Битва за урожай — осіннє застосування гербіцидів: чому це необхідно робити та як підвищити їх ефективність!
Зазвичай для гербіцидних обробок при підготовці полів до наступної сівби застосовують препарати на основі гліфосатів. Аби вкладені в цей агротехнічний захід кошти не були витрачені намарно і проблем із бур’янами навесні не було, варто враховувати певні аспекти, про які нагадують фахівці компанії «Франдеса Україна».
Всі аграрії знають, що найважливішим у «битві за урожай» є етап боротьби з бур’янами. Адже для культурної рослини бур’яни є головними конкурентами за світло, вологу та поживні речовини, вони стійкіші та пристосованіші, крім того, можуть бути місцем резервації шкідників та хвороб. І в часі цей етап не обмежується гербіцидним захистом культур на ранніх фазах їх розвитку.
Обрати оптимальні терміни внесення і контролювати ситуацію в полі
Боротьба з бур’янами на землях аграрних підприємств ведеться і після збирання врожаю та восени. Особливо актуальним цей захід є на полях, забур'янених багаторічними коренепаростковими та кореневищними бур'янами. Зазвичай, для їх знищення в цей період використовують гербіциди суцільної дії, переважно на основі гліфосату. Серед препаратів гліфосатної групи є різноманітні солі гліфосної кислоти, які істотно відрізняються своїми властивостями. Це амонійна, ізопропіламінна і калійна солі. Найбільш поширені препарати на основі ізопропіламінної солі.
«Але найбільшою ефективністю володіють саме гербіциди на основі калійної солі, яка характеризується найвищою розчинністю, завдяки чому значно активніше вбирається і розноситься по рослині. Ефект загибелі бур'янів при застосуванні препаратів, діючою речовиною яких є калійна сіль гліфосату, досягається через 7-10 днів після внесення. Саме на основі калійної солі створено неселективний системний гербіцид Вольник® Супер, який призначається для знищення однорічних та багаторічних бур'янів. Препаративна форма Вольник® Супер містить високотехнологічні ПАРи, що гарантує швидку і стабільну гербіцидну дію за різних погодно-кліматичних умов», — зазначила Ольга Левадна, головний агроном ТОВ «Франдеса Україна».
При цьому ефективність препарату, не лише згаданого, а й будь-якого гербіциду, можна звести нанівець або зменшити, якщо не врахувати умови, за яких він буде внесений, та ситуацію на полі. Про ці тонкощі нагадав Олексій Кулага, регіональний менеджер компанії «Франдеса Україна» в Полтавській області.
«Після збирання врожаю озимої пшениці, якщо поля засмічені бур’янами, обробіток гербіцидом Вольник® Супер слід проводити в нормі 1,5-3,6 л/га, залежно від кількості і видів бур’янів. Оптимальна температура дії препарату — не нижче +12 °C і не вище 25 °C. Обробіток ґрунту після внесення Вольник® Супер можна проводити вже через 10 днів після обприскування, але найкраще це робити після повного відмирання бур’янів – через 15-22 днів після обробки. Якщо після збору врожаю попередника немає опадів, тоді слід провести лущення стерні, щоб спровокувати відростання бур’янів. Після досягнення рослинами необхідних фаз розвитку вносимо гербіцид», — зауважив пан Олексій.
Він пояснив, чому умови мають бути саме такими. Зокрема, в разі температури вище 25°C знижується вологість повітря, на листках рослин ущільнюється восковий наліт, прикриваються продихи, що ускладнює проникнення гербіциду до рослини. Натомість зі зниженням температури менше +12°C, уповільнюється дія гліфосату.
«В ході досліджень дії препарату Вольник® Супер за різних температур, які проводились спеціалістами ТОВ «Франдеса», було відмічено, що великі перепади температур (>10°C) за 1-2 дні до внесення чи після внесення препарату знижували його ефективність. Тому небажано відкладати внесення гліфосатів до пізньої осені - періоду із заморозками, які викликають сильний стрес у рослин та перешкоджають переміщенню по них гліфосатів», — у свою чергу додала Ольга Левадна.
Оскільки головною умовою для ефективної дії гліфосату є активна вегетація бур'янів, відповідно рослини повинні отримувати достатньо вологи із ґрунту. Також, однозначно, з підвищенням (>60%) вологості повітря гербіциди діють ефективніше.
Іще декілька порад від фахівців «Франдеси» щодо стану поля:
- Поле повинне бути чистим від соломи, яка заважатиме попаданню гербіциду на бур'яни.
- Наявність пилу та бруду на листках бур'янів знижує ступінь проникнення гліфосату і навіть може інактивувати його.
- Не доцільно обробляти площу, якщо бур'яни перебувають у стресовому стані або більше 25% їх маси побуріло чи відмерло від зниження температур.
Врахувати чутливість різних бур’янів
Раніше в багатьох господарствах не працювали з гербіцидами суцільної дії. Але з переходом на технології з мінімальним обробітком ґрунту без гліфосатів та їх сумішей з ефірами 2,4-Д або дикамбою з «багаторічниками» не справитися. Також попутно знищуються стерньові бур'яни, що не дає змоги сформувати їм насіння і підвищити вірогідність збільшення забур'яненості цих полів на наступні роки. Найбільш шкодочинним з таких бур'янів є амброзія полинолиста, яка швидко відростає при скошуванні та, крім цього, дає нові сходи за наявності вологи і після збору культури. Цей карантинний об’єкт, завдяки своїй плодючості і пристосованості до різних умов та через недбалість людей, поширився по усій Україні і є великою загрозою для посівів сільськогосподарських культур.
