Як змінювати методи ведення сільського господарства у зв’язку зі стійкими змінами клімату, розповіла Раїса Вожегова

У зв’язку з такими стійкими змінами, та враховуючи прогнози науковців щодо підвищення температур повітря в цілому на північній півкулі надалі, продовольча безпека буде значною мірою залежати від того, наскільки ефективно галузь сільського господарства адаптуватиметься до таких багатогранних викликів. Зокрема мова йде про перегляд традиційного ведення сільського господарства, запровадження вирощування нових більш теплолюбивих культур та адаптацію вже звичних для регіону культур, сортів та гібридів — до більш посухостійких.

Про те, як готуються до цих викликів фермери та науковці, які зміни слід впроваджувати, розповіла директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, докторка сільськогосподарських наук Раїса Анатоліївна Вожегова, пише «Південь сьогодні».

«Впродовж останнього десятиріччя кожен рік ставав все теплішим і теплішим, у порівнянні зі середньостатистичними показниками. Вважалося спочатку, що 2023 рік був найбільш спекотним. Але 2024 рік перевершив його та став найспекотнішим роком в Україні та Європі за всю історію спостережень. При цьому, якщо раніше підвищення температур відчувалось найбільше в літні місяці, то у 2024 році рекордно теплими були і весна, і осінь. І, до речі, вперше за 140 років синоптики зафіксували, рекорди температурного режиму квітня і вересня», — розповідає Раїса Анатоліївна.

Результати моніторингу ситуації свідчать, що внаслідок зміни клімату навіть відбулося зміщення природно-кліматичних зон в Україні. За оцінкою агрокліматичних показників, вони перемістилися вже на 150 км — в напрямку півночі. Отже, пояснює директорка Інституту, температура, яка раніше була у певному регіоні країни, зараз «зміщена» північніше майже на 150-200 км. І мова йде не тільки про підвищення температурних показників, а й про повторюваність та інтенсивність сильних злив, інтенсивність і тривалість посух, появою безсніжних та малосніжних зим, років із мінімальним періодом зимового спокою. тощо.

«Ми проводили моніторинг різних періодів, аналізували погодні умови за останні 30-40 років, та 10 років, у тому числі оцінювали відсоток продуктивних опадів. Їх ефективність суттєво зменшується, і зараз близько 70% опадів є неефективними. Мається на увазі, що це або сильні зливи, які не встигають просочуватися у грунт, а також невеликі дощі, що не зволожують ґрунт, вони просто випаровуються».

Відповідно, перед фермерами постають нові виклики. Наразі існує необхідність переходити на вирощування тих видів та сортів культур, які будуть посухостійкими, з коротким вегетаційним періодом. І не виключається можливість вирощення нетрадиційних для регіону, або нішевих. Наприклад, на півдні це можуть бути ямс, інжир, хурма, фісташка, багаторазово згадувана бавовна. За відповідних технологій сприятливими такі умови можуть бути й для вирощування батату, мигдалю, а також сорго, нуту, сочевиці, та й в цілому баштанних культур, що можуть зміститися суттєво на північ.

«Я вважаю, що завдяки селекційній роботі та адаптивним сортам, які розробляють науковці, можна зберегти всі основні сільськогосподарські культури. Заходами сучасної селекції пшеницю, ячмінь, ріпак, соняшник, кукурудзу треба адаптувати до нових умов. Це значить створювати сорти з підвищеною посухостійкістю, пластичністю до фотоперіодизму, відпрацьовувати строки та норми сівби, розробляти вологозберігаючі системи обробітки грунту та живлення з використанням новітніх макро- і мікрелементів, мікробних препаратів. Ми не можемо на сто відсотків ввести нові культури. Тому ми розробляємо механізми для того, щоб зміни клімату позитивно впливали на сільське господарство», — каже Раїса Вожегова.

Науковий принцип різноманіття щодо складу фітоценозу не можна порушувати, не можна зациклюватись і вирощувати обмежену кількість культур. Треба вводити нові — інші за біологією, циклом розвитку, посухостійкі об’єкти, бажано з коротким періодом вегетації, вважає науковиця.

Ще одна порада, яку науковці дають аграріям в умовах погодних змін — це зміщення строків сівби. Наприклад, якщо це озимі культури – треба зміщувати строки пізніше, а якщо це, наприклад, ярі культури, зернові — то навпаки — раніше. До речі, сприятливим для висіву ранніх зернових культур є період так званих лютневих вікон. Лютневими вікнами називають дні, коли вдень температура підіймається до плюсових значень і на окремих ділянках поля можна спостерігати відлигу. Лютневими вони звуться тому, що зазвичай відбуваються в лютому, однак у різні роки це може відбуватися як у січні, так і в березні — як цьогоріч.

З потеплінням з’явилася також проблема появи нових шкідників і хвороб, які пристосовуються до цих змін і частіше, на жаль, не на користь аграріям. Тому існує потреба у вдосконаленні системи моніторингу, постійному спостереженні та аналізі — для пошуку нових шкідливих об’єктів та розробки шляхів боротьби.

Інфобук Агробізнес України у 2023/24 МР

Як відбувається трансформація агросектору за роки війни

Олена Басанець, SuperAgronom.com