Як 17 років мораторію повпливали на стан українських чорноземів

Sknews.net проаналізував, як за 17 років мораторій вплинув на всесвітньовідомі чорноземи.

Площа чорноземів в Україні — 15,6-17,4 млн га, близько 8% світових запасів. Сільськогосподарські угіддя займають 70,3% земельного фонду України. Розораність земель в цілому в Україні досягає 81%.

За оцінками експертів, деградації (а це підтоплення, забруднення, пошкодження ерозією тощо) в Україні піддано 20-40% сільськогосподарських земель. У складі еродованих земель перебуває 4,5 млн га із середньо- та сильнозмитими ґрунтами, у тому числі 68 тис. га повністю втратили гумусовий горизонт. Власне деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель, які підлягають консервації, в Україні вже нараховується понад 1,1 млн. га.

За останні 100 років вміст гумусу зменшився з 13-14% до 3-5%. А за останні 20 років, в середньому по Україні, зменшився на 0,22%, — підкреслює Григорій Кукурудза, економіст IMF Group Ukraine. Це значне відхилення, оскільки для його збільшення в ґрунті на 0,1% в природних умовах необхідно 25-30 років.

«Процвітаючі українські чорноземи — це міф. Зараз ми живемо на деградованих землях. Щороку ґрунт втрачає по 400-500 кг органіки з га, а відновлювати ці втрати нічим. В Україні використовують переважно мінеральні добрива, органічних просто немає. Якщо раніше тваринництво давало їх по 270 млн тонн на рік, то сьогодні — тільки 20 млн», — розповідає Святослав Балюк, директор Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Соколовського.

Щоб підтримувати стан ґрунтів, у ріллю необхідно вносити достатню кількість добрив, у тому числі органічних, а також дотримуватися сівозмін.

Григорій Кукурудза зазначає, що якщо в ЄС на гектар вноситься 120 кг добрив, то в нас — у 2,5 менше. За офіційними даними Мінагрополітики, тільки в період між 1990 і 2000 роками кількість внесених у ґрунт органічних добрив зменшилася у 12 разів — з 8,6 до 0,7 тонн на 1 га. За даними НААНУ станом на 2010 рік, під урожай агрокультур в останні роки вносилося в середньому в 17 разів менше органічних добрив, ніж потрібно, а мінеральних зараз вноситься приблизно втричі менше, ніж у 1990-х роках.

Щодо сівозмін, за офіційними даними, виснажливий для землі соняшник у деяких областях займає площу понад 30% орних земель, при цьому в більшості випадків культура повертається на попереднє поле через 3 роки, а рекомендовано через 6-7 років. Порушення вимог щодо сівозміни призводить до ґрунтоперевтоми.

Така велика розораність веде до зміни структури та деградації земель. Виробник, фактично, йде найбільш простим шляхом: орендує більші площі земель і не вносить потрібну кількість добрив. Замість того, щоб використовувати менші площі і підвищувати продуктивність на них. Дешева оренда розбещує, а брак обігових коштів для розвитку виробництва створює ілюзію, що це єдиний можливий варіант.

Результат такий. Середній урожай пшениці з гектара українських чорноземів ледь дотягує до 3 тонн, а у Великобританії, Франції, Німеччині, які не можуть похвалитися якістю своїх ґрунтів, — у середньому понад 7 тонн.