Ми знаємо, як агрономи вирощують культури, а як «ростуть» вони самі? Чи достатньо лише агрономічних знань — чи, можливо, потрібна ще й життєва мудрість? Щоб знайти відповіді на ці запитання, ми й започаткували рубрику «10 принципів…». В ній успішні агрономи діляться своїми поглядами на професію й на життя загалом.
Наразі — 10 постулатів, якими керується Тарас Корнієнко, заступник головного агронома Групи компаній «Агрейн»
«Кожен сезон — це досвід. Хороший агроном не може, як то кажуть, просто стати на рейки і поїхати — щороку ти вивчаєш щось нове, щось цікаве впроваджуєш, не робиш кожен рік одне й те саме, а краще, ніж зробив це минулого року. Потрібна постійна динаміка, тупцювання на місці — це провал».
«Якщо є якась проблема, на неї треба впливати моментально, тому що рослини ростуть кожну секунду, так само і життя, воно не зупиняється. Кожен день, кожна секунда є дорогим, цінним, що ми не повинні втрачати.
Якщо хтось із працівників, агрономів допустив якусь помилку, то треба не з’ясовувати, що саме він зробив, а швидше виправляти наслідки його помилки. А розбиратися — це вже потім. Інакше ви купу енергії й часу витратите на виявлення причин, а не на вирішення проблем. Тим часом вони можуть поглибитись. Тому «розбірки» відкладаємо на потім».
«Людині, яка каже правду, завжди легше приймати всі основні рішення, які б не були складні обставини для співрозмовника чи керівництва. Будь щирим, і тоді в житті буде менше негативу.
Особливо у великих компаніях, я вважаю, що це принцип номер один — щоб люди були чесні й відкриті. Тоді компанія росте і розвивається добрими темпами. І в особистому житті цей принцип також працює».
Читати по темі: Особливості вирощування основних сільськогосподарських культур у Агрейн
«Зараз усе йде до того, що в тому ж сільському господарстві зменшуватиметься використання ресурсів — добрив, пестицидів тощо. Бо всі починають розуміти, що це навантаження, яке кожного року буде негативно впливати на економіку. Дедалі чіткіше приходить усвідомлення, що наявність тих же калію чи фосфору на планеті обмежена. Тому увага повертається до мікробіології ґрунту, до збереження його родючості. Також буде йти пошук способів залучити азот, який міститься у повітрі. Думаю, саме в цих напрямах розвиватиметься сільське господарство.
Ще один спосіб вирішення проблем, що насуваються, — генетика. Тобто робота над гібридами, наприклад, щоб їхні кореневі системи могли максимально в тих чи інших ґрунтово-кліматичних умовах забезпечити себе елементами живлення.
Третій шлях — використання точного землеробства. Це один з перших кроків, щоб зменшити застосування міндобрив, використовувати їх раціонально».
«Можна вкласти менше чи більше, але простим «відсіканням» нічого не досягнеш. Потрібне розуміння — що хочеш або можеш отримати на виході. Якщо не вистачає коштів, то треба чітко визначити пріоритети і зрозуміти, що ти можеш зробити. Тобто який результат можна отримати, залежно від того, який ресурс маєш. Що ти в землю дав, яке насіння поклав, як її обробив, яку кількість добрив вніс, — тут є пряма залежність результату. Нічого не можна робити на половину, нічого не можна робити з думкою — «Проскочимо!». Земля такого ставлення, таких помилок не пробачає».
Читати по темі: Тарас Корнієнко: Агросезон 2021 стане роком нових підходів у живленні культур, виборі ФАО кукурудзи та до технології вирощування
«Якими, на мою думку, мають бути головні риси характеру хорошого агронома? Як не дивно, передусім — уміння комунікувати. Він має постійно спілкуватися з людьми, колегами, керівництвом. Доводити свою думку. Друге, він має слідкувати за всіма агротехнічними трендами, знати про всі новинки й останні тенденції в агросфері. Насамперед щодо ґрунтообробної техніки, тракторів, комбайнів, сівалок тощо — аби планувати поліпшення ґрунтообробітку, загалом засобів формування врожаю. Сюди ж дотична така риса, як допитливість, прагнення нових знань. Ще для агронома обов’язковий аналітичний склад мислення. І зрештою має бути сміливість для прийняття рішень, для швидкого вирішення проблем — про що ми вже говорили.
І, звісно, без працьовитості у цій професії — ніяк. При цьому вона має поєднуватись із самоорганізацією, адже важливе чітке планування роботи, дотримання термінів, усі процеси мають бути продумані й вивірені. Особливо, якщо у твоїй відповідальності великі площі».
«У продовження попередніх тез про самоорганізацію. Так, ви можете любити свою професію, повністю віддаватись їй, проводити цілі дні у полі, але якщо ви на цій роботі буквально «живете», то ви, найімовірніше, і не живете зовсім. Бо, як правило, саме недосвідчений агроном, з малим досвідом боїться щось пропустити, не може управляти ситуацією та своїм часом, часто помиляється і змушений ці помилки постійно виправляти... Тоді як досвідчений агроном здатен все добре організувати навіть у найбільш «спекотну» пору. Відповідно, має час не лише «для поля», а й «для себе». Тому ми між собою іноді жартуємо: «Якщо під час посівної можеш дозволити собі поїхати порибалити, то ти — хороший агроном!»
Читати по темі: Тарас Корнієнко: Азотне підживлення пшениці буде ефективним, якщо його зробити вчасно
«Зустрічав агрономів-«теоретиків», які робили абстрактні умовиводи із якихось припущень або десь колись почутого чи прочитаного. Але «теорія» нерідко може розходитись із практикою, реальністю. Тому я завжди раджу уточняти — де факти, а де точки зору, бо це 2 великі різниці».
«Тільки опустив руки — це відчують усі. А якщо ти керівник — допускати цього не можна! Хоча у мене таке буває дуже рідко. Адже мені просто подобається моя робота, тож кожен день я йду на неї в чудовому настрої, незважаючи ні на що!»
«Працюючи агрономом, добре розумію, як ми впливаємо на «головне наше багатство». Тож хочу сказати усім: бережіть землю! Все робіть для того, щоб не падала родючість, а ґрунт залишався живим, відновлювався, набирався сил. Від цього залежить не лише наше нинішнє життя, а й те, як житимуть наші діти й онуки».
