Агрорік 2020 в цифрах
Для кожного аграрія важливе розуміння результатів сезону, адже так можна підсумувати надбання та помилки у роботі, проаналізувати причини та наслідки вдалих рішень чи невиправданих кроків. Найкраще у цьому допоможуть цифри, адже дізнатись врожайність, перевірити ефективність та витрати на посівний матеріал і препарати, кількількість опадів чи їхню відсутність можна завдяки ним.
В яких областях українські аграрії відвели найбільші посівні площі під кожну з культур навесні, як проходила збиральна кампанія та яку врожайність отримували в середньому агрономи, а також про осінню посівну озимих та погодну ситуацію, читайте далі.
Посівна кампанія 2020 в Україні
Ярою пшеницею в 2020 році в Україні було засіяно 184,53 тис. га (у 2019 — 156,3 тис.га), ярим ячменем — 1516,48 тис.га (у 2019 — 1489,1 тис.га), соняшником — 6142,22 тис. га (у 2019 — 5740,1 тис.га), кукурудзою — 5376,21 тис.га (у 2019 — 4768,5 тис. га), цукровим буряком — 218,3 тис.га (у 2019 — 209,01 тис.га). 1409,09 тис. га відвели українські аграрії під сою, що на 167,1 тис.га менше, ніж у 2019 році.
Посівна кампанія 2019/2020
Під яру пшеницю у поточному сезоні було відведено найбільше посівних площ на Херсонщині (21,5 тис. га), Тернопільщині (21,2 тис. га) та Львівщині (20,2 тис. га). Найменше під культуру відвели аграрії у Закарпатській (1 тис. га), Запорізькій (1,3 тис. га) та Донецькій областях (1,36 тис. га).
Найбільше ярого ячменю у 2020 році посіяли на Сході: дніпропетровські аграрії відвели 165 тис. га площ, харківські — 143,98 тис. га, а запорізькі — 118,55 тис. га, а найменше — на Заході. Так під посів ярого ячменю на Львівщині виділили 18,3 тис. га, у Чернівецькій області — 13,9 тис. га, а на Закарпатті — 1,4 тис. га.
Посівні площі під соняшником в поточному сезоні оцінювалися в 6,37 млн га, що на 523 тис. га більше аналогічного показника минулого року (5,849 млн га). Приріст площ сівби культури зафіксовано у господарствах 19 областей України. Найбільше під культуру відвели аграрії з Кіровоградщини (619,08 тис. га), Дніпропетровщини (596,69 тис. га) та Харківщини (564,02 тис. га).
Скорочення площ під соняшником зафіксовано на Одещині (-15 тис. га) та Херсонщині (-16 тис. га), в господарствах Запорізької (-8 тис. га), Івано-Франківської (-1 тис. га) та Закарпатської (-0,1 тис. га) областей.
Аграрії Полтавщини, Хмельниччини та Київщини засіяли найбільше площ під соєю: 140,06 тис. га, 132,83 тис. га та 122,98 тис. га відповідно. Найменше площ під посів культури цьогоріч було відведено у господарствах Донецької (0,57 тис. га), Дніпропетровської (2,71 тис. га) та Закарпатської (4,52 тис. га) областей. Слід зазначити, що на Луганщині сою цьогоріч взагалі не сіяли.
Найбільше посівних площ під кукурудзу відвели аграрії з Полтавщини (740 тис.га), Чернігівщини (549,63 тис. га) та Вінниччини (472,37 тис. га), а найменше — на Волині (33,09 тис. га), у Запорізькій (40,52 тис.га) та Херсонській областях (45,07 тис.га).
Використання пестицидів
Згідно з інформацією, яку опублікували фахівці Держпродспоживслужби, станом на 24 грудня українські аграрії загалом використали 40,8 тис. тонн різних пестицидів на площі 46,2 тис. га.
Найбільше пестицидів на захист посівів сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів використали аграрії Вінницької області — 3,1 тис. тонн. Трохи менше (3,1 тис. тонн) використали сільгоспвиробники Полтавщини.
