Чи вигідно вирощувати озимий ріпак та що впливає на ціни, — розповідає аналітик
Про це розповів аналітик Argus Media Олексій Єрьомін у матеріалі Latifundist.com: «Пшениця vs ріпак: що будуть сіяти восени аграрії і чи взагалі посіються?».
З його слів, у минулому році собівартість вирощування ріпаку складала $450 на 1 га (не найдорожчого насіння). При цьому врожайність могла коливатися від 1,5 т/га до 2,5 т/га. При врожайності 1,5 т/га затрати складали $300 на 1 т, або близько 8 тис. грн.
Форвардні ціни з поставками в Україні на умовах CPT ще на початку посівної стартували від $500 за 1 т і досягали $600 за 1 т до завершення кампанії, що спонукало виробників збільшити площі. Проте така ситуація була до війни при курсі 27 грн за долар тавідсутності логістичних проблем. Тоді на умовах EXW діапазон цін продажу ріпаку складав 15-17 тис. грн/т.
«Якщо навіть собівартість виробництва залишиться на тому ж рівні (а у нас великі питання щодо вартості ЗЗР, палива і в першу чергу добрив), у т.ч. і через новий курс близький до 40 грн/дол., умовна собівартість в ті ж $300 на 1 т вже підіймається до 12 тис. грн. Незважаючи на те, що міжнародні ціни мало змінилися і близькі до рівня $600 за 1 т, але ж це вже на умовах доставки в Європу. А скільки коштують транспортні витрати? Тоді як внутрішня ціна в центральних регіонах зараз складає 10-12 тис. грн/т — на рівні собівартості», — розповідає Олексій Єрьомін.
Аналітик говорить, що в цих умовах залишається сподіватись або на вищу врожайність, або на підвищення внутрішніх цін на момент реалізації за рахунок вирішення проблем з логістикою (тобто відкриття портів), або на ще більшу девальвацію гривні.
Також Олексій Єрьомін звертає увагу, що додатковий ризик падіння міжнародних цін, а значить і внутрішніх на момент продажу, несе відсутність форвардних цін. Деякою премією за рахунок короткого логістичного плеча до європейських споживачів можуть скористатися західні регіони України. Бо вони можуть отримати більш високу ціну «на місці» із-за близькості до кордону.
Нагадаємо, на Чернігівщині почали збирати зернові, урожай не продають — чекають на ціну.