Розораність території України, а саме степу, називають однією з причин нинішніх аномальних температур
За її словами, в Україні цілинний степ залишився лише в природоохоронних зонах та становить всього 1% від усієї площі України, а площа природних лук за останні десятиріччя скоротилась на 40%.
«Однією з причин втрати та деградації оселищ на національному рівні є високий показник розораності, що в середньому становить 54% (у деяких областях — 70%), тоді як середній показник у європейських країнах — 30-35%. Розорюванням ми знищуємо і лісозахисні смуги, які теж є запобіжниками ерозійних процесів. Розорювати степ і думати, що це ніяк не вплине, як мінімум недалекоглядно. Це уже впливає на всю Україну. Якщо не в світі, то в Європі точно, ми лідери за зростанням температурних режимів. Відбувається зсув кліматичних зон на північ, за різними оцінками, він складає 100-120 км. Степ піднімається вгору, Полісся зникає. Це все за якійсь 10 років. І зсув буде продовжуватися», — каже експертка.
Читати по темі:
Як зазначила Оксана Просоленко, з 1 січня 2025 року в ЄС не можна поставляти сою, яловичину та вироби з деревини, якщо на ваших полях проводилось розліснення. Так ось це треба довести. Це вже реальний крок, який впливає на конкретний бізнес.
Одна з ключових історій в євроінтеграції аграрної політики — це участь в CAP (Спільна сільськогосподарська політика Європейського Союзу), яка кожні 5 років фіксує нові цілі. Минулого року почалась така пʼятирічка, в ній сильна складова кліматичних практик. Там зобов'язання фермерів зменшувати обробіток ґрунту, збільшувати площі під покривними культурами, управляти азотним живленням. Є питання, пов'язані з тваринництвом. На наступну п'ятирічку мова йде про посилення вимог щодо збереження біорізноманіття, відновлення екологічних оселищ. У серпні 2024 року в дію вступає Директива про відновлення природи (Nature Restoration Law) — одна з ключових ініціатив ЄС щодо збереження біорізноманіття, яка спрямована на відновлення деградованих екосистем та природних середовищ у всіх державах-членах ЄС.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com