Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Живлення хлібної жужелиці в озимині проходить мляво через прохолодну погоду, — фітосанітарний звіт
Спостереження за змінами динаміки розвитку шкідників та моніторинг розвитку хвороб у посівах сільськогосподарських культур державними фітосанітарними інспекторами в областях був проведений на площі понад 39 тис. га, повідомляє пресслужба Мінагрополітики.
Зазначається, що попередній тиждень характеризувався перемінною погодою, спостерігалось чергування холодних атмосферних фронтів з теплими антициклональними масами. Максимальна температура повітря підвищувалася до +10-19°С тепла, мінімальна знижувалась до +4°С (нічні години). Температура повітря (затримування наростання ефективного тепла) сповільнює масовий вихід шкідників на посіви озимих культур, спостерігається їх неактивне живлення.
У південних областях Степу, осередково Лісостепу у теплі сонячні дні, спостерігався вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх обліковували по 0,5-2 екз. на м2. В Одеській та Полтавській областях зафіксовано початок перельоту фітофага у прикрайові смуги посівів озимої пшениці, що безпосередньо межують з місцями зимівлі. Наразі виявлені поодинокі екземпляри. Заселення посівів шкідником буде розтягнутим в часі, цьому сприяють різкі коливання температури повітря. Масовий переліт клопів у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів).
Польська агрохімія на українських полях — особливості застосування
Личинки хлібної жужелиці доживлюються у посівах озимини переважно в Лісостепу, подекуди Степу, де за чисельності 0,3-1, в осередках до 2 екз. на м2 пошкодили 5-8% рослин. Живлення проходить мляво через прохолодну погоду. В Одеській області личинки фітофага розпочали залялькування. Хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, цикадки в допороговій чисельності на 13-44% обстежуваних площ пошкодили 3-12% рослин озимих, ярих ячменю та пшениці. Відбувається літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух.
У посівах гороху своє живлення продовжує імаго піщаного мідляка (0,2-1 екз. на м2), південного сірого та бульбочкового довгоносиків (0,3-2 екз. на м2), які пошкодили у слабкому ступені 2-6% рослин. За 10-15 жуків на м2 посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.
У південних районах Дніпропетровської області виявлені поодинокі екземпляри горохового зерноїда. Наразі шкідник не активний.
На багаторічних травах продовжується живлення, парування і відкладання яєць бульбочковими довгоносиками. Шкідником пошкоджено до 28% рослин у слабкому ступені. Клопи сліпняки живляться на посівах люцерни з середньою чисельністю 8 екз. на 100 помахів сачком. Ними пошкоджено 5-8% рослин у слабкому ступені. Горохова попелиця виявлена на 15-30% обстежених площ з чисельністю 4 екз. на рослину, пошкоджено до 5% рослин.
У господарствах Київської, Полтавської областей продовжується вихід жуків бурякових довгоносиків (звичайний та сірий). На старих бурячищах обліковується 0,3-5 екз. на м2 звичайного бурякового довгоносика. Продовжується вихід та концентрація бурякових блішок, крихітки біля узбіч доріг, старих бурячищ на лободових бур’янах. На первинних рослинах-господарях (калині, жасмині) розвиваються та живляться личинки листкової бурякової попелиці.
Застосування літальних апаратів у вирощуванні сільгоспкультур — досвід США
Скрізь у посівах озимого ріпаку продовжують розвиватися та шкодити ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, подекуди оленка волохата, капустяні попелиця, міль, білокрилка, якими пошкоджено 1-5, макс. до 10% (Вінницька, Запорізька, Тернопільська, Чернівецька обл.) рослин у слабкому ступені. Хрестоцвітими блішками пошкоджено 2-5, макс. 7-12% (Житомирська, Кіровоградська, Чернівецька обл.) рослин. Також спостерігається літ біланів.
За перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів — 1-2 жуки на рослину, в період збільшення бутонів — 2-3 жуки на рослину, на початку цвітіння 5-6 жуків на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника — 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) рекомендовано провести крайові або суцільні обприскування дозволеними інсектицидами.
В господарствах Одеської області на сходах соняшнику відмічають пошкодження рослин піщаним мідляком, південним сірим довгоносиком.
У плодових насадженнях триває живлення садових довгоносиків, листокруток на 10-75% дерев, подекуди у занедбаних садах шкодять гусениці білана жилкуватого, золотогуза. Повсюдно заселяють дерева сисні шкідники (попелиці, медяниці, кліщі).