Успішне вирощування озимого ріпаку в зоні ризикованого землеробства: нюанси та поради експерта
Вирощувати ріпак в ЄС стає все складніше через обмеження у сфері використання ЗЗР, тому багато європейських фермерів відмовляються від культури. При цьому потреба у ріпаковій олії лише зростає, тож українські аграрії мають всі шанси посісти велику частку експортного ринку та отримувати сталі прибутки.
Україна завжди була і залишається зоною ризикованого землеробства. Це означає, що кліматичні умови змінюються з року в рік і є зовсім непередбачуваними. Ці зміни перевернули з ніг на голову уявлення про технологію вирощування озимого ріпаку, зокрема, строки посіву та вибір гібридів.
Екстремально низькі температури взимку без належного снігового покриву вимагають від культури зимостійкості, а літня спека — посухостійкості. Теплі зими не стали дивиною в Україні. За таких умов посіви, які зійшли пізно восени, мають змогу досягти до входу в зиму достатньої фази розвитку, і розвиток продовжується взимку. З одного боку це добре, але з іншого — часове вікно для інфікування рослин ріпаку хворобами збільшується. Отже, маємо ще один виклик для селекції насіння озимого ріпаку — стійкість до хвороб.
Звичайно, жодній селекції не вдалося створити один-єдиний універсальний гібрид, який відповідав би всім цим викликам. Адже деякі його властивості будуть суперечити одна одній. Тому виклик для сучасного українського ріпаковода — це вибір гібридів озимого ріпаку з різними властивостями, які допоможуть зважити кліматичні ризики і вийти з будь-якого сезону переможцем.
Пізні терміни сівби озимого ріпаку та можливі ризики
В останні роки багато аграріїв віддають перевагу пізнім строкам сівби.
Відсутність вологи в період посівної озимого ріпаку є проблемою останніх років. Та українські аграрії навчилися справлятися з цим, в тому числі, за допомогою нових гібридів, які дозволяють регулювати строки посіви до максимально пізніх, як-то ПАРКУРС, АТОРА, РАГНАР, МЕРСЕДЕС.
При нестачі вологи доцільно використовувати сівалки точного висіву із дотриманням рівномірної глибини і якісно підготовленим насіннєвим ложем. Для тих господарств, які не розглядають сівбу у пізні строки, є варіант висіву комірним методом (за умови засівання великих площ). Таким чином, рівномірні сходи будуть отримані після опадів.
Відмовлятися від посівів в цьому сезоні з економічних міркувань немає сенсу. Ріпак — один із фаворитів поточного сезону. Попит на цю культуру значно перевищує пропозицію, і ця тенденція буде також продовжуватися протягом найближчих років.
Перезимівля ріпаку: важливий фактор гарного врожаю, поради
Для вдалої перезимівлі, перш за все, необхідно забезпечити комфортний вхід рослин в зиму. Для цього ріпак має увійти в зиму в умовах 4-5 листків. Гібриду не потрібно великої надземної маси для перезимівлі. В деяких випадках занадто розвинуті посіви можуть навіть цьому зашкодити. Для того, щоб ріпак увійшов у зиму оптимально розвинутим, слід обрати правильну комбінацію строків посіву та гібриду.
Важливим етапом є обробка ріпаку фунгіцидом перед перезимівлею, адже вікно зараження в осінній період значно збільшується. Фунгіциди допомагають контролювати зимуючий фомоз, зараження яким починається ще взимку і який є шкодочинним при температурі +2°C. Це характерно для тих років, коли перші сніги покривають посіви, відбувається пошкодження кореневої шийки та кореню за рахунок виникнення парникового ефекту Такі рослини мають низькі шанси на вдалу перезимівлю. Та навіть за умов виходу із зими пошкоджується коренева шийка і корінь.
З практики вирощування озимого ріпаку в багатьох господарствах, 2 фунгіцидні обробки за умов зменшення вікна обробки помітно збільшують ефективність захисту.
Не останню роль у перезимівлі відіграють шкідники та хвороби. Обравши пізні строки сівби, аграрій зменшує вікно шкодочинності шкідниками, які є причиною ураження вірусом пожовтіння турнепсу TuYV, зменшує вікно застосування препаратів проти шкідників, а отже, і витрати на осінній догляд.
Не останню роль відіграє генетична зимостійкість гібридів озимого ріпаку. Попередні зими були аномально теплими та комфортними для перезимівлі. Не дивлячись на це, NPZ продовжувала тримати у своєму портфоліо морозостійкі гібриди озимого ріпаку, які спеціально створені для агрокліматичних умов України. Цьогорічна зима підтвердила правильність нашої стратегії. В результаті ми побачили ріпак селекції Norddeutsche Pflanzenzucht Hans-Georg Lembke KG, що успішно перезимував. Морозостійкість наших гібридів була і є нашою конкурентною перевагою на ринку постачальників насіння озимого ріпаку. Флагмани морозостійкості — гібриди ПАРКУРС, КУГА, легендарні МЕРСЕДЕС, ШРЕК та ШЕРПА.
