Нові умови — нові рішення. Визначаємо потенціал поля та можливі технологічні прийоми
Щоб визначитися, які культури краще вирощувати на конкретному полі та які технології при цьому застосовувати, у першу чергу потрібно оцінити потенціал цього поля. Наразі для цього існує кілька методів.
Щоб оцінити потенціал поля, потрібно зробити його комплексну діагностику. Одним з елементів діагностики є агрохімічне обстеження ґрунту і обстеження ґрунту за допомогою щільноміра. Все начебто зрозуміло, але яку застосувати стратегію відбору проб? Чи буде достатньо однієї проби по всьому полю, чи краще розділити поле на секції, і якщо ділити, то на скільки секцій? Фахівці AgroOnline розповіли, як правильно підійти до відбору проб, та які методи діагностики краще застосувати.
«Якщо у нас є поле, на якому ми збираємось вирощувати культуру, у першу чергу нам потрібно зрозуміти, як ця культура буде харчуватись, і чим нам потрібно буде її живити. Перш ніж сіяти цю культуру, нам потрібно зрозуміти, чого бракує на полі, тобто провести агрохімічний аналіз складу ґрунту. І тут ми завжди намагаємось шукати золоту середину між двома факторами: вартість, адже кожна компанія бере за це гроші, та результат — чи дійсно він нам допоможе, чи буде точним і як це виллється нам в прибуток. Будемо рухатись від найбільш простого і найбільш бюджетного варіанту», — зазначає фахівець з геопросторових даних компанії AgroOnline.
Метод 1, або узагальнена проба
Спеціалісти, що займаються відбором проб, називають це узагальненою пробою. Тобто, застосовуючи цей метод, вони пройдуться по певній схемі по полю, зберуть маленькі жменьки землі, їх зсиплять докупи і виходить одне число на все поле, тобто середній показник.
Схеми можуть виглядати по-різному: діагональна схема з певним кроком, Z-подібна схема, зигзаг, тощо. Проб може бути різна кількість,від 20 до 40, але потім їх зсипають разом, здають в лабораторію, аналізують і виводять одне значення.
«Такий метод має певні недоліки. Уявімо, що ми відміряли певну кількість проб і в нас вийшли певні результати, нехай абстрактний показник. При цьому може бути так, що загальні показники поля були однорідними, але якась частина поля різко виділялась з усіх показників. Ми при віборі проб потрапили на якусь артефактну територію, або де погано відібрали, де щось зробили з екземпляром, або просто на цьому місці менші показники. І хоча із загальної сукупності така проба в нас одна, вона вже дуже сильно зменшує середній показник, хоча ми розуміємо, що майже по всьому полю показники досить високі. А якщо говорити про таке поняття, як кислотність ґрунту, то значення в одну одиницю це вже просто гігантська похибка», — каже Максим Єлісєєв, співзасновник та генеральний директор AgroOnline.
З одного боку, зауважує експерт, аграрій начебто заощадив, але з іншого боку у розрахунках живлення рослин він отримав дві цифри, що суттєво відрізняються.
«Але ми ж це все робимо для того, щоб оптимально підійти до живлення, і тут ми можемо вже не поцілити. Це, звісно, краще, ніж нічого не робити і сипати добрива навмання, але варто розуміти: цей метод нехай і найбільш бюджетний, проте дуже неточний. У випадку, якщо загальний фон поля у межах макро- та мікроелементів поганий, ми це побачимо, якщо хороший — ми теж це побачимо, але в тому випадку, коли загальний фон в нас неоднорідний, даний метод усереднення за точками не дасть нам достовірного результату. Тобто ми приходимо до висновку, що проба має бути не одна загальна, а потрібно мати їх декілька. Але ми не можемо все поле зробити з гектарною сіткою і точно все порахувати, тому що це не дасть фінансового ефекту, ми витратимо гігантську кількість грошей на гігантську кількість проб. Тут, як завжди, потрібен баланс. І ми зараз намагатимемося його віднайти», — підсумовує Максим Єлісєєв.
