АгроЕкспедиція Посівна. День 5. Дніпропетровська область: Рассвет і Колос

Цього разу шлях АгроЕкспедиції проходив через господарства «Рассвет» та «Колос».

РАССВЕТ

Першим у черзі було «світанкове» господарство, серед зелених полів котрого нас зустрів головний агроном Роман Печеорський.

Земельний банк господарства становить 3,2 тис. га, а сама агрофірма входить до холдингу «Фарм Форвард». Про це розповів головний агроном Роман Печеорський.

Культури

Основна культура господарства — озима пшениця, якої посіяно 612 га. Окрім цього, до структури посіву агрофірми входять 126 га озимого ячменю, 270 га ярого ячменю, кукурудзи та соняшника. Посіяно 83 га олійного льону і 100 га проса.

«У нас ще було восени 300 га ріпака, але він загинув, майже не зійшов зовсім. Була засуха, тому отримали дуже зріджені сходи. А той, що залишився — рятуємо. Восени пересівали одне поле озимою пшеницею, а друге весною ярим ячмінем», – розповів агроном Роман Печеорський.

За його словами, ріпак треба сіяти або по парах (але виходить затратно), або чекати, коли підуть дощі, але тоді можна не встигнути.

З приводу цьогорічної врожайності пшениці агроном не береться давати прогнозів. За його словами, цього року в агрофірмі сподіваються зібрати хоча б 30-35 ц/га пшениці, хоча минулого року середня врожайність озимої пшениці була на рівні 52 ц/га.

«Ярий ячмінь минулого року дав 36 ц/га. А цього року все залежить від дощів. Як випадає 300 мм опадів, то ми вважаємо, що це добре»,— говорить Роман Печеорський.

Підхід до вибору насіння

Що стосується насіння, то ТОВ «Рассвет» віддає перевагу вітчизняній селекції. Основним постачальником агрофірми виступає насіннєве господарство «Горького», яке входить до того ж самого холдингу.

«Використовуємо й насіння їншої селекціі. Озиму пшеницю сорту Богдана ми брали у Київському інституті, просо – у Харківському інституті, а льон – у Запорізькому інституті олійних культур»,– розповідає агроном.

З кукурудзою ситуація протилежна – на полях фірми висівають гібриди компаній DuPont Pioneer та «КВС-УКРАЇНА», насінням якої засіяно 300 га (окрім цього в господарстві є експерементальне поле з 25 га ярого ячменю селекції KWS).

Роман Печеорський схиляється до використання гібридів з меншим ФАО.

«Якщо раніше ми сіяли навіть ФАО 340 і 380, то останні роки показують, що треба сіяти 280-300 максимум!»,— каже агроном.

У господарстві фірми вирощували високоолеїновий соняшник і цього року його теж планують вирощувати, оскільки ця культура показала себе високорентабельною, навіть не дивлячись на більш високу ціну закупки насіння. Вирощується пізній низькорослий сорт соняшникна на невеликій площі в 30 га. Зручність такої культури в тому, що її можна обробляти будь-яким оприскувачем.

Щодо вирощування льону, то зі збутом питань не було. А просо господарство закупило для розведення. Кілька разів його вже сіяли і урожайність була більша за 40 ц/га.

Аналіз ґрунту у господарстві проводили два роки тому і він показав кислотність на рівні 7, а вміст гумусу — 3,5-4%. Якщо казати про природну родючість ґрунту, то Роман Печеорський розповідає, що коли у фірмі були кризові часи і пшеницю сіяли без добрив, то вдавалося отримувати врожай на рівні 22-27 ц/га

Наявність техніки

Господарство досить добре забезпечене технікою. В їхньому парку присутні Case 340 та 285, «Кіровець» К700, Т150. Також цього року фірма планує закупити самохідний оприскувач, і така покупка пов’язана з не дуже гарною причиною — поширенням хвороб та шкідників рослин.

Хвороби і шкідники

«Останні роки з’явилися серйозні проблеми із совкою на соняшнику і кукурудзі. Вже без такої техніки не обійтися. Якщо раніше ми не знали, що таке хвороби та шкідники на кукурудзі, то зараз це питання актуальне. Є і вовчок. але він з’явився не через те, що ми щось неправильно зробили. Він може переноситися і з комбайнами. Наприклад, ми орендували комбайн, а він раніше косив у якогось фермера, де вовчком заражене все поле. Приїхав і привіз його до нас»,— скаржиться агроном.

Але ці явища на полях господарства не мають масового характеру. Тому головний агроном Роман Печеорський з оптимізмом дивиться в майбутнє і каже, що головне – отримати сходи, а це вже 90% врожаю.

КОЛОС

Історія агрофірми «Колос» почалася в 1993 році, коли двоє компаньонів — Микола Хорольський та Петро Горбатюк заснували бізнес з виробництва хліба та торгівлі кондитерськими виробами. Але через кілька років підприємці зрозуміли, що майбутнє – за сільським господарством, і в 1997 році взяли в оренду свої перші 100 га землі і почали вирощувати цукровий буряк.

«З тих пір торгівля пішла на спад, ми закрили свій магазин і поступово переключилися на вирощування цукрових буряків, а потім додали ще соняшник, кукурудзу, пшеницю. Зараз у нашому земельному банку 2700 га землі», – розповідає один із засновників господарства, комерційний директор фірми Микола Хорольський.