Найменше пестицидів використали на Закарпатті (330 тонн) та Івано-Франківщині (614 тонн).
Окрім хімічного методу захисту рослин, аграрії також активно застосовували біологічний (на площі 1,72 тис. га).
На 24 грудня згідно з інформацією, яку опублікували в Держпродспоживслужбі, аграріям Херсонщини та Івано-Франківщини не вистачає засобів для захисту рослин.
Зокрема, аграрії Херсонщини забезпечені ЗЗР на 95%, а Івано-Франківщини — на 98%. Якщо враховувати до статистики гербіциди, то до списку областей з нестачею ЗЗР включається і Запорізька область (89% до потреби).
Найбільше запасів знаходиться на Донеччині — 219% до потреби. Це майже вдвічі більше середньостатистичного показника — 112%.
Найбільше ЗЗР (за обсягами) потребує Полтавська область. Наразі регіон забезпечений на 106% до потреби — понад 3,2 тис. тонн.
Збиральна кампанія 2020
За оперативними даними областей, станом на 22 грудня зібрано 83,8 млн т основних сільськогосподарських культур з площі 24,1 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 65,4 млн т з площі 15,3 млн га.
У розрізі культур зібрано:
- пшениці — 25,1 млн тонн з площі 6,6 млн га;
- ячменю — 7,8 млн тонн з площі 2,4 млн га;
- гороху — 516,2 тис. тонн з площі 237,7 тис. га;
- кукурудзи — 29,8 млн тонн з площі 5,3 млн га;
- гречки — 106,5 тис. тонн з площі 78,5 тис. га;
- проса — 244 тис. тонн з площі 150,4 тис. га;
- цукрових буряків — 9,2 млн тонн з площі 216 тис. га;
- соняшнику — 13,1 млн тонн з площі 6,4 млн га;
- сої — 2,8 млн тонн з площі 1,3 млн га;
- ріпаку — 2,6 млн тонн з площі 1,1 млн га.
Найбільше основних культур зібрали на:
- Полтавщині — 6,4 млн тонн;
- Харківщині — 6,2 млн тонн:
- Чернігівщині — 5,9 млн тонн.
Найбільше соняшнику зібрали на Полтавщині (5 млн т), Харківщині (4,8 млн т), Чернігівщині (4,7 млн т) та Вінниччині (4,6 млн т).
Найбільше кукурудзи вдалось зібрати полтавським сільгоспвиробникам — 3,59 млн тонн з площі 652,6 тис. га (98% до прогнозу), середня урожайність становить 5,5 т/га. Трохи менше зібрали аграрії Чернігівщини — 3,57 млн тонн з площі 501 тис. га (88% до прогнозу), середня урожайність — 7,13 т/га.
Найменше врожаю основних культур зібрали аграрії з:
- Закарпаття — 0,40 млн тонн;
- Чернівецької області — 0,84 млн тонн;
- Івано-Франківщини — 1,05 млн тонн.
За сезон 2020 сільгоспвиробники України зібрали 2,76 млн тонн сої, що майже на 1 млн тонн менше, ніж торік. Проте прикарпатські сільгосптоваровиробники зібрали майже 110 тис. тонн соєвих бобів, що на 45 тис. тонн більше, ніж торік (65,2 тис. тонн).
Найбільше культури зібрали сільгоспвиробники Хмельницької області — 312,9 тис. тонн з площі 112,6 тис. га за урожайності 2,38 т/га, що переважає середній показник по Україні. Друге місце посіла Полтавщина, де зібрали 243,8 тис. тонн. Всього в області обмолочено 129,8 тис. га. На третьому місці з показником 202,4 тис. тонн розташувалась Житомирщина. Аграрії області обмолотили 124 тис. га.
За даними Державної служби статистики України, станом на початок листопада 2020 сільгоспвиробники зібрали 456,3 тис. тонн озимого жита з середньою врожайністю 3,39 т/га. Найбільше озимого жита зібрали в Чернігівській (84,1 тис. тонн), Волинській (70,7 тис. тонн) та Житомирській (65,6 тис. тонн) області. Найменше цієї культури зібрали аграрії Миколаївщини (0,4 т/га) та Одещини (0,8 т/га).
