Весняний відбір зразків ґрунту (Закордонний досвід)
Відбір зразків ґрунту зазвичай проводиться восени, після збирання врожаю. Мета такої процедури полягає в тому, щоби визначити потенційний рівень родючості ґрунту для наступного врожаю.
Джерело: Ilsoyadvisor.com
Однак, я практикую інший підхід: більш ніж половина зразків мого ґрунту відбирається навесні. Зазвичай ми починаємо відбір проб, коли поля вже засіяні або готові до сівби, і продовжуємо його, допоки посіви не перевищують 12 дюймів (30,5 см), щоби мінімізувати пошкодження посіву. Я виявив, що пошкодження врожаю технікою мінімальні на цьому етапі. На фото нижче видно, що кукурудза відновилася за день після відбору проб.
Однією з переваг такого підходу є те, що навесні рівень вологості та температура ґрунту, які можуть вплинути на результати ґрунтових проб, зазвичай більш сприятливі для відбору зразків. Саме тому фахівці рекомендують відбирати проби кожного разу в один і той же час. Наприклад, восени ґрунт може бути сухим та (або) холодним. Я зафіксував, що рівень вмісту калію на 75 фунтів/акр (34 кг/0,4 га) нижче, коли ґрунт сухий, на відміну від результатів проб, проведених пізніше, після зволоження ґрунту дощем. Я також не зафіксував жодних ускладнень під час відбору проб вологого ґрунту, за умови, що ви не залишаєте вибоїни.
Ще одна перевага відбору зразків ґрунту навесні полягає в тому, що результати аналізу та подальші рекомендації будуть готові до збирання врожаю, тож ви зможете завчасно закупити та використати добрива одразу ж після обмолоту врожаю комбайном. А під час відбору зразків ґрунту восени зазвичай виникає затримка між збиранням врожаю та отриманням результатів аналізу. Восени також складно регулярно відбирати проби ґрунту. Згідно з довідником з агрономії, розробленим на базі університету Іллінойс, достатньо збирати зразки ґрунту раз на чотири роки.
Проте проблема полягає в тому, що коливання врожайності внаслідок сухих чи вологих погодних умов важко врахувати під час відбору проб лише один раз на чотири роки. Ми проводимо відбір зразків ґрунту раз на один-два роки, щоб отримати більш точні результати. Однак, якщо під час визначення норми добрив ви покладаєтеся на коефіцієнт використання поживних речовин із добрива та ґрунту, пам’ятайте про те, що часто реальні показники можуть відрізнятися від ваших обчислень.
Незалежно від того, коли ви проводите вибірку проб ґрунту, важливо дотримуватися правильних методів під час роботи для досягнення відповідних результатів. Найважливіші інструменти — пробовідбірник ґрунту та відро. Глибина обробки ґрунту має становити 7 дюймів (2,5 см) аби розрахунок фунтів/акр (кг./га) поживних речовин був правильним.
Я надаю перевагу відбору зразків за зонами, однак іноді їх складно визначити. Вам може допомогти база даних ґрунтових ресурсів SSURGO (Soil Survey Geographic Database) міністерства сільського господарства США (USDA — United States Department of Agriculture), проте мені вона підходить лише в половині випадків. Визначити ж межі зон мені допомагають п’ять чинників ґрунтоутворення, а саме: клімат, організми (включно з рослинністю), рельєф (або топографія), ґрунтоутворююча порода та час. Іноді для визначення зон можна використовувати дані карт врожайності. Деякі вчені користуються технікою компанії Veris (Veris Technlogies, Inc.), яка вимірює електропровідність та може визначити зони відбору проб. Зазвичай я ділю поле за основними формами рельєфу, а потім роблю це ще раз, щоб отримати ділянки від 8 до 11 акрів (3,2 — 4,5 га). Я беру 10 — 15 зразків з однієї зони, щоби не зачіпати старі отвори пробовідбірника. За потреби зони можуть бути меншими.
Якщо для відбору зразків ви використовуєте ґрунтову сітку, вам усе одно потрібно пересвідчитися, що точка відповідає певній частині поля. Уникайте водних та аномальних ділянок поля. Крім того, щоб оминути ділянки зі старими отворами, тримайтеся відстані в 10 — 15 футів (3 — 4,5 метри) від свого транспортного засобу та додержуйтесь цієї ж відстані під час того, як ви рухаєтесь по колу та берете 8 — 10 зразків ґрунту. Було проведено чимало досліджень, які доводять необхідність вибірки багатьох проб.
Вищенаведена ілюстрація Майкла Данна, який працює в ТОВ Anez Consulting, Літл Фоллз, штат Міннесота, показує, як методика відбору проб ґрунту за сіткою може спотворити реальну картину поля.
Зразки ґрунту потрібно висушити, можна використати вентилятор, але уникайте температур понад 125 градусів за Фаренгейтом (51,6 градусів за Цельсієм).
Багато хто розмірковує над тим, щоби засіяти поля соєю замість кукурудзи, адже таким чином вони зможуть застрахувати посіви. Рекомендую вам порадитися зі своєю довіреною особою щодо цього питання. Оскільки, якщо ви використовували азотні добрива для посівів кукурудзи, процес денітрифікації може відбутися доволі швидко. І якщо в ґрунті залишиться азот, вам може бути вигідно засіяти поле кукурудзою.
Для цього потрібно взяти зразки ґрунту аби перевірити їх на вміст азоту. Під час відбору зразків ґрунту на вміст азоту переконайтеся, що частина проб взята зі стержня пробовідбірника, а інша з областей між ним. Я отримую хороші результати аналізу під час забору проб із глибини в один фут (30,5 см) ступні, проте Університет Іллінойсу рекомендує глибину у 2 фути (61 см). Зразки ґрунту необхідно рівномірно розкласти та залишити під вентилятором, щоби вони висохли протягом доби. Ви також можете скористатися портативним нітратоміром, проте такий прилад не зможе порахувати вміст амонійній форми азоту. Якщо вміст азоту в ґрунті низький, можете не хвилюватися та переходити на сою. Крім того, якщо ви використовували гербіциди, переконайтеся, що вони також не стануть причиною ускладнень.
Під час вирощування сої найважливіше подбати про те, щоби рівень родючості та внесених добрив підтримували бажані високі рівні врожаю.
Девід Рей
Д. Рей спеціаліст із родючості ґрунту, внесенні добрив та менеджменту ґрунтів.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
