Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Після анексії Криму на Херсонщині активно почали вирощувати рис
Вода, яка мала текти до Криму тепер збільшує родючість полів на Херсонщині. Там почали стрімко вирощувати культуру, яка ще чотири роки тому в основному, була лише у Криму.
Після втрати Криму поля у Херсонській області стали ледь не єдиними в Україні, де вирощується рис. Води вони споживають на рік, як цілий київський мікрорайон, а тому наявність постійно функціонуючого каналу для них є надзвичайно важливим, пише zik.ua.
Андрій Мочалін, гідротехнік одного з рисових господарств каже, враховуючи врожайність у 8,5т/га, аби виростити один кілограм популярної крупи треба 4 тони води. Ніякі труби і артезіанські свердловини не допоможуть.
За словами Андрія Неделька, заступника директора Департаменту АПР Херсонської ОДА, тепер на Херсонщині поливається рекордна кількість земель 310 тис. га.
«У 2000 році у нас було 200 тис. га родючих земель із 426 тис. Тепер є 310 тис. га і ми щороку, фактично, повертаємо по 10 тис. га площ», — прокоментував посадовець.
За його словами, води використовується все більше і канал із цим впорається, адже розрахований був на значно більші об’єми поставок. До того ж із урахуванням Криму. Щоправда, це не означає, що полив для звичайних селян на Херсонщині стає більш доступним. Адже перекачування води доволі дороге задоволення і його можуть собі дозволити ті, хто вирощує продукцію на продаж у великих об’ємах.
«Півтори тисячі доларів коштує один гектар. Тобто треба щонайменше 70 га, щоб воно зрошувалось і перемножити це все на 1,5 тис. доларів», — додав Андрій Неделько.
Крім того, багато господарств середніх і великих фермерів могли би розвиватися краще і демонструвати більшу врожайність, але власних зрошувальних систем не будують, бо бояться, адже земля орендована.
А поки в Херсонській області думають, як збільшити зрошувальні площі та вирішити питання «зайвої» води. У Меджлісі кажуть, що жителі Криму готові терпіти незручності і відновлять свої господарства, щойно вода знову зайде на півострів після його деокупації.