Метод 2. Більш наукоємний
Цей метод полягає у розбиванні поля на певні умовні ділянки та відборі так званих усереднених проб у межах таких ділянок.
В залежності від того, яку культуру планується сіяти, необхідно зрозуміти обсяги досліджуваних ділянок. Компанії, що займаються агрохімічним аналізом ґрунту, рекомендують проводити відбір усереднених проб в залежності від того, яку культуру ви вирощуєте. Якщо це культура з більш простим обслуговуванням, тобто кукурудза, пшениця і т.д. то одна проба на 25-30 га, якщо це культура з більш складним обслуговуванням, вищої рентабельності, наприклад, картопля і в цілому овочівництво, то це одна проба на 5-10 га, якщо це культури, які потребують спеціальне обслуговування, наприклад, крапельний полив, зрошення - то це 1-2 га на одну пробу.
«Але кожна проба — це додаткові гроші, і ми маємо розуміти, скільки нам треба вкласти. Нехай ми зробимо все з максимальною точністю, але потрібно розуміти, чи готове ваше господарство провести таку роботу, чи готова техніка, чи розумієте ви, що таке точне землеробство і диференційоване внесення добрив. Якщо це все десь на горизонті, то сенсу переплачувати немає, аграрій має виходити з того положення і становища, в якому він є», — зауважив Максим Єлісєєв.
Метод 3. З урахуванням рельєфу
«Уявімо ситуацію, що в нас є поле і ми ставимо собі завдання зібрати з нього кілька проб. Перше, над чим ми задумуємось, це що в нас росте на цьому полі. Друге питання — це неоднорідність рельєфу поля: якщо воно знаходиться приблизно на рівномірному схилі і не має ям, лінз і т.д — це питання одного порядку, якщо рельєф на полі сильно змінюється, на це варто звертати увагу. Найбільш простий випадок, коли поле ми ділимо на рівномірні ділянки і з кожної збираємо одну усереднену пробу за певною схемою — це означає, що по кожній такій ділянці ми проходимо також за певною схемою, наприклад, Z-подібною схемою. Проби, зібрані таким шляхом, дадуть нам більш інформативні дані про розподіл мінеральних речовин», — розповідає експерт компанії з геопросторових даних.
В порівнянні з попереднім методом при застосуванні цього будуть вищі шанси локалізувати проблемні зони. Тобто, якщо результати вимірювання були високі і при цьому десь була проблема, виявляючи проблемну зону, ми її аналізуємо: чи піддається вона впливу, чи можна вирівняти загальний фон, і чи це рентабельно.
Такий метод набагато кращий, але якщо раніше в нас була одна усереднена проба, а тепер їх 9, то звісно, що бюджет вже зовсім інший. Але за рахунок саме цього методу робляться 95% всіх аналізів.
«Карти, які ви бачите, і які дають вам агрохімічні лабораторії, бувають розмальовані по-різному. Деякі просто покажуть вам точки на картах, на яких можуть бути якісь значення, тобто це будуть усереднені проби. Інші компанії вам покажуть, де вони проїжджали для відбору цих проб, наступні компанії обрисують сітки, і покажуть вам саме ту кількість елементів, які були в одній досліджуваній ячейці. Але є ще один метод, до якого приходять компанії, котрі починають малювати дані на плавних переходах між цими секціями. Як вони це роблять? Коли ми говоримо про карту диференційованого внесення добрив, має місце таке поняття, як картограма. Таку картограму по внесенню добрив зазвичай отримують шляхом екстраполяції (поширення) точкових вимірювань. Якщо ми маємо кілька точкових вимірювань, ми можемо екстраполювати на певну поверхню ці точкові результати. Є велика кількість методів, як це можна зробити. Єдине, про що ми повинні пам'ятати, це про точність картограми, яку ми отримаємо в результаті», — розповів фахівець з геопросторових даних компанії AgroOnline.
