Дворазова інокуляція сої призводить до зниження її врожайності — американські дослідження

Про це повідомив бренд-менеджер компанії «Пьоттінгер Україна» Володимир Мірненко у матеріалі «Правда і міфи про азотне живлення та інокуляцію сої від Володимира Мірненка».

Як приклад, він навів дослідження Джонса Лофтона з університету Оклахоми, який дослідив 6 різних інокулянтів для фіксації азоту американського виробництва і спробував різні способи їх внесення та, зокрема, повторну інокуляцію. 

Перше, що досліджувалося, — це спосіб внесення: 

• інокулянт на основі торфу; 
• рідкий інокулянт на посівмат;
• рідкий інокулянт безпосередньо в борозну під час сівби. 

Отримані дані дослідження показали, що форма і спосіб внесення не мали суттєвого впливу на врожайність. 

Другий експеримент передбачав дослідження впливу на врожайність повторної інокуляції. Застосовувалися два види інокуляції: інокуляція насіння рідким інокулянтом, потім торф’яним у посівне ложе та інокуляція рідким інокулянтом у посівне ложе та потім торф’яний інокулянтом.

Як результат, дворазова інокуляція призводила до зниження врожайності сої. Загалом 5 препаратів з 6 випробовуваних показали зниження врожайності після повторної інокуляції сої. Найкращий результат забезпечила одноразова інокуляція сої без внесення азотних добрив. Крім того:

• За одноразової обробки інокулянтом врожай був однаковий незалежно від методу внесення: рідкий в борозну, рідкий на насіння чи торф'яний у сівалку.
• Внесення разом з інокулянтом 56 кг діючої речовини у формі сечовини під час сівби майже завжди знижувало врожайність. 

«56 кг мало, щоб забезпечити врожай, але достатньо, щоб завадити симбіозу сої з азотфіксуючими бактеріями. Для отримання 3,5 т/га невдалу інокуляцію можна замінити на 275 кг діючої речовини азоту», — говорить Володимир Мірненко.

Нагадаємо, європейські експерти очікують урожай сої в Україні на рівні минулого року.