Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Названо оптимальні фази для позакореневого підживлення озимої пшениці азотом
В умовах високих цін на азотні добрива багато аграріїв задаються питанням, чи можна замінити третю дозу азоту (за дробного внесення) на позакореневе підживлення озимої пшениці цим елементом?
Свою відповідь озвучив професор з Польщі Вітольд Щепаняк, йдеться в матеріалі «Норми і фази внесення 3-ї дози азотного добрива на озимій пшениці — від польського експерта».
«На практиці, бажаючи замінити (доповнити) удобрення ґрунту, доцільно проводити позакореневе підживлення пшениці азотом у два терміни, тобто по прапорцевому листку (BBCH 37-39) та у фазі колосіння (BBCH 51-59). На першому терміні за оптимальних умов можна використовувати розчин карбаміду з концентрацією 8-10%, а на другому — до 5%», — говорить він.
З розрахунку на 200-300 л/га робочої рідини, підживлювати потрібно в нормі діючої речовини:
- BBCH 37-39 — 9,2-13,8 кг/га д.р.;
- BBCH 51-59 — 4,6-6,9 кг/га д.р.
Як видно з наведеної схеми, при внесенні добрива у другій половині весняної вегетації можна використовувати позакореневе підживлення азотом.
Проте, як зазначив професор, це не ті кількості, які можуть повністю замінити «класичну» третю дозу цього елементу за дробного внесення, навіть якщо припустити, що позакореневе підживлення зазвичай ефективніше, ніж удобрення по ґрунту. Доцільно проводити листове підживлення азотом разом з іншими елементами, передусім з магнієм, сіркою та іншими мікроелементами (Cu, Mn, Zn).
«Ці компоненти відповідають, в тому числі, за трансформацію поглинутого азоту, а отже, підвищують ефективність його використання», — аргументує він.