Оскільки точкові вимірювання вже отримувались з певних ділянок, вони вже накопичують певний обсяг інформації про себе. Інша сторона полягає в тому, що ми ніколи не можемо математично розрахувати градієнт переходу з однієї точки до іншої. Ми можемо припустити щодо певної логічної цифри на градієнті переходу між секціями, але ми не можемо знати це напевно. Всі ці плавні переходи — це просто припущення, що елементи розподіляються певним чином. Це ненадійно, вважає Максим Єлісєєв.
«Тобто, коли ви бачите сітку, розмальовану квадратами, і сітку, яка розмальована градієнтами, це не означає, що розмальована градієнтом сітка точніша, вона в деяких випадках може бути більш показовою, а в деяких випадках ні. Це про інший метод візуалізації даних. Це не добре і не погано — це по іншому», — пояснив спеціаліст.
Сучасні методи відбору проб ґрунту, кажуть в AgroOnline, базуються на використанні допоміжної просторової інформації про неоднорідність ґрунтів. Цю неоднорідність досліджують або за допомогою супутників, або за допомогою дронів. З картинки, отриманої від супутника чи дронів, формується карта певного вегетаційного індексу, по якому розраховується неоднорідність.
«Ідея полягає в тому, щоб в різних зонах неоднорідності проводити відбір проб і формувати на основі цього карти завдань. Якщо ми маємо певні зони неоднорідності, коли рослини на певних картах розвиваються гірше, то ми повинні зробити кілька проб там, де рослини розвиваються добре, і кілька проб там, де рослини розвиваються гірше. Такий підхід має свої недоліки, оскільки інформація не враховує рельєф місцевості і не дає нам гарантії того, що проблеми, які є з рослинами, реально корелюють з вмістом землі. Ви бачите що тут культура погано росте, проблема може бути пов'язана з ґрунтом, але вона виникла не через агрохімічний склад, а це може бути просто плужна підошва. Чи це може бути вкрадений хімікат, який на цій зоні просто не внесли. Чи це вплив хвороб, які нашкодили ділянці. І якщо ви аналізуєте таку карту, знаючи, що це реально про ґрунт, що все інше зроблено добре, крім ґрунту, тільки тоді ви можете використовувати такий метод. Якщо ви не знаєте, то краще не використовувати цей метод. Результати проведеного аналізу з більшою вірогідністю дадуть вам можливість зрозуміти, чи реально була проблема, чи ні», — розповів фахівець з геопросторових даних.
Представники AgroOnline рекомендують покривати території рівномірно, щоб потім не було проблем. Цей метод можна застосовувати в тому випадку, коли на полі настільки все добре, що аграрій вже просто бореться за останні центи з гектара. Але якщо господарство знаходиться на початку шляху, ліпше починати з сітки.
Точне землеробство і сервіс AgroOnline
AgroOnline має власний блок з агрохімічного аналізу, куди завантажуються результати досліджень поля в залежності від методу, яке обрало господарство. Система виконує візуалізацію контуру поля для його дослідження, створює сітку, надає моніторинг по вегетаційному індексу і рельєфності.
Далі вона використовує ці дані для планування операцій на підприємстві — це і живлення рослин, внесення добрив, створення технологічних карт і т.д.
Багатофункціональність системи дає можливість ведення точного землеробства, який би метод не обрав аграрій. ЇЇ можливості поширюються на кожний аспект управління агробізнесом незалежно від масштабів підприємства, варто лише знайти правильний підхід, поставити цілі і визначити пріорітети.
Більш детальну інформацію ви можете знайти на сайті AgroOnline, а також за посиланням можна замовити безкоштовну персональну презентацію продукту. За інформацією щодо співпраці звертайтесь за телефоном: 050-937-10-97, Олег.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
