Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Експерт розповів, як коротка ротація соняшника впливає на урожайність
В останні роки в умовах короткої ротації соняшнику в сівозмінах швидкими темпами відбувається накопичення у ґрунті інфекції соняшнику, що, у свою чергу, позначається на урожайності культури.
Про це розповів агроном, доктор біологічних наук Сергій Хаблак в авторському блозі: «Контроль хвороб на соняшнику: сівозміна та спектр дії основних фунгіцидів».
Мова йде про накопичення в ґрунті збудників несправжньої борошнистої роси (пероноспороз), склеротиніозу (біла гниль), сірої гнилі, вугільної (попелястої) гнилі.
«Одним із методів контролю хвороб соняшника та підвищення врожайності цієї культури є дотримання сівозмін. В ідеальних умовах соняшник повинен повертатися на те саме поле не раніше ніж п’ять-дев’ять років. Допускається без істотної втрати урожайності та зараження хворобами повернення соняшника на одне й те саме поле не раніше ніж через 3-5 років», — говорить фахівець.
Він пояснює, що сівозміна дає можливість знизити пошкодження рослин соняшнику різними хворобами, в нішому разі виникає ризик зниження врожайності.
«Наприклад, за повернення соняшнику на колишнє поле у сівозміні через 9 років урожайність становила 2,63 т/га, через 5 років — 2,6 т/га, через 3 роки — 2,19 т/га, через 1 рік — 1 ,63 т/га, а за беззмінного посіву — 1,28 т/га. За монокультури хворобами уражалося 40% рослин, а 30,6% вовчком. При поверненні соняшнику на колишнє поле через 1 рік хворобами уражалося 26% рослин, через 3 роки — 12,3% рослин, через 5 років — 6,1% рослин, а через 9 років — 5,5%», — обґрунтував Сергій Хаблак.
Таким чином, беззмінне вирощування соняшника або його повернення на те саме поле через 1 рік (озима пшениця-соняшник) згодом призводять до неможливості вирощування цієї культури на цих полях навіть за посиленого використання ЗЗР. Адже ооспори пероноспорозу зберігаються в рослинних рештках чи ґрунті до 7 років, склероції сірої гнилі залишаються в життєздатному стані у ґрунті до 8 років, а в насінні, що зберігається, — понад три роки, склероції білої гнилі зберігаються у ґрунті від 4-5 до 8-12 років, склероції вугільної (попелястої) гнилі — до 5-6 років, насіння вовчка — до 20 років, додав фахівець.
Нагадаємо, фузаріоз колоса відмічено у дев'яти областях України.