У посівах озимих та ярих культур з наростанням ефективного тепла триває заселення й живлення шкідників

Про це йдеться у звіті Держпродспоживслужби щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин.

Зазначається, що в південних областях Степу, осередково Лісостепу в теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх обліковують по 0,3-2 екз. на кв. м. Подекуди у Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Херсонській областях відмічено початок переселення фітофага на посіви озимої пшениці. Шкідник у кількості 0,1 макс. 2 (Херсонська обл.) екз. на кв.м виявлений у прикрайових смугах, що безпосередньо межують з місцями зимівлі. Шкідником заселено до 10% обстежених площ. Надалі, за настання стійкої теплої погоди з середньодобовими температурами +12 +14°C, максимально +18-20°C, варто очікувати початок масового перельоту фітофага на площі озимих культур.

Личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2 екз. на кв. м пошкодили 1-5% рослин на 3-11% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. У Дніпропетровській, Запорізькій областях триває заляльковування личинок туруна. Залежно від погодних умов масове залялькування шкідника буде проходити в кінці квітня — в першій декаді травня. Хлібні блішки, злакові попелиці, цикадки в допороговій чисельності на 13-32% площ пошкодили 1-5% рослин озимих, ярих ячменю та пшениці. У Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Харківській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях продовжується розвиток, розселення та живлення п’явиці, за чисельності 2-4 екз. на кв.м. Шкідливість п’явиці посилюється за середньодобової температури на рівні +20°C і вище, в умовах недостатньої вологості ґрунту й нестачі опадів.

Відбувається літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух. На 100 помахів сачком їх відловлювалось 1-8 екз. при заселенні 1-13% посівів.

У посівах ярих колосових триває заселення та шкідливість хлібними блішками. Фітофагів виявляли у крайових смугах полів, за чисельності 3-5 екз. на кв.м. Спостерігається початок заселення хлібною п’явицею за чисельності 0,1 екз. на кв. м.

Сходи гороху заселяють жуки піщаного мідляка (0,5-2 екз. на кв.м), бульбочкові довгоносики (0,3-2 екз. на кв.м), які пошкодили у слабкому ступені 1-3% рослин. За 10-15 жуків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

У всіх бурякосійних областях продовжується вихід жуків бурякових довгоносиків (звичайний та сірий). На старих бурячищах обліковується 0,1-1 екз. на кв.м звичайного бурякового довгоносика (Київська, Полтавська, Черкаська обл.). У господарствах Рівненської області сірим буряковим довгоносиком слабко пошкоджено 2-5% сходів буряків чисельністю 0,2 екз. на кв.м пошкоджено

Повсюди у посівах озимого ріпаку продовжують свій розвиток та завдають шкоди прихованохоботники (капустяний стебловий, великий ріпаковий та насіннєвий), хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд. Чисельність прихованохоботників становить від 1 до 3 екз. на рослину, якими пошкоджено 2-10 макс. 17% (Вінницька, Черкаська обл.) рослин. Ріпаковим квіткоїдом заселено 2-4, осередково до 12% рослин (Вінницька, Житомирська, Тернопільська та Чернівецька обл.) у чисельності шкідника 1-4 на рослину та пошкоджено до 2% бутонів.

Читати також: Контроль ріпакового квіткоїда і прихованохоботників у період цвітіння ріпаку: названо дієвий засіб

У господарствах за перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів — 1-2 жуки на рослину, в період збільшення бутонів — 2-3 жуки на рослину, на початку цвітіння 5-6 жуків на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника — 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування рекомендованими інсектицидами.

Гусениці озимої совки п’ятого-шостого віків (28-72%) продовжують живитися на площах озимих культур. Середня чисельність фітофага 0,3-3 екз на кв.м. У Вінницькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській областях розпочалось залялькування шкідника. Шкідником заселено 13% обстеженої площі. У степових та лісостепових областях піщаний мідляк, за чисельності 0,5-1, макс. 2 (Херсонська обл.) екз. на кв.м заселяє крайові смуги посівів озимих зернових, ріпаку, ранні сходи гороху та соняшнику. Виходячи з оптимальних погодних умов для розвитку зазначеного шкідника очікується значне збільшення імаго піщаного мідляка на зернових та просапних культурах. Заселення просапних культур буде проходити, у першу чергу, на полях соняшника та кукурудзи ранніх строків сівби.

Триває живлення ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів), які щільністю 1-3 екз. на кв.м живляться корінням озимих, ранніх ярих зернових, плодових та ягідних культур. У Волинській, Київській, Чернігівській областях відмічено початок льоту імаго травневих хрущів, чисельність яких становить 1-2 екз. на дерево плодових культур.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Андрій Ковтун: Прогалина в знаннях про нематод може в будь-який час зіграти злий жарт з агровиробником, зважаючи на зміну клімату