«Зазвичай кожен агроном або господар сам вирішує, які агротехнічні заходи провести та коли саме обробляти поле гліфосатом. Адже одні площі необхідно підготовити під посів озимих, а на інших, призначених під ярі, гербіцидну обробку можна провести і пізніше. Головне, щоб бур'яни на момент внесення гліфосату активно вегетували. Ефективність дії гліфосатовмісних препаратів залежить від низки факторів, які необхідно враховувати при їх застосуванні», — відзначив Михайло Макаренко регіональний представник «Франдеса Україна».
І додав, що хоча гліфосати належать до гербіцидів суцільної дії і теоретично повинні знищувати всі види бур'янів, насправді ж чутливість до гліфосатів у кожного виду рослин різна.
- Середньочутливими є лобода біла, полин (види), м’ята польова, портулак городній, гірчиця польова, канатник Теофраста, льонок несправжній, кропива (види), амброзія, нетреба колюча. У разі їх наявності на полі в великій кількості рекомендується внесення максимальних норм.
- Підвищену стійкість до гліфосатів мають осот рожевий та жовтий, берізка, молочай (види), кучерявець Софії, жовтушник, гірчаки (види), кульбаба, талабан польовий, горошки (види). Для їх знищення на парових полях, по стерні чи при осінній обробці більш ефективною буде суміш гліфосату з дикамбою або ефіром 2,4-Д.
Дотримуватись рекомендованих норм внесення гербіцидів
Норми внесення гліфосату визначаються, виходячи з типу забур’яненості поля та переважаючих видів, або виду, який конкретно необхідно знищити..
Зниження норм внесення з метою економії коштів можуть призвести до неповного знищення багаторічних бур'янів.
Для гліфосатів оптимальною є витрата 100-150 л/га робочого розчину — чим вищою є його концентрація, тим краще поглинається препарат рослиною завдяки вищій концентрації поверхнево-активної речовини, яка входить до складу препарату. Також зменшення кількості води зменшує кількість солей-антагоністів у воді, які взаємодіють з солями гліфосату.
Максимальну норму до 200 л/га робочого розчину слід використовувати за висоти бур'янів вище 15 см та якщо вони мають значну вегетативну масу.
Не забувати про якість води для робочого розчину
Окрім концентрації робочого розчину великий вплив на ефективність гліфосату має якість води, зокрема такі її показники як жорсткість, кислотність - рН, наявність механічних домішок, температура. Деталізує ці чинники Олексій Кулага:
- Жорсткість води зумовлюється наявністю в ній солей калію, натрію, кальцію, магнію, заліза. Для приготування робочого розчину потрібно використовувати воду зі вмістом солей кальцію та магнію менше 400 ррm. Антагонізм солей долається збільшенням концентрації гліфосату в розчині або добавлянням іонів амонію, які, з’єднуючись з іонами солей гліфосату, знижують їх взаємодію з іншими солями. З іонами кальцію, магнію та заліза з’єднуються іони сульфату (SO42-), саме тому для пом’якшення води слід додавати сульфат амонію.
- Кислотність води має бути в межах рН 6,5-8. В лужній воді при рН>8 проходить процес лужного гідролізу, а в кислому середовищі втрачається стабільність та змінюються якості пестициду.
- Гліфосати поглинаються органічними речовинами та глиною, тому наявність у воді ґрунту, мулу, глини та органічних решток знижує його концентрацію в робочому розчині, а відповідно й ефективність.
- Температура води для приготування робочого розчину має бути не нижче +10-12 °C.
Не гліфосатом єдиним
Звісно, не всі площі під озимі зернові та озимий ріпак готуються з попереднім внесенням гліфосатів. На значній частині площ під цими культурами необхідно буде проводити боротьбу з бур’янами та падалицею попередника.
«Захист посівів ріпаку від однорічних дводольних та злакових бур'янів можна проводити як до сходів, так і по сходах культури. Для цього ТОВ «Франдеса Україна» пропонує препарати Ріпіус® та Ладон® Про. У разі вологого ґрунту та сприятливих для проростання насіння умов слід вносити гербіциди до появи сходів ріпаку. А за посушливої погоди, коли спостерігається затримка і нерівномірність сходів бур'янів, рекомендується раннє післясходове застосування, оскільки пізньопроростаючі бур'яни знищуються в цьому випадку завдяки дії через ґрунт. Якщо ж на посівах озимого ріпаку з’явилися сходи пшениці або пирію, то їх необхідно обробити грамініцидом Скат®», — рекомендує регіональний представник «Франдеса Україна» Сергій Гутовський.
Й уточнює, що для високої ефективності препарату обприскування слід проводити за температури не нижче +12°C, бо при нижчій температурі уповільнюється дія гербіциду.
Що ж стосується посівів озимої пшениці, то в гербокритичний період (30-40 днів після появи сходів) «головним болем» для аграрія можуть бути сходи озимих та зимуючих бур'янів разом зі сходами попередників (передусім падалицею соняшника та ріпаку). Тож бур'яни та падалицю слід знищувати саме на ранніх фазах їх розвитку.
«В осінній період для боротьби з бур'янами в посівах озимих зернових можна використовувати лише окремі препарати з зареєстрованих на цих культурах. Зокрема, ефективні та безпечні для застосування в цей період препарати з діючими речовинами просульфурон, триасульфурон, сульфосульфурон, йодсульфурон-метил натрію + антидот, амідосульфурон, ізопротурон, пендиметалін», — зауважує Михайло Макаренко.
Осінь (як і весна) — дуже «гаряча» пора для агрономів. І захист сходів та майбутніх посівів від їхніх антагоністів - бур’янів — важлива складова польових робіт. Сподіваємося, поради фахівців «Франдеса Україна» допоможуть врахувати всі нюанси, які закладуть підвалини врожаю наступного сезону.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
