Раціональне застосування добрив. Як не витрачати зайвого
Незважаючи на те, що клімат впевнено та невідворотно змінюється, у багатьох господарствах підходи до живлення залишаються такими ж, як і 5-10 років тому. При цьому фахівці зазначають, що змінювати норми, терміни та способи внесення добрив потрібно. Як і обирати певні види основних добрив залежно від сезону та способу внесення, щоб підтримати рослину, а не нашкодити їй.
Отже, на які моменти слід звернути увагу вже зараз, щоб добрива дійсно працювали та засвоювались, а не лежали «мертвим вантажем» у ґрунті?
Посухи вимагають нових рішень у живленні культур
Перша та, напевне, основна проблема сучасного українського рослинництва — це зміни клімату, що спричиняють підвищення середніх температур, дефіцит опадів та, відповідно, вологи в ґрунті, повітряні та ґрунтові посухи. Тож системи живлення потрібно змінювати відповідно до нових кліматичних умов, щоб не втрачати продуктивності.
У першу чергу — переходити на рідкі або ж швидкорозчинні добрива, які не лежатимуть місяцями у сухому ґрунті, не приносячи жодної користі, а будуть працювати на рослину.
«Вологи у ґрунті катастрофічно не вистачає, добрива не встигають розчинитись, причому деякі навіть протягом півроку, коренева система рослин слабко розвивається і в результаті маємо недобір врожаю. Усі ми знаємо, що сильна коренева система рослини є запорукою гарного урожаю. Уся ця ситуація підштовхує наших аграріїв змінювати технології обробітку ґрунту, систему живлення. Особливо важливо зараз відходити від звички «працювати по-старому». Аграріям потрібно максимально ефективно використовувати накопичену вологу для швидкого формування міцної та потужної кореневої системи рослин. І без добрив, що швидко розчиняються у ґрунті за мінімальних запасів вологи, зробити це вкрай складно», — зазначає Руслан Войтович, директор компанії «Арус Трейд».
Експерт зауважив, що подібні швидкорозчинні добрива, які вирішують проблему дефіциту вологи у живленні, вже є на ринку України.
«Я маю на увазі добрива Jiva NPK з мікроелементами, які розроблялися спеціально для найпосушливіших регіонів планети. У виробництві використовують високоякісну сировину та спеціальну технологію, яка робить гранулу дуже міцною: вона не розколюється, не утворює пилу, але при цьому дуже швидко розчиняється у ґрунті за мінімальної вологи і елементи живлення легко засвоюються рослинами. Крім того, подібна гранула не містить нерозчинного баласту. У результаті норма внесення добрив нижча, а ефективність вища, і при цьому витрати на гектар залишаються такими ж, як при застосуванні простих добрив. Наведу приклад: в Одеській області у 2020 році, під час катастрофічної посухи, добрива Jiva NPK спрацювали просто на відмінно навіть порівняно з якісними імпортними добривами, які не мали такої високої розчинності. Різниця у врожайності склала 1,5 т/га, що для південного регіону вкрай суттєво», — каже Руслан Войтович.
Отже, висока розчинність добрив є одним з факторів, на який обов’язково
потрібно звернути увагу, обираючи живлення для власних полів. Інший важливий фактор – норми та способи внесення.
Експерти радять давати азот дробно, за кілька підживлень, а не всю норму за один раз, як це часто робили раніше. І взагалі вже потрібно позбавлятись від методики внесення усіх добрив за один раз.
«Це показав гіркий торішній досвід, коли більшість агрономів підживлювали озиму пшеницю КАСом і давали всю норму за раз, а потім, коли почалась спека, — посіви просто погоріли. Саме тому дробне внесення протягом вегетації — це вихід із цієї ситуації», — підкреслив Олексій Сергієнко, керівник агроконсалтингової компанії Art FieldS.
Фахівець також зауважив, що способи внесення добрив також варто переглянути, а для цього у першу чергу варто переймати передовий зарубіжний досвід, не зациклюватися на методах, яким навчали ще у виші.
«Світовий досвід показує, що технології Pop-Up і Y-Drop сьогодні дуже актуальні Вони дають можливість підживлювати культури на різних етапах вегетації. Причому йдеться не лише про азотне живлення. Є практика, коли і рідкі фосфорні добрива вносяться як підживлення по вегетації. Зараз настали такі часи, що варто переглядати усе, що було написано раніше і сприймалось як аксіома. Слід вивчати сучасний практичний досвід, зокрема зарубіжних країн», — резюмує Олексій Сергієнко.