Станом на 7 грудня сільгоспвиробники України зібрали 9,12 млн тонн цукрових буряків з площі 215,5 тис. га при середній урожайності 42,34 т/га. Найбільше цукрових буряків зібрали аграрії Вінницької області — 2,11 млн тонн (з площі 48,5 тис. га, урожайність, урожайність становила 43,53 т/га). Більше мільйона тонн даної культури змогли зібрати також сільгоспвиробники Полтавщини (1,02 млн тонн з площі 25,9 тис. га, урожайність становила 39,5 т/га).
В кінці листопада аграрії по всій Україні завершили молотити просо. Всього було зібрано 243,7 тис. тонн з площі 150 тис. га. Середня урожайність становила 1,62 т/га. Найбільше проса зібрали аграрії Харківщини — 34,18 тис. тонн з урожайністю 2,69 т/га, Одещини — майже 26 тис. (0,71 т/га), Херсонщини — понад 21 тис. (1,85 т/га), Київщини та Чернігівщини — по 18 тис. (3,35 та 2,2 т/га відповідно), Дніпропетровщини — 16 тис. тонн (1,23 т/га). Рекордною врожайністю у 4,2 т/га подивувала Хмельниччина, щоправда, просо там цьогоріч зростало лише на 600 га.
Станом на 2 листопада українські сільгоспвиробники обмолотили 77,7 тис. га гречки (98,9% до прогнозу), з яких зібрали 100,3 тис. тонн при середній врожайності 1,29 т/га. При цьому в 2019 році середня врожайність гречки становила 1,34 т/га.
Врожайність основних культур
- Зернові
Середня врожайність ярої пшениці в Україні сягла 3,5 т/га, намолотили 636 тис. т; ярого ячменю — 3,4 т/га, намолотили 4,5 млн т. Горох в країні зібрали з середньою врожайністю 2,5 т/га, намолочено було 492 тис. т.
Найкращу врожайність озимого жита показала Тернопільська (4,86 т/га), Кіровоградська (4,65 т/га) та Київська (4,15 т/га) області. Найменша врожайність була зафіксована на Миколаївщині (1,84 т/га) та Одещині (2,67 т/га).
Найменшу середню врожайність зернових та зернобобових культур отримали аграрії таких областей:
- Херсонська — 3,45 т/га;
- Дніпропетровська — 3,24 т/га;
- Кіровоградська — 3,06 т/га.
Цього року Сумщина щодо зернових досягла видатних показників. Зрештою, результати жнивування були непоганими і в попередні роки, але нинішнього деякі зі здобутків стали рекордними.
«Максимальний валовий збір зернових та зернобобових культур досі становив в області 4,5 млн тонн, але цього разу вже намолотили 4 млн 856 тис. тонн. Якщо врахувати, що під головну «валову» культуру — кукурудзу — в області відвели 439 тис. га, а до статистики потрапили підсумки обмолотів із 416 тис. га і роботи на полях ще тривають, можна спрогнозувати, що Сумщина нинішнього року зерна отримає не менш як 5 млн тонн», — повідомляють у департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації.
Цьогорічна середня урожайність зернових та зернобобових культур на Сумщині дорівнює близько 7,2 т/га, регіон вийшов на перше місце в державі. За валовим виробництвом зерна — п’яте місце в Україні.
На кінець жовтня 2020 року агроформуваннями Хмельницької області обмолочено 370 тис. га зернових культур та намолочено 1,8 млн тонн збіжжя. Урожайність зернових становить 4,9 т/га, що на 23% менше минулорічного показника.
- Кукурудза
Найкращу середню урожайність кукурудзи станом на 22 грудня показали Хмельницька, Тернопільська та Рівненська області, з показниками 9,72, 9,24 та 9,15 т/га відповідно. Найменше вдалось зібрати аграріям у Дніпропетровській (2,41 т/га), Кіровоградській (2,74 т/га), Одеській (2,79 т/га) та Миколаївській областях (2,81 т/га).
Станом на 14 грудня аграрії Дніпропетровської області зібрали 740,2 тис. тонн кукурудзи з площі 311 тис. га (99%), тоді урожайність становила 2,38 т/га. Цей показник вдвічі нижчий минулорічного і найнижчий по Україні в сезоні 2020.
За інформацією на 22 грудня, валовий збір кукурудзи на Івано-Франківщині становив 348,47 тис. тонн. А торік намолотили загалом 312,8 тис. тонн. Середня врожайність в другій декаді грудня була 8,18 т/га.
- Соняшник
За результатами 2020 року середня урожайність соняшнику в Україні сягнула 2,06 т/га, що є найнижчим результатом за останні п’ять сезонів. Валовий збір культури становить 13,1 млн тонн, що на 1,4 млн тонн менше ніж торік.
Урожайність соняшнику в Україні за останні 5 років становила:
- 2016 — 2,5 т/га;
- 2017 — 2,2 т/га;
- 2018 — 2,4 т/га;
- 2019 — 2,6 т/га;
- 2020 — 2,06 т/га.
Станом на 22 грудня найвищу врожайність соняшнику в Україні вдалось отримати аграріям Хмельниччини (3,35 т/га), Сумщини (3,2 т/га), та Тернопільщини (3,21 т/га).
Найменший показник врожаю у другій декаді грудня фіксували у Запорізькій (1,61 т/га), Херсонській (1,61 т/га) та Дніпропетровській областях (1,63 т/га).
- Соя
У сезоні 2020 року середня врожайність сої в Україні досягла показника у 2,07 т/га, що дещо нижче минулорічної, адже в 2019 році вона становила 2,2 т/га. Станом на початок грудня сільгоспвиробники зібрали 2,75 млн тонн з площі 1,33 млн га (99% до прогнозу, який становить 1,34 млн га), а валовий збір в 2019 році становив 3,69 млн тонн, що на 940 тис. тонн більше, ніж цьогоріч.
Найвищу врожайність сої станом на 22 грудня фіксують у Закарпатській (3,49 т/га), Запорізькій (3,24 т/га) та Херсонській (3,15 т/га). Аграрії Херсонщини минулого року збирала сою з результатом 3,4 т/га.
Найбільше постраждали господарства на Кіровоградщині, там середня урожайність сої впала до антирекордних 0,96 т/га, це при тому, що минулорічні показники були вдвічі вищі — 1,85 т/га.
На Прикарпатті середня врожайність сої становить 2,6 т/га (2,23 т/га — у 2019 році), на Львівщині — 2,87 т/га, а на Тернопільщині — 2,76 т/га. Валовий збір сої на Івано-Франківщині становить 109,3 тис. тонн — перевищив минулорічний показник на 44,1 тис. тонн. Урожайність також зросла — із 2,23 т/га до 2,6 т/га. З року в рік площі під цією культурою збільшуються.
- Цукрові буряки
Найкращу врожайність цукрових буряків вдалось отримати аграріям Львівської та Волинської областей (по 55 т/га). Трохи менша врожайність на Івано-Франківщині (49,6 т/га), Тернопільщині (46 т/га), а також Рівненщині (44,4 т/га). З цього можна зробити висновок, що цьогоріч найкраще цукрові буряки вродили на Заході України.
Найгірше вродили цукрові буряки на Донеччині (21,1 т/га), Кіровоградщині (29,1 т/га), та Черкащині (32,9 т/га).
На Хмельниччині з площі 7,4 тис. га зібрано понад 328 тис. тонн цукрових буряків при урожайності 44,2 т/га. В області працює чотири цукрових заводи, якими вироблено 27 тис. тонн цукру. Очікується виробництво 117 тис. тонн цукру, що повністю забезпечує потреби області (90 тис. тонн).
Осіння посівна кампанія
Українські аграрії провели сівбу озимих культур на площі 8,07 млн га. Зокрема, посіяно:
- пшениці — 6,1 млн га;
- ячменю — 954,7 тис. га;
- жита — 125,2 тис. га;
- ріпаку — 881,1 тис. га.
