Як працюють у господарстві міністра АПК
Видавець Latifundist Media Олександр Камишин в рамках авторської передачі «Латифундисти» продовжує серію відеоінтерв'ю з провідними гравцями аграрної галузі України.
Latifundist вирушив на Жашківшину, батьківщину Романа Лещенка, міністра аграрної політики та продовольства України, щоб особисто познайомитися з героєм земельної реформи, дізнатися про його господарство та стратегію руху України як виробника агропродукції.
Переглянути повне відео:
«Фермерське господарство «Агродар» створив батько, а назву придумав я. «Агродар» — це поєднання слів «агро» і «дар» — земля дарує. Створили статут фермерського господарства, в яке увійшли всі члени сім'ї — я, тато, мама і моя сестра. Тоді активно йшла розпаювання, і рішенням відповідних органів нам надали 33 га найгіршою землі — суглинку і лісистих земель. Так і почалася наша господарська діяльність», — розповів Роман Лещенко.
Окрім соняшника та кукурудзи, зараз у господарстві вирощують і озиму пшеницю, озимий ячмінь та ярий ячмінь. У 5-річному циклі врожайність кукурудзи у господарстві мають за 10 т/га, а соняшника — за 3 т/га.
«Під озимі відводимо 30% всіх посівних площ. Минулий рік був екстремальним, тож ми втратили практично всі озимі. Зберігати не було сенсу, а збирати 1,5 т/га пшениці — це утопія, прямі збитки. Вирішили пересівати і в принципі воно себе виправдало. Ми змушені були в дуже максимально стислі строки йти сіяти», — додав пан Роман.
У випуску Роман Лещенко та Олександр Камишин завітали 25 квітня на поле кукурудзи, де саме відбувалася її сівба. Зараз у ФГ «Агродар» тестують комбіновану технологію — і класичну, і mini-till, і strip-till. Але з того, що фіксують для себе, найбільшу кількість вологи зберігає саме технологія strip-till. Тож там вірять, що за саме за цією технологією майбутнє. Вважають, що рештки необхідно залишати на полі і якісно їх перемішувати.
Прослухати аудіоверсію інтерв‘ю можна тут:
«Восени зібрали кукурудзу. Обробіток ґрунту провели плоскорізом KUHN, а також дисковим агрегатом цієї ж компанії. Спочатку підняли пласт, зробили щіль, щоб потім всю поживну масу кукурудзи перебити рівномірно. Це було зроблено для того щоб рештки були на полі і щоб по технології strip-till зайти навесні сіяти по цим решткам», — зауважив міністр аграрної політики та продовольства України.
З осені на цьому полі вносили класичну формулу по 200 кг нітроамофоски, залежно від потреб. Кожного сезону у господарстві роблять аналіз ґрунту по 3-ьох-гектарній сітці, аби розуміти, чого потребує конкретне поле.
«Навесні теж адресно даємо добрива. Азотну групу, в залежності від потреби по полю, по культурі, що потрібно. Під кукурудзу — 127 кг/га азоту в д.р. Наша найбільша цінність, що ми розвиваємо і тваринництво, і органіку системно вносимо. Не просто вносимо коров’ячий гній, а ми купуємо і крупомет, робимо компости, змішування», — додав пан Роман.
Роман Лещенко внесення гною рахує, як прибавку врожайності в полі. От наприклад, якщо на одному полі з органікою він отримав додатково 1,5 т/га кукурудзи, то, відмінусувавши витрати на логістику, на внесення, на зарплатню, залишається чистий прибуток в 1 т/га кукурудзи. При проведенні аналізі ґрунту можна відслідкувати, що рівень гумусу росте, і на цих полях можна застосувати інтенсивну технологію вирощування, при цьому витратити менше добрив нітратних, азотних на 1 га землі з погляду диференційованого внесення.
Минулоріч у господарстві тестували 12 гібридів Pioneer, а також французьку селекцію від Soufflet, RAGT Semences, американську селекцію від Monsanto.
«І в екстремальних погодних умовах, під різні технології обробітку ми дійшли висновку, що конкретно на цій дільниці у нас Pioneer найбільш адаптований до вирощування. Але знову ж таки, ми диверсифікуємо виробництво іншими гібридами, іншими виробниками», — підсумував Роман Лещенко.
Міністр підсумував, що отримує задоволення, коли бачить, як відбувається вологонакопичення в ґрунті завдяки технології strip-till, як завдяки органіці, тобто відходів тваринництва, мають прибавку до результатів по врожайності (по кукурудзі 1,5-2 т/га), створюють додану вартість та збільшують родючість грунту.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.