Фахівці розповіли про важливість агрономічного скаутингу: сучасний моніторинг полів

Про це йдеться у матеріалі «Інноваційні онлайн-інструменти для агронома».

«Дехто сприймає цей процес як додаткову роботу, якою їх навантажили, й доводиться не просто їздити полями та десь там їх оглядати, а треба ще й фото робити, звіт складати тощо. Але більшість, все-таки, коли починає серйозно застосовувати цей інструмент, то зрештою розуміє: то велике полегшення», — розповідає Віктор Боровик, засновник та операційний директор компанії AgroOnline.

Він відзначає, що з функцією агрономічного скаутингу не потрібно тримати в голові й запам’ятовувати велику кількість даних, возитися з нотатками-папірцями, шукати «ретроспективну» інформацію. Бо крім того, що за допомогою агроскаутингу все необхідне накопичується в одному «місці» і зразу знаходиться, то ще й система обробляє ці дані й аналізує їх в автоматичному режимі. Тобто система вже буде сама підказувати можливі ризики, проблемні ділянки, і навіть пропонувати рішення.

Читати по темі: Агроскаутинг: навіщо потрібні регламенти польових оглядів?

Як зауважує Віктор Боровик, скаутинг дуже потрібний особливо тоді, коли у господарстві більше одного агронома. Адже система забезпечує більш оперативну та ефективну комунікацію між ними.

«Дуже часто ми зустрічаємось із тим, що скаутинг здійснюють за допомогою месенджерів — наприклад, Viber, Telegram. Агрономи просто скидають фото і в повідомленнях обмінюються інформацією та рекомендаціями. До певної міри як оперативний контакт це може спрацювати. Але коли потрібно буде сісти і переглянути інформацію по конкретному полю, проаналізувати, побачити загальну достовірну картину, — тут уже складніше. Більше часу піде на одне лиш «перегортання» повідомлень…», — зазначає керівник сервісу AgroOnline.

Тобто агрономічний скаутинг, можливо, й додає трошки більше роботи безпосередньо в полі, зате висновки із зібраної інформації робляться значно простіше, а рішення — більш усвідомлено.

Окрім того скаутинг можна використовувати не тільки для того, щоб фіксувати стан культури, а й результат роботи техніки. Скажімо, обробили посіви пестицидами, за 2-3 дні — оглянули й зафіксували результат. Зробили висновки. Так само під час сівби — наскільки якісно й рівномірно посіяно. Чи нема пропусків тощо.

«Звісно, можна і в блокноті все занотовувати, і навіть фото в телефоні тримати. Але, крім того, що зазвичай усі записи лише сам цей агроном потім розібрати зможе, то ще й тримати всю багаторічну історію поля на такому ненадійному носії, як папір чи власний ґаджет, — не досить розумно. Є й інший бік — агроскаутинг також може стати у пригоді самому агрономові як страховка у разі якихось проблем з урожаєм. Якщо власник незадоволений результатами і починає розбиратись, у чому причина, він відкриває систему, а там уся картина, як на долоні. Й там видно, що, наприклад, був період, коли потрібна була додаткова обробка. Агроном це зафіксував, звернувся до керівництва, а воно вирішило трохи зекономити, сподіваючись, що «пронесе». Не «пронесло», але до агронома вже претензій не буде», — пояснює Віктор Боровик.

Нагадаємо, чітке планування діяльності дозволить аграріям запобігти фінансовим втратам, — експерт

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій