Погодні умови 2020: опади, температура ґрунту та повітря
До свого логічного завершення добіг 2020 рік. Рік видався не з легких для всіх сфер життя. Спробуємо розібратися, які він мав переваги та недоліки в аграрному секторі. Адже Україна потужна країна з родючими землями, досвідченими аграріями та новітніми сільськогосподарськими технологіями.
Агросектор нашої держави є ключовим у наповненні бюджету всієї країни. Синоптична ситуація відіграє колосальну роль у сільському господарстві. Усім відомо, що не буває поганої погоди, буває погана підготовка до неї. Володіючи погодною інформацією, є можливість вчасно прийняти рішення по внесенню добрив, ЗЗР, запровадити своєчасний полив полів, зробити вірний вибір селекційного насіння для конкретної кліматичної зони. Знання в синоптичній сфері можуть врятувати та навіть примножити врожаї. Завдяки даним компанії Метео Фарм з’ясуємо, чи сприятливим виявився 2020 рік для аграрного сектору, та які області були синоптичними фаворитами, а які, навпаки, лузерами.
Розпочнемо з основного метеорологічного показника атмосферні опади. Кому, як не аграріям, знати, що опади мають значний вплив на якість та масштаб врожаїв. Останнім часом Україна все частіше потрапляє в зону посушливого клімату, помітно зростають температури і зменшується ефективність опадів за рахунок швидкого їх випаровування. Та кількість опадів, яка випадає на поверхню землі, не завжди потрапляє в ґрунт, значна маса їх йде на випаровування, не встигаючи потрапити в глибокі шари ґрунту та наповнити вологою землю. В останні роки норма опадів підтримується в основному за рахунок короткочасних та інтенсивних злив, коли за одну добу може випасти місячна норма, а то й більше. Отже, декілька дощів можуть виконати річну норму опадів, це створює несприятливі та непередбачувані погодні умови та природні катаклізми (повені, смерчі, сильні зливи, пилові бурі, град, пожежі, торнадо тощо). Відхилення від норми не тільки почастішали, але і стають тривалішими.
Упродовж січня 2020 року панувала посушлива метеокартина, лише наприкінці місяця спостерігались короткочасні опади у вигляді дощу та мокрого снігу. В лютому ситуація змінилась на краще, випала значна кількість опадів, подекуди навіть перевищила багаторічні норми. Березень та квітень виявився посушливим для більшості областей України. Щедрим на рясні опади, подекуди з грозами та градом, виявився травень, випала рекордна кількість опадів. Мабуть, природа вирішила надолужити згаяне та компенсувати недобір опадів.
Найбільша кількість опадів випала в третій декаді травня. Найбільшу кількість опадів зафіксовано на Півночі, а також у Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Вінницькій та Черкаській областях. Значні опади спричинили шкоду у Львівській та Івано-Франківській областях, підтопивши сільськогосподарські угіддя. Протягом червня грозові дощі не припинялися в західній частині України. Зливові дощі, грози, шквальний вітер та навіть локальне випадіння граду спостерігалось на Заході, а також у Вінницькій та Житомирській областях. На початку місяця негода проявила себе в Миколаївській та Одеській областях. В Івано-Франківській, Львівській, Закарпатській, Хмельницькій, Чернівецькій, Житомирській, Миколаївській, Вінницькій та Кіровоградській областях випала найбільша кількість опадів. Липень відзначився локальним випадінням значних опадів в Київській, Закарпатській, Харківській, Волинській, Запорізькій та Івано-Франківській областях. У Шепетівському та Горохівському районах навіть зафіксовано буревій з градом та сильним поривчастим вітром.
Упродовж серпня прослідковувалась посуха в північних, східних, південних та центральних областях. Вересень виявився найпосушливішим місяцем для східних областей, тут панувала сильна посуха. Жителі західних областей у листопаді залишились майже без опадів, випала найменша кількість опадів упродовж всього року. Найбільша кількість опадів протягом 2020 року випала в Закарпатській області 812,6 мм, найменша кількість в Херсонській області 280,2 мм. У 2020 році в Донецькій, Луганській та Запорізькій областях випала найменша кількість опадів за 11—ти річний період спостережень. Отже 2020 рік виявився аномально посушливим, спостерігався дефіцит опадів, а тривалість періодів посухи — зросла. Лише в Закарпатській області річна кількість опадів знаходилась в межах багаторічної кліматичної норми, на решті території менше норми. В південних, центральних та східних областях особливо різко відчувався дефіцит опадів упродовж року.
Гідротермічний коефіцієнт зволоження (ГТК), який вказує на вологість клімату, вираховувався з травня по жовтень, коли середньодобова температура повітря була вище +10°C. Протягом 2020 року усереднений показник ГТК за рік на Заході, в Київській, Житомирській, Вінницькій та Чернігівській областях дорівнював 1,0—1,3, що вказує на достатньо зволожений клімат. Надмірно зволожений клімат панував в Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях, тут ГТК досяг відмітки 1,6—1,8. Слабка посуха ГТК 0,7—0,9 перебувала в Сумській, Кіровоградській, Черкаській та Полтавській областях. В Харківській області переважала середня посуха, тут гідротермічний коефіцієнт дорівнював 0,6. На Півдні, в Дніпровській, Луганській та Донецькій області відмічена сильна посуха ГТК 0,4—0,5. Серпень виявився найпосушливішим місяцем для всієї території України. В східних та південних областях посуха тривала найбільший період часу.
Напевно ні для кого не секрет, що Україна має найгірші показники по інтенсивності росту температури. Наразі середньорічна температура нашої країни зростає втричі швидше, ніж у всьому світі. З кожним роком відмічається пришвидшення інтенсивності температурного росту. 2020 рік не став винятком, рік виявився найтеплішими за всю історію спостережень. Температура на всій території України зросла порівняно з багаторічними нормами на +2,5…+3,0 градусів. Стійке підвищенням температури повітря спостерігається у всі сезони. Цьогорічна зимовий період виявився аномально теплим, адже метеорологічна зима не розпочалась, а сніговий покрив був майже відсутній. Все частіше українську зиму називають «єврозимою».
Значення середньомісячних температур в січні, березні та жовтні перевищували норму на 4 — 7°C. Лише в квітні та травні панувала прохолодна погода температура в більшості областей була нижчою за норму. Найбільше зростання середньорічних температур зафіксовано в Київській, Сумській, Чернігівській, Луганській, Харківській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Дніпровській, Кіровоградській, Черкаській та Полтавській областях. Найвищі середньомісячні температури в північних, південних, східних та центральних областях зафіксовано у липні, на Заході у серпні. Максимально температури піднімались в Київській, Житомирській та Чернігівській областях до +35…+36°C у вересні, в Сумській області +36°C в липні. На Сході та Півдні максимальні температури зафіксовані у липні +38…+39°C, в західних областях в серпні +33…+37°C. В центральних областях максимальні температури знаходились в межах +36…+37°C, в Дніпровській та Полтавській області максимально температура підіймалась в липні, у Вінницькій області в серпні, а в Кіровоградській та Черкаській у вересні. Найвище температура підіймалася до +39°C у липні в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях. Мінімальні температури повітря припали на грудень та лютий. На Півночі —9…—8°C, у східних областях —17…—11°C. На Заході та Півдні мінімальні температури коливались від —15 до —6°C, в центральних областях —15…—8°C. Найнижче температура опускалась до —17°C в Донецькій області у лютому.
Важливим показником для обрання тієї чи іншої культури є показник накопичення активних та ефективних температур. Адже кожна культура потребує різної кількості тепла для повного дозрівання та відповідно до її потреб обирається район в якому вона буде висіватись. Найбільшу кількість активних 4179°C та ефективних 2139°C температур з початку вегетації за 2020 рік накопичено в Херсонській області. Найменшу кількість активних 3139°C та ефективних 1199°C температур накопичено у Львівській області.
Середньорічна температура ґрунту в північних, південних, центральних та східних областях перевищила значення багаторічних показників. Найвище середньомісячна температура ґрунту підіймалась в липні та серпні. На Заході та Півночі температура коливалась від +10°C до +11°C, в центральних та східних областях +11…+12°C. В Південній частині України середньорічна температура ґрунту досягла відмітки +13…+14°C. Найпрохолоднішим періодом в році відмічений грудень, саме цього місяця зафіксовано мінімальні температури ґрунту. Мінімально температура ґрунту за рік опускалась в західних областях —5…—4°C, в північних та південних областях —6..—5°C. В центральних областях —7…—5°C, найнижчі температури відмічені на Сході —8°C. Мінімальні температури ґрунту 2020 року виявились вищими від попередніх років.
В північних, південних, східних та центральних областях в 2020 році спостерігались найнижчі показники вологості ґрунту порівнюючи з багаторічними спостереженнями. У вересні досягнуто критично низьких показників ґрунтової вологи на всій території України. Найбільшу кількість накопичено вологи у лютому. Східні, Південні а також Дніпровська, Кіровоградська, Черкаська та Полтавська області мали найнижчі показники вологості ґрунту 16% — 20%, краща ситуація панувала на Півночі, в Хмельницькій, Чернівецькій та Вінницькій областях 21% — 22%. Найкраще зволожені землі на Заході 23% — 25%. Найнижча вологості ґрунту в Херсонській області 16%, найвища 25% в Закарпатській області. З кожним роком прослідковується невтішна тенденція зниження вологості ґрунту.
Одним з найбільш хмарним періодом у 2020 році на всій території України виявився січень та грудень. Максимальну кількість сонячного тепла отримано в серпні та вересні. Чернігівська та Сумська області мали найвищий рівень хмарності. Найкраще сонце проявило себе на Півдні, в Закарпатській, Чернівецькій та Вінницькій областях.
Отже, синоптичні показники 2020 року ще раз доводять, що потепління триває, та швидкими темпами розповсюджується по всій території України. Найбільш відчутно потепління проявило себе в південних, східних та центральних областях, саме в цих областях значний період часу панувала посуха, яка вплинула на врожай 2020 року. Західні області в травні та червні, навпаки, потерпали від надмірного зволоження та підтоплення значних територій. Збільшилась кількість природних катаклізмів, які змінили свої територіальні та часові межі. Змінюється в цілому вся екосистема. Саме час замислитись над вирощуванням нових посухостійких культур, над покращенням фізико—хімічного, агрохімічного, біологічного складу ґрунтів та мінімізувати антропогенний вплив на природу.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.