Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
В Інституті здоров’я рослин нагадали про необхідність проведення перевірки ґрунтів
Після збору ранніх озимих та ярих культур саме час готуватися до нової посівної, нагадують фахівці «Інституту здоров’я рослин». Й найперше, що варто зробити — це дослідити ґрунти господарства.
Про це розповіли фахівці «UKRAVIT».
«Якщо такі виробничі ресурси, як посівний матеріал, пестициди чи добрива можна обрати з широкого асортименту, представленого сьогодні на ринку, то із ґрунтами справа дещо інша, — розповідає Сергій Сальніков, науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин», керівник сервісно-технологічного напрямку «UKRAVIT». — Ґрунти вже мають певні показники, що залежать від регіональних особливостей розташування господарства».
При цьому, наголошує фахівець, показники ґрунтів не лишаються сталими із року в рік: на них впливають зміни клімату, сівозміна, ступінь інтенсифікації агровиробництва тощо.
«Тож щоб забезпечити посівам озимини вдалий старт, ці показники необхідно контролювати та, за необхідності, коригувати. Для цього перед висівом озимих зернових культур і ріпака ґрунти господарства необхідно дослідити в лабораторних умовах. Це дослідження допоможе ефективно і точно спланувати систему живлення для вирощуваних культур», — підкреслив пан Сергій.
Читати по темі: Фахівці UKRAVIT розповіли, як створити безконкурентний простір для озимого ріпаку восени
Дослідження ґрунтів необхідно проводити принаймні раз на 2 роки, рекомендує Сергій Сальніков. Є базові показники, що є сталими та майже не змінюються протягом 2-3 років, — вміст органічної речовини, кислотність, валові форми калію та фосфору, мікроелементів. Натомість вміст азоту та сірки — дуже нестабільний і змінюється упродовж вегетації.
Крім того, в останні роки відзначається швидка зміна кислотності ґрунту: дедалі більше зразків, що досліджувалися в Інституті, мали кислий чи слабокислий показник. Основною причиною є зменшення використання органічних добрив, велика кількість внесених азотних добрив, погіршення мікробіологічного стану ґрунтів та ін.
Варто зважати, що на рівень засвоєння культурами як основних елементів живлення, так і мікроелементів впливають такі показники, як рН ґрунту, вологість, вміст органічної речовини тощо. І навіть при незначних відхиленнях від цих норм посіви можуть недоотримати заплановані поживні елементи. Оптимальним значенням для повноцінного використання рослиною NPK із добрив є показник 7,0.
Крім того, нагадує пан Сергій, ґрунт варто дослідити на залишкову кількість пестицидів. Адже ця інформація допомагає зрозуміти, чому деякі ділянки поля без явних причин «випадають» в період активної вегетації. Це дослідження також необхідно проводити на новоосвоєних землях, які планується засівати вперше.
«А щоб озимі культури гарантовано отримали заплановане живлення, необхідно в комплексі із дослідженням ґрунту перевірити оригінальність та якість придбаних добрив», — радить експерт.