Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Аграріям розповіли, як змінилась сівозміна з радянських часів та які наслідки цього
Сівозміна — досить потужний інструмент, який дає змогу вирішувати чимало завдань — як агрономічних, так і економічних. З радянських часів сівозміна дуже змінилась, кормові культури відійшли назад, а разом з цим втратили позиції і фермерства.
Про це розповів голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький, пише прес-служба адміністрації.
На думку пана Сергія, наразі немає сенсу порівнювати сучасні сівозміни та ті типові структури, які практикували вітчизняні сільгоспвиробники ще кілька десятиліть тому. Адже, окрім планового виробництва, характерного в минулому, склад вирощуваних культур зумовлювала загальна спрямованість сільського господарства.
«Основною галуззю було тваринництво. Центром господарств зазвичай були ферми, а рослинництву відводилася роль кормової бази. Відповідно будувались і сівозміни. Як бачимо, зараз в Одеській області топовими є 6 культур: пшениця, соняшник, кукурудза, озимий і ярий ячмінь, ріпак. Решта — далеко у «відриві». На жаль, за останні десятиріччя в рази зменшились посівні площі кормових культур» — сказав голова ОДА.
Читати по темі: Аграрії Одещини закривають підприємства: наслідки минулорічної посухи
Підтримав його думку і заступник голови Одеської ОДА Олег Муратов, повідомивши, що на початку 2000 року кормовими культурами засівалось 340,1 тис. га, то на сьогодні цей показник зменшився майже у вісім разім.
«Відновлення зрошення дасть змогу вирощувати кормові культури, які наразі неможливо ефективно вирощувати через погодні умови, що в свою чергу значно збільшить кількість поголів’я сільськогосподарських тварин. За рахунок сівозміни підвищиться родючість ґрунтів, а це в свою черги збільшить загальний валовий збір сільськогосподарських культур у перспективі» — резюмував пан Муратов.