Науковці назвали ротацію найкращим другом сучасного аграрія: важливість сівозміни

Про це пише Grainews.ca.

«Відсутність чергування культур і хімікатів — найкраще рішення, яке фермер може прийняти для розмноження шкідників сільськогосподарських культур. А ротація — найкраще для захисту своїх посівів, так як ця практика дозволяє розірвати цикл життєдіяльності шкідливих організмів», — стверджують фахівці.

Причому, це стосується не тільки культур в сівозміні, а й ротації пестицидів, і сортів або гібридів.

«Якщо ви застосовуєте будь-яку стратегію для контролю або захисту свого врожаю від хвороб, бур’янів і комах, то поміняйте генетику рослин, щоб лікування залишалося ефективним і знижувало ризик розвитку стійкості у цільового шкідника до заходів контролю», — кажуть фахівці канадського представництва Corteva Agriscience.

Читати по темі: Аграріям розповіли, як змінилась сівозміна з радянських часів та які наслідки цього

За словами Стіва Кінга, головного експерта по ріпаку компанії Corteva з Гвелфу (провінція Онтаріо, Канада), і Керрі Фрімена, головного експерта по категоріям ріпаку лідера Corteva з Калгарі (провінція Альберта), визначення всіх нюансів ротації може бути складним завданням для аграріїв. Але сільгоспвиробники завжди можуть скористуватись послугами консультантів агрономів і торгових фахівців з глибокими знаннями продукції, які можуть порадити правильні схеми ротації.

Кінг рекомендує принаймні трирічну перерву між посівами ріпаку, зерновими, зернобобовими культурами або фуражними, щоб розірвати цикл накопичення хвороб і перервати конвеєр розмноження інших шкідників сільськогосподарських культур.

«Ширша ротація допомагає стримувати шкідників, — каже Кінг, хоча розуміє, що по ряду причин, в тому числі економічним, це не завжди можливо. — Тому Corteva інвестує в лінійки насіння гібридних сортів каноли, кукурудзи, сої, пшениці, кормів та інших спеціальних культур, щоб надати фермерам рентабельні варіанти вирощування сільськогосподарських культур з розширенням сівозміни.

Експерт зазначив, що одним із важливих завдань в селекційній роботі є підвищення генетичної стійкості до основних хвороб ріпаку, таких як чорна ніжка і склеротинія. Треба бути хоча б на крок попереду хвороб, які постійно видозмінюються і винаходять себе заново.