Україна готується збільшити свою присутність в Африці — в серпні запрацює пілотний український агровиробничий кластер в Танзанії

Про це в інтерв’ю AgroPolit.com розповів Артем Гудков, керівник Українсько-Африканської торговельної місії.

До серпня 2025 року УАТМ планує запустити перший пілотний український агровиробничий кластер в Танзанії, який охоплюватиме вирощування та переробку сільськогосподарських культур юезпосередньо в країні. Навколо ініціативи вже об’єдналося 4 українських компаній, готових вийти на ринки країн Африки з власними технологіями. 

Запуск кластеру відбуватиметься у межах проєкту Global Gateway, суть якого у тому, що за рахунок європейських грантів та інвестицій агрокомпанії можуть подавати проєкти з вирощування, переробки та створення агровиробництва в Африці. Залежно від масштабу та етапу реалізації, можливе повне або часткове фінансування, а також підтримка окремих фаз з боку Єврокомісії.

Зі слів Артема Гудкова, це чудова можливість для українських компаній, які втратили активи через війну або мають амбітні плани, що наразі неможливо реалізувати в Україні. 

«Африканський ринок — це історія про масштабування для українського агробізнесу, а європейський — про експорт готової продукції. І це дві абсолютно різні концепції розвитку бізнесу, які існують паралельно. Мова не про вибір одного чи іншого, а про розширення наших амбіцій ще й на Африку, — каже він.

Для України це спосіб розширити свою присутність на африканському континенті.

Артем Гудков зазначив, що до повномасштабного вторгнення загальний обсяг українського експорту до країн Африки становив орієнтовно $5 млрд. Проте у 2023 році експорт до держав Субсахарської Африки (49 країн) скоротився до лише $180 млн. Це еквівалентно приблизно 0,03% від сукупного обсягу імпорту цих країн. До того ж, в України немає достатньо обсягів пшениці, кукурудзи та олії, якими ми могли б задовольнити продовольчі потреби Африки. 

«Африканські країни серйозно постраждали від порушення ланцюгів постачання продовольства через війну в Україні — зокрема, перебоїв у постачанні пшениці, кукурудзи та соняшникової олії. Якщо раніше розвиток власного агровиробництва та переробки сприймався як стратегічна мета, то нині це питання виживання, а не просто забаганка, — пояснив Артем Гудков.

До того ж, блокада українських портів дозволила росії зайняти значну частку в імпорті африканських країн як постачальнику продовольства та сировини. Єдиний шлях для України у виборюванні своєї суб’єктності в цій геополітичній грі — це інтеграція агрокомпаній у вирощування та переробку безпосередньо в Африці.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com