Всього озимим житом в Львівській області було заплановано засіяти 3,2. тис. га, натомість аграрії, станом на 22 грудня, засіяли 5,3 тис. га, що становить 165,63% до прогнозу. Також львівські аграрії перевиконали план і посіяли озиму пшеницю на 127,5 тис. га (від прогнозу 124,8%) та озимий ячмінь на 23,2 тис. га (від прогнозу 116%).
Також вдвічі більші площі, ніж заплановано, 1,6 тис. га (228% від прогнозу) засіяли озимим житом на Херсонщині.
Згідно з моніторингом стану посівів озимих культур на території Сумської обл. встановлено, що сходи отримано на 100% посіяних площ. З них в доброму та задовільному стані знаходяться 80% площ, у слабкому та зрідженому — 20%. Посіяли озимого ріпаку на площі 8,5 тис. га, що на 2,7 тис. га менше ніж минулого року.
Всього на полях Вінницької області аграрії засіяли 391,7 тис. га озимими культурами: пшеницею, ячменем, житом та ріпаком. З усього цього масиву 315,4 тис. га припадає на пшеницю, що становить більше 80%.
Погодні умови осінньої посівної
Варто зазначити, що протягом першої декади вересня через збереження переважно сухої та спекотної погоди у більшості областей України відбувалося посилення та поширення повітряно-ґрунтової посухи. У зв'язку з цим зволоження ґрунту в оптимальний період для сівби озимих (11-25 вересня) оцінюється як мінімальне за останні 10 років.
У 3 декаді вересня кількість площ з абсолютно сухим та майже сухим орним шаром ґрунту збільшилася до 60-70%, відбулося його ущільнення, що ускладнює обробіток ґрунту під оранку та посів. Лише на 15-20% площ (західний регіон) спостерігалося достатнє зволоження.
«Кумулятивна кількість опадів за період із 1 серпня до 20 вересня (період накопичення та формування вологозапасів ґрунту під сівбу озимих) на більшій частині території країни не перевищила 10-30% від норми, що менше, ніж під час посухи 2015 року», — підкреслили агрометеорологи.
Глобальний дефіцит вологи на полях України змінився рясними дощами, які завадили польовим роботам. Так, збільшення термінів сівби може негативно вплинути на врожайність наступного року.
Парадоксальність ситуації 2020-го полягає в тому, що аграрії не добирають врожаю через дефіцит вологи, а також втрачають вирощене знову-таки через опади. Навесні і влітку дощів не було, а тепер їх забагато: на деяких ділянках на початку листопада на Вінниччині почорніла кукурудза. Середня врожайність культури вкрай низька — 5,21 т/га. Соняшнику пересічно збирають по 2,4 т/га. Врожайністю сої теж не можна похвалитися: на круг молотять по 1,67 т/га.
На Харківщині в першій декаді грудня вологозабезпечення було на низькому рівні, а снігового покриву не було на полях, тож це могло негативно вплинути на перезимівлю сільськогосподарських культур. Якщо льодова кірка буде спостерігатися протягом тривалого часу, то вона може слугувати причиною пересіву озимих.
Теплий грудень і надзвичайно комфортні погодні умови допомагають озимим сходам добре рости і розвиватися. Майже весь час вдень продовжують зберігатись плюсові температури, і лише вночі вони не набагато опускаються вниз від нульової позначки. Як стверджують фахівці, такі незначні перепади лише на користь рослинам, які загартовуються і готові до різних зимових випробувань. Як зернові, так і ріпак легко перенесли кілька днів негоди, коли на поверхні ґрунту з’являлася ожеледь.
У теперішньому температурному коридорі посіви навіть не потребують снігового покриву, що традиційно захищає від морозів. Наразі їм вистачає і вологи, яка зберігається в орному шарі ґрунту. Однак надалі відсутність опадів може призвести до проблем. Якщо протягом зимових місяців на полях так і не з’явиться сніговий покрив, навесні рослини можуть потерпати від посухи.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.