Протягом 18 років агрофірма займалася вирощуванням цукрового буряку, але останні два роки від нього прийшлося відмовитися, оскільки цукровий завод, що розсташований в 50 км від господарства, у 2015 році не працював. Але власник сподівається, що наступного року в господарстві знову почнуть вирощувати їхню улюблену культуру, яка, за словами Миколи Хорольського, поставила їх на ноги і дозволила закупити багато імпортної техніки.Головний агроном господарства Роман Карлов розповів про перебіг посівних робіт.

Культури

На сьогодні основна культура — соняшник. Окрім соняшника, агропідприємство займається вирощуванням пшениці, ячменю, кукурудзи та гороху.

Минулий рік виявився для агрофірми доволі врожайним. На полях «Колосу» зібрали 50 ц/га пшениці, 38 ц/га ярого ячменю, 22 ц/га гороху, 62 ц/га абсолютно сухої кукурудзи, 29 ц/га соняшнику. Щодо цьогорічної врожайністі агроном поки що прогнозів не дає.

«На все вплине погода. Минулого року ми брали аналізи на запас ґрунтової вологи в момент відновлення вегетації в пшениці. Результати показали дуже малі запаси — 120 мм у 1,5 метровому шарі ґрунту, при тому, що 80-90 см було нормальної землі, а далі — сухий ґрунт. І, тим не менше, ми все одно отримали непоганий врожай, бо вчасно пройшли дощі. У червні було до 130 мм запасів води, а це аж занадто»,— згадує агроном.

В цьому ж році, за словами Романа Карлова, опадів випало набагато менше і ґрунт сухий вже на глибині 70 см, тому якщо не буде дощів, то рекордних врожаїв нічого й чекати, а озима пшениця, яка зараз знаходиться на стадії 2-3 листків, взагалі може загинути.

Насіння

Господарство вирощує гібриди соняшника компанії Syngenta. Окрім цього висіває кілька гібридів DuPont Pioneer. Що ж стосується кукурудзи, то тут, на думку агронома, теж багато чого залежить саме від вологи. Минулого року в агрофірміі змінили ФАО, висіявши гібриди з ФАО 190-200. Урожайність була на рівні 80-100 ц/га, тому в цьому році в господарстві планують використовувати гібриди з тим же ФАО.

Також, для експерименту взяли гібриди з ФАО 280 та 300. В основному закупали насіння селекції Monsanto та DuPont Pioneer, а також один гібрид української селекції.

Підживлення та захист культур

За словами Роман Карлова, насьогодні кількість добрив, що вносяться, значно зменшилася, у зв’язку з тим, що у господарстві визначили для себе нову норму для весняного та осіннього внесення, а також провели свіжий аналіз ґрунту.

«Захист проводимо досить серйозний. Якщо брати фунгіцидні обробки, то на пшениці проводимо 2-3, на ячменеві, як правило, дві, на горохові — дві. Цього року запланували і на соняшнику провести фунгіцидний обробіток на всю площу. Досліди показують, що там, де застосовується такий захист, і є волога, — там гарний врожай. Інсектицидний захист намагаємося майже не застосовувати»,— розповів головний агроном.

Ставка на техніку б/у

В основному в господарстві використовується техніка виробництва шведської компанії Vaderstad, трактори Case та Fendt, Versatile. Окрім цього, на агропідприємстві планують закупити європейський комбайн та самохідний оприскувач.

«Розглядаємо можливість покупки б/в техніки. Наприклад, шукаємо комбайн, який був у використанні 3-5 років. Новий комбайн при нашому курсі євро та долара не дуже ефективно купувати, бо гроші довгий час будуть в замороженому стані»,— говорить директор.

Щодо співпраці з банками директор говорить так:

«Більше, ніж за 20 років діяльності, ми працювали з багатьма банками, починаючи ще з відомого в той час банку «Україна». Протягом останніх 5 років ми працюємо з ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», з якими нам комфортно. Дуже мало є питань, які залишаються незрозумілими для нас — все прозоро. Нам вистачає тих коштів, які ми отримуємо від співпраці»,— розповідає директор Микола Хорольський.

Підтвердженням гарних відносин банку і клієнта стали слова начальника відділу продажів та кредитування МСБ ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» в Дніпропетровській області Євгенії Бережної.

«Протягом 5-річної співпраці з агрофірмою «Колос» платіжна дисципліна ідеальна — жодного разу ніяких затримок в наших відносинах не виникало, і ми сподіваємося, що так буде і надалі. Ми готові підтримувати нашого клієнта в подальшому, фінансувати його проекти, працювати в унісон і розуміти, що потреби клієнта важливі»,— запевнила вона.

Плани на майбутнє

«Ми плануємо побудувати завод по заморожуванню малини і полуниці. Тому активно шукаємо партнера, який нас підтримає в цьому починанні. Скуповуватимемо малину у населення, а можливо, і самі почнемо вирощувати ягоди, бо це дуже прибутково»,— поділився планами директор агрофірми «Колос».

Фермер також планує розширювати земельний банк, побудувати систему зрошення та вводити технологію посіву в рядок.

На цій позитивній ноті хочеться завершити розповідь про останнє господарство, яке нам вдалося відвідати в рамках АгроЕкспедиції «Посівна 2016». В підсумковому блозі ми поділимося висновками!