість врожаю. А разом з тим, через дефіцит вартість добрив зростатиме ще більше.
Станом на кінець жовтня потреба аграріїв у азотних добривах за рахунок зміни структури посівів зросла на 5%. Якщо в минулому році вона складала 359 тис. т діючої речовини, в цьому році 375 тис. т.
При цьому пропозиція на ринку на 26 тис. т д. р. менша, ніж торік, розповідає Віталій Саблук, заступник директора Інституту аграрної економіки. Ще якась частина піде на формування так званої буферної зони – запасів на складах у трейдерів.
«Торік ми оцінювали буферні запаси в 35-40 тис. т. Тобто добрив на ринку було 106% від потреби, але тільки десь 95% дійшло до виробників. В цьому році об’єктивно сказати важко, але запаси точно будуть більшими. Про це свідчать і дані асоціацій, і трейдерів. Дехто говорить про 60 тис. т, інші очікують навіть 100 тис. т», — зазначає Саблук.
Тобто 20-24% добрив осядуть у трейдерів. Якщо сюди додати зменшення пропозиції на ринку 6% та збільшення потреби на 5%, то недостача складе десь третину.
Експерти зазначають, що раніше 90% добрив на український ринок надходило з Росії. Але уряд ввів обмежуючі заходи, заодно прагнучи підтримати українського виробника. Як наслідок — добрив не вистачає. І не тому, що бракує у нас потужностей.
Єдина можливість забезпечити аграріїв добривами вітчизняного виробництва — дати виробникам дешевий газ. Іншого шляху немає, впевнений заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.
«Грубо кажучи, всі світові виробники добрив «сидять» на дешевому газі. І купуючи його по $300, коли інші платять $60, конкурувати неможливо», — підсумував він