Якість добрива виходить на чільне місце
В умовах дефіциту вологи важливим фактором успішного живлення рослин є також якість вибраних добрив. Тут існують свої нюанси, про які не кожен виробник розповість відверто.
«Застосовувати необхідно комплексні мінеральні добрива з обов’язковим вмістом мікроелементів, яким потрібна мінімальна кількість вологи для розчинення у ґрунті. Наприклад, такі, як добрива Jiva NPK. Також важливо звертати увагу на форми NPK, значний вміст таких елементів живлення, як Zn та B. Надзвичайно важливо, з якої саме сировини виготовлені добрива та яку формулу вони мають, адже саме за формулою добрива ми визначаємо норму внесення під ту чи іншу культуру. Для основного живлення агроном повинен правильно дібрати формулу NPK з пролонгованою формою азоту (амідний, амонійний), високим вмістом фосфору та обовязково значним вмістом цинку, який допомагає рослині краще переносити посуху та підвищує її морозостійкість», — радить директор «Арус Трейд».
Звичайно, від якості добрив та вмісту основних елементів буде залежати і ціна, проте обирати добрива лише за ціною експерт не радить.
«Ціна на добриво залежить у першу чергу від якості сировини, технології виробництва та вартості доставки. Найдорожчим елементом є фосфор, а отже, чим більший вміст фосфору у добриві, тим воно дорожче. Це надзвичайно важливий елемент, який великою мірою впливає на формування кореневої системи рослини, що, в свою чергу, є запорукою гарного врожаю. Але не все так просто, фосфор також має певні категорії, чим вища водорозчинність цього елементу, тим більший ефект від внесення, і тим цей фосфор дорожчий. Потрібно розуміти, що на ринку чудес не буває, якщо вам пропонують добрива зі схожими формулами, але великою різницею у вартості, це означає, що є суттєва різниця у якості сировини, того ж фосфору чи калію, ціни на які визначаються перш за все котируваннями на світовому ринку», — підкреслив Руслан Войтович.
При цьому, зауважує він, не слід вважати, що добрива високої якості підвищують собівартість живлення на гектар. Адже норма внесення якісного
швидкорозчинного добрива у середньому на 27% нижча, а ефективність при цьому вища. Тобто собівартість внесення добрива, навпаки, зменшується. А якщо до цього додати ще зниження ризиків недобору врожаю через неякісне живлення та економію на логістиці і термінах внесення (наприклад, при сівбі можна заощадити близько 1 доби, що у посівну є суттєвим), можна вважати, що собівартість буде ще нижчою.
Весняне підживлення озимих та листкові підживлення
У нинішніх погодних умовах планувати весняне підживлення озимих слід з урахуванням вологи у ґрунті, адже за значного її дефіциту внесення азотних добрив може більше зашкодити рослині, аніж принести користі. Якщо ж умови сприяють, підживити озимі варто і азотними, і фосфорними добривами.
«Що стосується листкових підживлень, наші спеціалісти рекомендують застосовувати їх у кількох випадках: при використанні NPK добрив низької якості, для виведення рослин зі стресу після гербіцидної обробки або впливу несприятливих погодних умов, за достатньої кількості опадів для підвищення кількості та якості врожаю. Для озимих культур ми рекомендуємо застосовувати Jiva MIX 20-20-20 у нормі 2 кг/га на початку виходу в трубку та друге внесення Jiva MIX 20-20-20 у нормі 2 кг/га на початку колосіння. Також у бакову суміш на кожну захисну обробку радимо додавати сульфат магнію Jiva MAGSUL Mg-16 SO3-32 семиводний у норму 3 кг/га. Перше листкове підживлення ярих культур варто провести у початкову фазу росту рослини, друге — перед початком цвітіння з додаванням Zn на кукурудзу та бор (В) на соняшник і сою. За стресових умов рекомендуємо використати амінокислоти на рослинній основі», — розповів Руслан Войтович.
Отже, лише раціональний підхід до вибору добрив, зміна термінів та норм внесення, дробні норми та грамотні підживлення допоможуть аграріям вибудувати таку систему живлення, яка дасть змогу отримувати сталі врожаї навіть в умовах регулярних посух та підвищених температур. Варто лише забути шкідливі слова «а ми завжди так робили».
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.