Компанія, яку поза очі називають не інакше, як «Американська трудова колонія», успішно працює в рослинництві вже близько 17 років. І хоч компанія доволі закрита та неособливо ділиться своїми напрацюваннями та технологічними прийомами, все ж про деякі цікаві моменти в інтерв’ю для Latifundist.com розповів Юрій Дробязко, власник «Аграрна технологічна компанія» (АТК), пише SuperAgronom.com.
Отже, які саме моменти вважає важливими найбільший аграрний диктатор країни?
«Як мінімум потрібно чітко визначити, де ти знаходишся. Якщо за кліматом ти знаходишся у кукурудзяно-соєвому поясі, потрібно і сіяти кукурудзу та сою. Якщо у пшенично-ріпаковому, відповідно, сіємо пшеницю і ріпак. Якщо у соргово-соняшниковому, то в тебе сорго й соняшник, ну можливо кукурудза і соняшник».
«На одній конференції я познайомився з американським грунтознавцем, науковцем, який вивчає тему грунтів та їхнього стану вже більше 60 років. У його лексиконі немає поняття «живлення рослин», натомість він завжди вживає поняття «живлення грунтів». І я розумію, що це максимально правильний підхід до того, що ми робимо. Працювати перш за все потрібно з грунтом, адже якщо він має потрібний потенціал, то і рослини на ньому матимуть все необхідне для правильного росту й розвитку. Саме тому у нас в пріоритеті регулярний та детальний аналіз грунтів з отриманням фахових рекомендацій від американського науковця щодо живлення».
«Монокультура кукурудзи — це легко, це зручно, це в принципі непогано. Якщо немає великих управлінських ресурсів, коштів, достатньо техніки, варто вирощувати тільки кукурудзу, якщо дозволяє кліматична зона, звісно. У тебе буде досить проста гербіцидна схема, не потрібно займатись насінництвом».
Юрій Дробязко облітає землі своїх господарств літаком, щоб побачити усі можливі проблеми детально та на власні очі. Він вважає, що дрони — це надто повільно та довго, а обліт літаком більш інформативний та швидкий.
«За 45 хвилин я можу оглянути усі посіви і побачити, де були огріхи при сівбі, як вносилися добрива, який ефект мали захисні обробки. Я бачу усі помилки, усе одразу наношу на карту полів, щоб потім спитати, як так вийшло. Це ефективно та заощаджує дуже багато часу».
«Я завжди кажу своїм співробітникам: «Дивіться, у нас є повна можливість і повне право фантазувати, думати про технології та планувати, але тільки взимку. Взимку ми думаємо, збираємось, вирішуємо, що і як будемо робити. Якщо ми вже щось вирішили і записали, то саме це ми потім і робимо». А влітку вже потрібно творити, тобто працювати, виконувати попередні рішення, можливо десь підлаштовувати їх під умови, що складаються».
Сівба озимих культур, зокрема ріпаку, — досить ризикова справа. Для вдалої кампанії треба і встигнути прибрати попередника, і в короткий період якісно підготувати ґрунт, і вгадати з глибиною висіву, а ще важливо, щоб посуха не застала, бо доведеться зберігати невисіяне, але вже протруєне, насіння цілий рік.
«Я не люблю озимі культури — там надто багато «якщо», ти нічого не можеш спланувати. Тобто — величезна кількість ризиків та непередбачуваностей. Ти не знаєш, ні коли сіяти, ні скільки сіяти, ти не знаєш, чи буде волога (в період, коли в теорії потрібно сіяти), ти вимушений робити різні дурниці, і нічого заздалегідь не можеш припустити».
«У найближчі кілька років я очікую, що вони будуть прохолодними. Я можу рекомендувати книгу Річарда Коена «У гонитві за Сонцем», там досить зрозуміло описано сонячні цикли. Для себе я згадую 2002-2004 роки, коли у Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській областях кукурудза із ФАО 230 мала вологість зерна 34% ще 15 жовтня. Було холодно. Потім поступово теплішало, а зараз знову йде похолодання. Тобто певну циклічність таки можна прослідкувати. Як мінімум за об’єктивними вимірюваннями можна зрозуміти, що все ж таки прохолоднішає. Наприклад, можна глянути на одному й тому ж гібриді кукурудзи, коли починається викидання волоті, в останні 3 роки воно наступає щоразу пізніше».
Читати по темі: Густота посівів та захист рослин. Технологія від Юрія Дробязко
«У мене для внесення добрив наразі є дві системи. Перша застосовується там, де мало вологи. Я вношу під кукурудзу азот та цинк, азот та бор під соняшник, під сою не вношу нічого. Це дуже дієва система. І друга система для регіонів з достатнім зволоженням — це гектарна сітка, коли проводиться аналіз з гектарною сіткою і в кожен гектар вноситься лише той елемент живлення, якого тут не вистачає. Якимось ґрунтам потрібен лише калій, а фосфору в них достатньо, якимось, навпаки, не потрібен калій, а потрібен саме фосфор. Раніше ми вносили і те, й те, і це було дуже дорого. Якщо ти застосовуєш гектарну сітку і якщо аналізи разом з відбором проб та іншими технічними моментами обійдеться у 50 доларів за гектар, окупність буде вже на перший рік, коли ти не внесеш зайві 100 кг калійних добрив, які коштують приблизно ті ж самі 50 доларів. Я для себе зараз залишив саме ці дві системи, бо вони обидві розумні».
Власні випробувальні полігони та 3-4-річні дослідження гібридів і сортів дозволяють заощаджувати значні кошти на насінні.
«На власних випробувальних полігонах ми щороку досліджуємо близько 140 гібридів кукурудзи, і це приносить відчутну користь, адже є можливість знайти гібриди, які 3-4 роки поспіль на 20 випробувальних ділянках у 6-кратній повторюваності дають врожайність не меншу, а інколи й вищу, ніж топові широко розрекламовані гібриди. При цьому коштують вони зазвичай на 35-40 доларів дешевше «топів», а отже, на своїх площах я маю змогу економити 1,6 млн доларів лише на насінні».
Читати по темі: Кукурудза: технології, нюанси, рекомендації фахівців. Що варто почитати?
«Глибоке рихлення набагато краще оранки, я це всім завжди кажу. Поле рівніше, працювати простіше, вирівняти його під сівбу також легше. До того ж рихлення я проводжу не щороку, все залежить від структури посівних площ. Після кукурудзи перед соєю обов’язково рихлення».
«Потрібно сконцентруватися на тому, щоб заробляти на гектарі максимум. Для цього потрібно мати гроші, щоб правильно все купувати, щоб вчасно та правильно виконувати всі операції, щоб забезпечити господарство усією необхідною технікою. Потрібно мати гроші, щоб вкладати їх у свої гектари і мати з них потім максимальний прибуток. Не нарощувати зембанк, якщо немає коштів на правильне господарювання на вже існуючих площах. Був такий старий радянський фільм «Ханума», у якому грузинка Ханума співала «Вигідно купити, вигідно продати, щоб менше дати і більше взяти», так ось в цій пісні описано сенс будь-якого бізнесу. В агробізнесі дуже важливо все правильно купити, щоб не витратити зайвих коштів. Потім докласти зусиль, щоб зберегти і правильно застосувати придбане, вчасно зібрати та продати, бажано дорого. Але якщо ти дорого купив, вчасно не використав, допустив, щоб у тебе це розікрали, зібрав невчасно і продав як доведеться, поганий з тебе бізнесмен».