Хвороби озимого ріпаку та їх профілактика
Хвороби є одним з ключових факторів, які можуть знизити урожайність озимого ріпаку. Вони створили нові виклики не тільки для технології вирощування, а й для якості селекції гібридів цієї культури. Всі хвороби ріпаку можна умовно розділити за сезонами їх активності.
Так, взимку ріпаководи можуть зіштовхнутися з фомозом. Ця проблема вирішується комбінацією використання фунгіцидів та вибору гібридів, які мають відповідну стійкість. Найсильнішою стійкістю до фомозу наразі є стійкість на основі декількох генів — RlmS (також відома як APR37). Саме така стійкість у поєднанні з TuYV-резистентністю наявна у гібрида ВІОЛІН, новинки цього сезону.
Серед весняних хвороб найбільш шкодочинною для ріпаку, на мою думку, є альтернаріоз. Його краще за все контролювати на етапі бутонізації, провівши фунгіцидний захист такими діючими речовинами як тебуконазол, азоксистробін або протіоконазол.
Слід також сказати кілька слів про склеротиніоз, а він є 2 видів: наземний і ґрунтовий. З останнім хімічним методом боротися неможливо. Він долається виключно дотриманням сівозміни та використанням гібриду, який має відповідну стійкість. Наприклад, гібрид АТОРА, який має стійкість до склеротиніозу, фомозу, альтернаріозу та вертицильозу.
Наземний склеротиніоз потрібно починати долати на етапі початку-середини цвітіння. На початку цвітіння є доцільним застосування комбінацію тебуконазолу та азоксистробіну або протіоконазолу. В середині цвітіння варто застосувати тебуконазол та протіоконазол або боскалід та димоксистробін.
Останнім часом в Україні через зміну клімату набрала обертів така хвороба, як пероноспороз. На жаль, пероноспороз не вирішується шляхом генетичної стійкості гібриду, а лише профілактичним застосуванням препаратів від несправжньої борошнистої роси (тільки профілактично у фазу рихлого бутону).
Основним переносником вірусу пожовтіння турнепсу TuYV на озимий ріпак є зелена персикова попелиця (Myzus persicae), яка потрапляє в посіви восени і викликає первинну інфекцію. Одна з ключових причин активізації цього вірусу в останні роки в Україні є глобальне потепління та пов’язана з ним м’яка осінньо-зимова погода. Оскільки українські аграрії не обмежені у використанні інсектицидів, цих шкідників можна тримати під контролем. Отже, ймовірність зараження даним вірусом мінімальна.
Є окремі господарства, які не в змозі проконтролювати шкідників-переносників в осінній період. У такому випадку доцільно використовувати гібриди із TuYV-резистентністю — ВІОЛІН, РАГНАР, ТЕМПО. Рослини з TuYV-резистентністю не тільки отримують надійний захист від втрат урожайності, пов’язаних з цим вірусом, але й демонструють сильний приріст біомаси в полі, особливо восени, порівняно зі звичайними гібридами.
Єдиного способу боротьби з вірусними хворобами не існує. Коли дана проблема з’являється в полі, до її вирішення необхідно підходити індивідуально, мінімізуючи їх вплив на урожай. Технологія вирощування озимого ріпаку має передбачати мінімум три осінні обробки інсектицидами, а якщо строки посіву ранні, чи оптимальні — п’ять. Краще обирати інсектициди з системною і контактною дією.
Загальні поради з вирощування ріпаку у зоні ризикованого землеробства
Порада №1. Пам’ятайте: ріпак — це культура для професійних аграріїв.
Ріпак — високотехнологічна культура і потребує професійного підходу до технології. Від цього залежить урожай, а отже, і прибуток.
Порада №2. Вирощування ріпаку — це бізнес, а не спорт
Як будь-який інший бізнес, він має бути рентабельним. Тому важливо орієнтуватися не на рекордний результат, а на врожай, який покриє витрати на виробництво і забезпечить виробнику привабливу маржу.
Порада №3. Диверсифікуйте ризики
Ще раз повторюся, Україна — зона ризикованого землеробства. Ризик полягає в тому, що жоден мольфар не передбачить, який фактор ризику стане вирішальним для урожаю. Це можуть бути сильні морози, посуха, хвороби чи надмірна волога.
Слід зазначити, що українські аграрії чудово володіють технологією вирощування озимого ріпаку. В тому числі, це заслуга компанії NPZ (також відому як Lembke), яка в свій час створила культуру вирощування в Україні, познайомивши вітчизняних фермерів із цією високотехнологічною культурою.
В той же час, одна з найпоширеніших помилок у роботі з озимим ріпаком – неправильний підбір гібриду. Насправді, фермер не обирає гібрид. Його диктують погодні умови, які склалися в конкретному сезоні і регіоні. Як рішення — диверсифікація гібридів в залежності від строків, обраної технології тощо.
Досвідчений ріпаковод, як правило, обирає ту кількість гібридів, яка покриває вищезазначені фактори, поширені в його регіоні. Таким чином, він управляє своїми ризиками, а отже, контролює прибуток. Чого я і бажаю українським ріпаководам!
Максим Свириденко, агроном компанії «NPZ –Україна»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
