Фахівці НААН опублікували повний звіт про стан озимих: рекомендації по підживленню
За спостереженнями науковців ННЦ «Інститут землеробства НААН» станом на 8 квітня рослини пшениці озимої перебувають на ІІІ етапі органогенезу за Куперман (фаза «кущіння»). Коефіцієнт кущіння 3,2-3,5, висота рослин 20,0-22,0 см, довжина конуса наростання — 1,10-1,25 мм. Маса 100 сирих рослин становила 260-280 г.
Рослини тритикале озимого перебувають на початку IV етапу органогенезу за Куперман (початок формування першого надземного міжвузля, фаза «початок трубкування»). Коефіцієнт кущіння 3,7-4,0, висота рослин 17,0-19,0 см, довжина конуса наростання — 1,8-2,0 мм. Маса 100 сирих рослин становила 245-260 г.
Рослини жита озимого перебувають на початку IV етапу органогенезу за Куперман (фаза «початок трубкування»). Коефіцієнт кущіння 3,5-3,8, висота рослин 21-22 см, довжина конуса наростання — 2,2-2,5 мм. Маса 100 сирих рослин становила 210-220 г.
Рослини ячменю озимого перебувають на IV етапі органогенезу за Куперман (фаза «трубкування»). Коефіцієнт кущіння 3,1-3,4. Висота рослин 15-18 см, довжина конуса наростання – 1,8-2,0 мм. Маса 100 сирих рослин становила 200-220 г.
Ярі зернові колосові культури (пшениця, ячмінь, овес), які висіяно 5 квітня, перебувають у фазі «проростання насіння».
На даний час в умовах достатньої вологи і помірного тепла у рослин озимих зернових культур відбувається активний ріст і розвиток вторинної кореневої системи та поступове наростання вегетативної маси.
Наразі більшість посівів вже підживлено, але якщо підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту не було проведено, науковці Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН рекомендують негайно провести підживлення озимих після відновлення вегетації азотними добривами, яке ранньою весною на ІІ-ІІІ етапі органогенезу підвищує інтенсивність кущіння. Таке підживлення називають регенеративним і дозу азоту регулюють залежно від стану посіву та часу початку відновлення вегетації (30-60 кг у д.р.).
Читати по темі: Хвороби озимих прокинулись: профілактика, діагностування та знищення
У суху погоду внесення гранульованих туків або рідких добрив має набагато меншу ефективність, порівняно з оптимально вологим ґрунтом. За достатньої кількості вологи амонійний та нітратний азот акумулюється у верхньому горизонті грунту і є максимально доступним для рослинного організму. За недостатніх запасів вологи перевагу надають локальному прикореневому підживленню. Проводять його за допомогою зернових сівалок. За такого способу внесення добрива потрапляють у зволожений ґрунт у зону розміщення кореневої системи, при цьому одночасно відбувається аерація та розпушування ґрунту, видаляються відмерлі рештки й частково знищуються бур’яни, поліпшується фітосанітарний стан агроценозу.
Проте, необхідно враховувати стан посівів. Якщо, рослини знаходяться у фазі «сходи» чи «2-3 листки» необхідно провести підживлення розкидним способом, або внести рідкі добрива з метою уникнення руйнування слаборозвинених рослин. Після проведення підживлення розкидним способом доцільно провести боронування посівів легкими зубовими боронами, щоб добрива потрапили у вологе середовище. Дане підживлення сприятиме здебільшого швидкому старту вегетації, інтенсивному відновленню рослин після зими.
Площі, які не засіяно озиминою, також потребують боронування з метою збереження ґрунтової вологи та покращення структури ґрунту.
Загалом стан посівів озимих зернових культур на даний час є добрим та задовільним і в подальшому залежатиме від перебігу погодних умов наступного періоду та системи догляду за посівами.