У НААН назвали оптимальні шляхи зниження показника розораності українських земель

Про це повідомляє прес-служба НААН.

У матеріалі зазначається, що земельний фонд України становить 60,4 млн га та характеризується надзвичайно високим рівнем освоєння, інтенсивним впливом антропо- та техногенезу на навколишнє природне середовище, зокрема і на земельні ресурси, склад і характер процесів, які відбуваються при використанні земель.

Ключовим прогнозним показником розв’язання зазначеної проблеми є зниження рівня розораності території країни до 44% шляхом вилучення орнонепридатних (деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених) земель з інтенсивного обробітку, площа яких, за експертними оцінками, перевищує 6,5 млн га.

Для порівняння, у Франції розорано 36% угідь, Англії — 18,5%, у США — 20%.

Тому запровадження заходів із охорони земель, передусім із погляду вилучення деградованих ділянок із обробітку з їх подальшим залуженням, залісненням або ренатуралізацією дозволить:

• збільшити площі земель під об’єктами природно-заповідного фонду, які, за даними Державної служби статистики України, з 2015 до 2020 року зросли лише на 0,17% і складають наразі 6,77% від площі території країни;
• розширити площі лісовкритих територій, які, згідно з даними Державної служби статистики України, з 2015 до 2020 року зросли лише на 0,09% і становлять наразі 17,71% від площі території країни.

Для порівняння, у Фінляндії лісистість території становить 68,4%, Франції — 32%, Польщі — 29,8%.

Читати по темі: Україна втратила значну частину гумусу, земля невпинно втрачає родючість, — Гриневецький

На думку експертів НААН, розв’язання проблем варто здійснювати шляхом розроблення та впровадження:

• схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, територій громад;
• автоматизованих платформ, інформаційно-аналітичних систем та дистанційного зондування Землі;
• критеріїв і технологій для здійснення моніторингу земель та земельних відносин, у тому числі на основі алгоритмів штучного інтелекту.

«Маємо розуміти, що наука постійно розвивається, й прогнозувати подальший розвиток застарілими методами неможливо, — наголошують фахівці НААН. — Тому маємо зосередити увагу на розвитку та запровадженні нових технологічних методів, до яких відносимо: використання супутникових знімків, ГІС-технології та залучення штучного інтелекту. За допомогою зазначених методів можна попередньо проаналізувати та визначитися: які культури, в якій кількості та де засіваємо, який прогнозований урожай отримаємо. Важливо, що за допомогою ДЗЗ можна визначити, яким чином використовуються земельні ділянки та які сільськогосподарські культури засіяні на них. Оскільки на схилових землях за попередніми вимогами висів просапних культур заборонявся, адже це сприяло розвитку ерозії ґрунтів».

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій