Вирощування міскантусу гігантського для відновлення родючості ґрунтів після бомбардувань запропонували в НААН

«У місцях запеклих боїв одним із видів руйнації ґрунтів є пошкодження їх цілісності внаслідок розривів від бомбардування, обстрілів ракетами, мінами та артилерійськими снарядами, що спричинило утворення урвищ, глибоких вирв з порушенням природної цілісності генетичних горизонтів на значних площах у північній, східній та південній частинах нашої країни», — йдеться у повідомленні.

За спостереженнями науковців, у Харківській області розміри одного влучання коливаються від 346 м² (від авіабомби) до 3,5 м² (від артилерійських снарядів та снарядів реактивних систем залпового вогню).

У НААН повідомляють, що рекультивація таких ґрунтів з метою повернення їх у сільськогосподарське виробництво, після обстеження та розмінування, здійснюється шляхом механічного загортання скребками бульдозерів та грейдерів без урахування внутрішньої будови ґрунту та генетичних горизонтів, тобто проводиться груба рекультивація. Однак після такої рекультивації відновлення родючості ґрунту займе десятки років. Час залежить від площі руйнації та потребуватиме значних фінансових вкладень.

З метою вирішити проблему у ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН розробили шляхи фітомеліорації та ремедіації деградованих ґрунтів способом вирощування на грубо рекультивованих ґрунтах міскантусу гігантського. Це також має допомогти Україні у розвитку зеленої енергетики і досягненні енергетичної незалежності держави.

«Ця посухостійка енергетична культура на ґрунтах Лісостепу України не потребує щорічної оранки протягом 25-28 років, зростає за відсутності використання ЗЗР і добрив та здатна забезпечити відносно дешевою енергетичною сировиною в обсязі 17-25 т/га сухої маси вже на третій рік вирощування», — додатково повідомляється.

Крім зазначеного, науковці виділяють низку корисних властивостей від використання біомаси міскантуса, серед яких відсутність негативного впливу на баланс вуглекислого газу в атмосфері та набагато менший вміст (порівняно з вугіллям) оксиду сірки (у 20-30 разів менше) та золи — у 3-4 рази. Зі слів науковців, культура секвеструє значну кількість вуглецю у потужній кореневій системі, частка якої поступово перетворюється на гумус, тобто покращує ґрунтові властивості та біорізноманіття, що забезпечує відтворення родючості ґрунту.

У НААН запевняють, вирощування міскантусу гігантського на грубо рекультивованих ґрунтах сприятиме отриманню дешевої енергетичної біосировини, відтворенню родючості ґрунтів, зменшенню розораності ґрунтів, збереженню біорізноманіття та підвищенню рівня екологічної безпеки землеробства. Крім того, відновлення ґрунтового покриву та родючості ґрунтів шляхом вирощування міскантусу гігантського на території окремої територіальної громади вирішує її енергетичні потреби, створює унікальні можливості забезпечення її мешканців робочими місцями, соціального розвитку громад та покращення життя населення, що є конче важливим у повоєнний період.

Нагадаємо, рятувальники ДСНС надали поради як вберегти урожай від пожеж.