Деякі підходи до оптимізації застосування добрив
У холдингу AGR Group вибір елементів технології та прийомів ґрунтується на наукових підходах, світовому досвіді та власних дослідженнях і експериментах. Агрономічна служба компанії AGR Group розробляє і впроваджує науково обґрунтовані підходи оптимізації технологій вирощування культур із збільшенням урожайності і зменшенням затрат на 1 га та без втрати родючості ґрунту.
В холдингу повністю відмовилися від оранки і перейшли на безвідвальний обробіток ґрунту. В компанії запровадили концепцію ґрунтозахисної системи обробітку ґрунту. Взагалі ми намагаємося підібрати універсальну техніку, яка здатна поєднувати кілька операцій, знизити амортизацію, затрати на ремонт в перерахунку на 1 га, та відмовитися від зайвих агрегатів.
Найбільші витрати в технологіях вирощування відводяться системі добрив. Добрива залишаються найвпливовішим чинником підвищення урожайності культур. В системі живлення рослин головну роль потрібно приділяти основним добривам, від яких, як правило, залежить урожайність культур.
Як відомо, на різну урожайність потрібна неоднакова кількість опадів і добрив. В середньому із значним спрощенням у розрахунках для отримання 1 т зерна пшениці потрібно 100 мм опадів, на 1 т зерна кукурудзи — 50 мм опадів, на 1 т сої и соняшнику — 200 мм опадів. Азоту після опадів відводиться друге місце серед факторів, що визначають урожайність культур. Фактори погоди і азоту в сумі забезпечують більше 50% загального врожаю. У посушливий рік погода істотно обмежує реакцію культур на застосування азоту.
Більшість азотних добрив дуже рухливі у ґрунті, а фосфорні і калійні добрива слабо рухливі. При цьому в ґрунті необхідно зменшити рухливість і втрату азотних добрив, але збільшити мобільність і доступність фосфорних і калійних (табл. 1) Норма внесення мінерального азоту орієнтовно становить з розрахунку 15 кг/га д.р. азоту на 1 т зерна для родючих ґрунтів і 20 кг/га д.р. азоту на 1 т зерна на бідних ґрунтах.
Таблиця 1
Рухливість елементів живлення у ґрунті
Клас |
Хімічні елементи живлення |
(1) дуже рухливі |
N-NO3, S, B; |
(2) помірно рухомі |
N-NH4, K, Ca, Mg, Mo |
(3) малорухливі |
P, Cu, Fe, Mn, Zn |
Користуючись польовими даними та власними дослідженнями, прийшли до висновку, що, згідно агрохімічного протоколу дослідження, внесення добрив ефективне, коли рівень забезпечення ґрунту елементами живлення середній або нижче середнього. При цьому при підвищеному рівні забезпечення ґрунту приріст врожаю від добрив майже не спостерігається (табл. 2, 3). Тобто вносити основні, стартові та інші добрива потрібно включно до середнього рівня забезпеченості ґрунту елементами живлення, коли економічний ефект від їх внесення буде найбільший. У випадку, коли вміст елементів живлення у ґрунті більше середнього, вносити добрива не бажано через зменшення або припинення приросту урожаю.
Таблиця 2
Рівнів забезпечення фосфору у ґрунті
Показник |
Метод |
Дуже низький |
Низький |
Середній |
Високий |
Дуже високий |
Фосфор (Р) |
Olsen |
0-3 |
4-9 |
10-16 |
17-30 |
30+ |
Bray-1 |
0-5 |
6-12 |
13-25 |
26-50 |
50+ |
|
Mehlich-3 |
0-5 |
6-12 |
13-25 |
26-50 |
50+ |
Таблиця 3
Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору за методом Кірсанова, Чірікова, Мачигіна
№ групи |
Вміст рухомого фосфору |
За методом |
||
Кірсанова |
Чірікова |
Мачигіна |
||
P2O5 мг/кг грунту |
||||
1 |
Дуже низький |
Менше 25 |
Менше 20 |
Менше 10 |
2 |
Низький |
26-50 |
21-50 |
11-15 |
3 |
Середнє |
51-100 |
51-100 |
16-30 |
4 |
Підвищений |
101-150 |
101-150 |
31-45 |
5 |
Високий |
151-250 |
151-200 |
46-60 |
6 |
Дуже високий |
Більше 250 |
Більше 200 |
Більше 60 |
Стартові фосфорні добрива можна взагалі не застосовувати, якщо вміст рухомого фосфору у ґрунті більше середнього, і коли основні фосфорно-калійні добрива були внесені в розкид і закладені легкими і важкими боронами, культиватором або плугом та плугом з передплужником. При закладенні добрив легкими і важкими боронами практично всі добрива потрапляють в шар ґрунту 0-5 см. При закладенні добрив культиватором чи дисками 76% добрив потрапляє в верхній шар ґрунту, 24% добрив потрапляє в шар ґрунту 6-12 см. При закладенні добрив плугом і плугом з передплужником у верхній шар ґрунту потрапляє відповідно 23% і 7% добрив. Інша частина добрив закладається в більш глибокі шари ґрунту і може використовуватися рослинами пізніше (табл. 4).
Проте потрібно не забувати, що зазвичай при закладенні культиваторами і дисковими боронами 50-90% добрив знаходяться в поверхневому 3-сантиметровому шарі ґрунту. Верхній шар ґрунту швидко пересихає, отже, рослини не в змозі використати поживні речовини добрив. Все це знижує ефективність розкидного добрива.
Основні добрива засвоюються рослинами тільки у зволоженому ґрунті при наявності вологи. Оптимальні умови живлення для рослин створюються, якщо добрива вносяться в найбільш вологий шар ґрунту — на глибину від 10 до 20 см, тобто в зону розміщення основної маси кореневої системи.
При локальному внесенні добрива витрачаються економніше. Для отримання однакової прибавки врожаю дозу локального добрива можна зменшити до 50% в порівнянні з розкидним.
Таблиця 4
Розміщення мінеральних добрив у ґрунті при різних способах їх закладення
Спосіб заробки |
Розміщення добрив в шарах ґрунту, % |
|||||
0-3 см |
3-6 см |
6-9 см |
9-12 см |
12-15 см |
15-18 см |
|
Легкою бороною |
92 |
8 |
|
|
|
|
Важкою бороною |
76 |
22 |
2 |
|
|
|
Культиватором |
55 |
21 |
23 |
1 |
|
|
Плугом |
11 |
12 |
16 |
16 |
23 |
22 |
Плугом з передплужником |
3 |
4 |
12 |
14 |
20 |
47 |
Припосівні добрива доцільно вносити тільки у разі, коли у ґрунті рівень забезпечення рухомого фосфору середній або нижче середнього, і основні фосфорні та калійні добрива були внесені локально стрічково на глибину 15-20 см, оскільки у верхньому посівному шарі фосфору може бути недостатньо для проростання насіння рослин.
Сергій Хаблак, док. біол. наук, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу AGR Group.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.