23 січня 2023, 09:05, Добрива

Експерт назвав підходи до схем живлення на основі аналізу ґрунту

Alex Feldman, експерт із живлення рослин на сторінці в мережі Facebook пояснює, якими підходами варто послуговуватись у виборі систем живлення для окупності витрачених на добрива коштів.

«Досить часто чую від агрономів та фермерів з різних куточків України наступне питання: навіщо дотримуватись рекомендацій щодо системи удобрення під певну культуру конкретного поля, витрачати кошти на аналіз та на можливе додаткове внесення добрив, зверху запланованих норм, якщо це ж поле в попередні роки давало під 12 т/га зерна кукурудзи на одному лише азоті (70 кг д.р.)? Де гарантії, що додатково витрачені інвестиції в добрива окупляться у прибавці врожаю?», — каже експерт.

Відповідаючи на запитання, він зазначає, що насамперед слід враховувати, що кожен рік має свої погодні особливості і зазвичай не схожий на попередній (наприклад, затяжні весняні похолодання/приморозки в 2020, коли в багатьох областях країни майже місяць кукурудза «сиділа» в 2 листках), тому і одна й та сама культура за ідентичних технологій вирощування показує різні результати з року в рік.

Також він додає, що є два підходи у створенні рекомендацій схем живлення с/г культур — математичний (обчислення на основі емпіричних даних середньорічної кількості опадів, температур, даних аналізу ґрунту, біологічних особливостей культури тощо) й, так би мовити, інтуїтивний (з досвіду — зазвичай схема удобрення в господарстві, що практикується кожного року зі своїми корективами і дозволяє тримати хорошу рентабельність виробництва).

«Найкраще, коли ці два підходи доповнюють один одного, адже в полі ми працюємо з живими організмами і під відкритим небом, де на розвиток рослини впливають різні фактори, починаючи від характеру зволоження території та інтенсивності сонячної інсоляції до помилок агронома чи механізатора. З іншого боку — не маючи повної картини агрохімобстеження ґрунту, незрозумілим може бути фактор чи причина, що обмежує продуктивність поля», — наголошує Alex Feldman.

Стосовно показників аналізу ґрунту він додає, що лабораторії у своїх результатах вказують РУХОМІ форми поживних елементів, тобто ті сполуки (водорозчинні, обмінно-фіксовані), що ймовірно рослина здатна буде засвоїти протягом вегетації.

«Так, наприклад, показник в 25 ррм (мг/кг) фосфору не означає, що в ґрунті лише близько 80 кг д.р. фосфору на 1 га. Валовий вміст фосфатів на гектарній площі чорноземних ґрунтів може досягати до 2-2,5 т/га. Проте, лише декілька % з цього пулу рослина здатна поглинути з ґрунтового розчину, решта — важкорозчинні/нерозчинні форми», — каже експерт.

Знизити норми азотних добрив без шкоди для культури: які варіанти?

Читати

Отже, зазначає він, в «хороший» рік, за оптимальних погодних умов, інтенсивних мікробіологічних процесів у ґрунті, що здатні розчиняти та вивільняти важкодоступні мінеральні сполуки, правильно підібраного обробітку ґрунту тощо, культурі може бути доступно не 25 мг/кг фосфору з ґрунту, а 50 мг/кг. Те саме стосовно й інших елементів, зокрема, азоту (згідно з даними закордонних джерел, 1% гумусу вивільняє до 20 кг/га д.р. мінерального азоту, тож 3,5% гумусу в ґрунті ~70 кг/га додаткового азоту для культури). Окрім того, каже експерт, відбір проб ґрунту традиційно відбувається з верхнього шару (0-25 см), проте коренева система більшості польових культур здатна досягати і поглинати поживні речовини і з нижчих шарів, які в загальних обчисленнях не враховуються.

«Не вважайте аналіз ґрунту самодостатнім рішенням всіх проблем в полі за один рік, скоріше — додатковими даними для прийняття більш ефективних рішень. Пам’ятайте, агрономія, на відміну від математики, — наука неточна!» — зауважує фахівець.