Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Науковці розрахували потенціал застосування донних відкладів у сільському господарстві України
В Україні тривалий час домінувала незбалансована дефіцитна система землеробства, унаслідок чого ґрунти втратили значну частину гумусу (до 20-30%). Урожаї останніх років — переважно результат вичерпування природної родючості, збіднення потенційної її частини. Для виправлення ситуації необхідні заходи комплексного характеру, серед яких одним із важливих може бути застосування донних відкладів (сапропелю) як джерела вуглецю, азоту, фосфору, калію, мікроелементів, як матеріал для проведення робіт із рекультивації та меліорації.
Про це повідомляє Golos.com.ua.
Зазначається, що команда дослідників Громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків» у 2023 році виконала дослідження в межах грантового проєкту за договором з компанією Chemonics International у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), за результатами яких розроблено Рекомендації з використання донних відкладів із рибогосподарських водойм для поліпшення стану сільськогосподарських угідь та відновлення земель, пошкоджених під час воєнних дій.
У дослідженні вказано, що в Україні понад 40 тисяч ставків, у них накопичується щорічно від 45 до 60 млн т донних відкладів. Загальні їхні запаси становлять 90-100 млн т й екологічно безпечне видалення може бути на рівні 30-35 млн т. У складі донних відкладів є вуглець, азот, фосфор, калій, мікроелементи й інші речовини.
«Наприклад, з 1 т проаналізованих сухих донних відкладів (село Коробочкине Чкаловської територіальної громади Чугуївського району Харківської області) до ґрунту може надходити від 90 до 235 кг органічної речовини, у тому числі загального вуглецю від 18 до 47 кг; від 1 до 3,3 кг загального азоту; від 1 до 1,7 кг загального фосфору; від 2,9 до 6,9 кг загального калію; від 32 до 63 кг кальцію; від 4,2 до 7,8 кг магнію. Отже, сума елементів NPK, що може надійти до ґрунту з унесенням 1 т сухих донних відкладів, коливається від 4,9 до 11,9 кг», — йдеться у повідомленні.
Водночас із 1 т проаналізованих сухих донних відкладів зони Полісся (село Несвіч Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області) до ґрунту може надходити від 340 до 625 кг органічної речовини, у тому числі загального вуглецю від 135 до 264 кг; від 9,8 до 20,9 кг загального азоту; від 1,9 до 4,2 кг загального фосфору; від 2,8 до 4,4 кг загального калію. Так, сума NPK, що може надійти до ґрунту з унесенням 1 т сухих донних відкладів, — від 14,5 до 29,5 кг.
«Для порівняння варто зазначити, що з 1 т гною великої рогатої худоби 75% вологості (умовний стандарт) вноситься 5 кг загального азоту, 2,5 кг фосфору та 6 кг калію, тобто загальна сума NPK — 13,5 кг. Отже, за вмістом NPK сухі донні відклади Волинської області не поступаються гною ВРХ», — наголошують автори.
Загальна площа земель в Україні, які потребують застосування сапропелю, становить більш як 20 млн га, наголошують дослідники. Донні відклади залежно від їхнього механічного і хімічного складу можуть застосовуватися на всіх видах ґрунтів як добриво, ґрунтополіпшувачі й матеріал для проведення робіт із рекультивації та структурної меліорації земель, виробництва органічних та органо-мінеральних добрив. Але при цьому потрібен контроль їхньої якості за еколого-токсикологічними показниками (вмістом забруднювальних токсичних речовин).
Автори дослідження зазначають, що згідно з попередніми прогнозними розрахунками, за умов застосування донних відкладів як добрив, ґрунтополіпшувачів і матеріалів для рекультивації земель у масштабах держави аграрні підприємства зможуть щорічно забезпечувати еколого-економічний ефект до 22,4-26,1 млрд грн за рахунок позитивного впливу на потенційну родючість ґрунту (19,2-22,4 млрд грн) та додаткового доходу (3,2-3,7 млрд грн).
Алла Гусарова, SuperAgronom.com