Крадіжки в агрокомпаніях: масштабна проблема потребує масштабних рішень
Якщо говорити відверто, то у агросекторі, і не тільки у ньому, в нас крадуть на усіх рівнях, починаючи від керівництва і закінчуючи механізаторами чи навіть співробітниками служби безпеки. Не всі, не всюди, але ж крадуть, і якщо порахувати завдані таким чином збитки для компаній, можна буде з подивом побачити досить значні суми.
У багатьох випадках проблема привласнення чужого майна навіть не залежить від рівня матеріального забезпечення привласнювача. Просто спрацьовує установка «брати те, що начебто погано лежить, щоб хтось інший не взяв». Як жартома стверджують деякі аграрії, «вирішити проблему того ж ваточника сирійського дуже легко: потрібно повісити оголошення, що його заборонено чіпати, і через тиждень не буде ні ваточника, ні оголошення».
Де крадуть найбільше?
Якщо розглядати виробничі процеси у рослинництві, то можна визначити кілька найбільш «тонких» місць, де найчастіше через крадіжки втрачаються кошти власників: паливо, добрива, насіння та ЗЗР, власне урожай. Тобто ті ТМЦ, які порівняно легко можна приховати, вивезти, а можливо і підробити дані про їхню реальну кількість та витрати за ними.
Схем крадіжок, як кажуть у керівництві багатьох агрокомпаній, існує багато і вони ще й постійно оновлюються та допрацьовуються спритними «несунами».
Пальму першості у «перегонах крадіїв» можна безумовно віддати пальному: його цуплять практично щодня, хай і потроху, але впевнено. На другому місці, напевно, слід поставити добрива. Як свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень, кількість крадіжок добрив майже вдесятеро вища за кількість крадіжок засобів захисту рослин, хоча останні три роки кількість таких злочинів невпинно росте. Так, якщо 2017 року добрива крали 3608 разів, то 2018-го — 5323 рази, у першій половині 2019 року — 2041 раз. ЗЗР 2017 року крали 430 разів, 2018-го — 590, у першій половині 2019 року — 263 рази.
Що ж стосується насіння, то тут застосовуються дещо цікавіші схеми: крадіжка через зменшення фактичної норми висіву та підміна посівного матеріалу з метою подальшого перепродажу. Великі аграрні підприємства отримують подвійний збиток через відсутність належного контролю. Чорний ринок продукції з агросектора дуже розвинений, і все вкрадене добро з великим попитом відразу йде на продаж. Роботи ще тільки плануються, а шорт-лист людей для збуту вже складено. Так, розповсюджена ситуація, коли при сівбі за нормою 55 тис. в кінцевому результаті на поле може потрапити 50 тис. насінин, якщо не менше. У результаті агрохолдинг недоотримує урожайність, а якийсь місцевий фермер сіє куплене задешево насіння і має на цьому прибуток.
Друга проблема — підміна посівного матеріалу. Часто підміну насіння виявити легко, проте існують «спеціалісти», які можуть підібрати дешеві гібриди, схожі за вегетацією, формою листка, іншими ознаками, так що виявити підробку можна тільки на етапі цвітіння або вже при лабораторному аналізі самого насіння.
До речі, крадіжка через зменшені норми внесення характерна і для добрив, і для ЗЗР. Зазвичай зменшують ці норми не набагато, приблизно на 10%. Але у невдалий рік саме ці 10% можуть виявитись критичними, а у вдалий саме вони не дадуть отримати вищі та кращі показники продуктивності.
Ще одна велика ніша для крадіжок — відвантаження з комбайна. Існує дуже багато схем з розкрадання зерна, і зазвичай тут вже «несуни» діють у спілці, оскільки одній людині важко організувати масштабну крадіжку.
Як з цим боротися?
Крадуть, запевняють експерти, у всіх аграрних компаніях, от тільки десь на це заплющують очі, а десь таки намагаються перекрити той струмочок коштів, що стрімко тікає з підприємства по кишенях різних спритників.
Як можна убезпечити компанію від розкрадання майна та організувати прозоро і зручно роботу з ТМЦ? Можна, наприклад, звернутися до досвіду агрохолдингу МХП (“Миронівський хлібопродукт”), який одним з перших в Україні впроваджує різноманітні інновації у галузі діджиталізації.
Так, у агрохолдингу МХП ще з 2017 року активно та комплексно впроваджують автоматизацію усіх бізнес-процесів, системний моніторинг виконання робіт та витрат ТМЦ. У тому числі сюди входять:
- Комплексна автоматизація процесів контролю обліку палива: повний цикл автоматизації стаціонарних АЗС, рухомих паливозаправників, GPS-моніторинг техніки, оснащення транспортних засобів датчиками витрат пального, запровадження карток ідентифікації, спрощення документообігу та оптимізація процесів обліку. Такий комплексний підхід дає змогу контролювати обіг пального та його фактичні витрати на кожному етапі.
- Моніторинг руху та роботи техніки, переміщення техніки та зерновозів, моніторинг завантаженості зерновозів, тощо.
- Супутниковий моніторинг полів.
- Геоінформаційна система. Проект з впровадження ГІС розпочатий за ініціативи департаменту із виробництва продукції рослинництва і тваринництва МХП. Ключовим завданням було забезпечення загального доступу до єдиної бази на макро- та мікрорівнях управління. Новий інструмент дозволяє не лише здійснювати контроль ведення земельного банку холдингу, зробивши його більш оперативним та прозорим, а й використовувати його для оцінки потенційних ризиків та проведення своєчасних дій для їх усунення.
- DigitalAgroTech MHP - допомога агроному на усіх етапах роботи та надійний контроль будь-якої технологічної операції. Інструмент для формування оперативних завдань для виконання польових робіт; забезпечення автоматичного отримання фактичних даних про виконання технологічних робіт з обладнання; автоматичного формування документів бухгалтерського обліку за рахунок отримання даних із систем DAT, GPS-моніторингу та контролю витрат палива; формування історії кожної земельної ділянки для вибору оптимальної технології в розрізі поля на основі попереднього досвіду.
- Проект «Агропортал». Це web-платформа та мобільний додаток для комунікації між структурними підрозділами агронапряму МХП та зовнішніми постачальниками сировини та послуг. Платформа дає можливість отримати актуальні ціни на закупівлю та продаж, фіксувати фактичні залишки на складах с/г продукції; формувати комерційні пропозиції або замовлення на товар чи послуги; впроваджувати партнерські програми та функціонал автоматизованого зворотного зв’язку. Звичайно, головною метою цього проекту є зовсім не запобігання крадіжкам, проте це зручний та прозорий інструмент додаткового контролю, який не є зайвим.
Окремим пунктом йде постійна, цілеспрямована та планомірна робота з покращення корпоративного управління, навчання співробітників. Програми з розвитку, цікаві учбові курси та лекції, програми онлайн-навчання – здавалося, б, це все дуже корисно та цікаво, але до чого тут крадіжки? По-перше, зацікавлений та мотивований співробітник не буде займатися протиправними дурницями. По-друге, він набагато менше робить помилок у своїй професійній діяльності. По-третє, підвищується його особиста цінність як фахівця. І цей вже цінний фахівець, який добре працює, має можливості для розвитку і зростання, задоволений робочою атмосферою та колективом, красти вже точно не піде. І буде слідкувати, аби на його ділянці відповідальності не крали інші.
Тож до крадіжок, як і до будь-якої проблеми, підхід повинен бути комплексним та включати одразу цілу низку заходів боротьби окрім створення власної служби безпеки. У МХП це чудово розуміють, а тому впроваджують нові ефективні робочі інструменти.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
