Вирощування гарбузів є перспективним напрямком в Україні
Гарбуз — загальновідома культура, яка часто асоціюється з казкою «Попелюшка» або ж із популярним останнім часом західним святом Хелловін. Наразі в Україні його найчастіше вирощують на невеликих площах, зазвичай кілька грядок на городах, щоби гарбузовою кашею сім’ю почастувати.
На просторах інтернету небагато інформації про вирощування цієї культури на великих площах, з розрахунку на валове виробництво. Виробникам хоча б того ж самого кондитерського насіння доводиться дуже старатися, щоб знайти підприємство, де можна було б закупити сировину.
Господарства, які виділяють площі під дану культуру, обираючи між українськими й іноземними сортами, найчастіше віддають перевагу саме іноземним, посилаючись на те, що вони більш досконалі. На сьогодні так і є, але українські науковці ґрунтовно зайнялися цим питанням.
Нещодавно було проведено всеукраїнську конференцію «Інноваційні технології вирощування гарбузів. Гарбузова продукція Made in Ukraine», на якій обговорювалися перспективи вирощування гарбузів в Україні загалом, і застосування вітчизняної селекції зокрема. Про українські сорти та їхні основні характеристики розповідав Василь Васильович Кокойко — кандидат сільськогосподарських наук, співробітник Національного університету біоресурсів і природокористування України.
«Гарбуз має велике значення для органічного виробництва. Він стійкий до хвороб та шкідників, завдяки швидкому росту стебел та листкової поверхні пригнічується розвиток бур’янів у сівозміні. Окрім того, гарбуз добрий попередник для більшості культур», — розповідає Василь Васильович.
Розвитком української селекції гарбуза здебільшого займаються в Інституті овочівництва і баштанництва НААН України та Дніпропетровська дослідна станція овочівництва та баштанництва. Вони розробляють сорти культури усіх напрямів використання.
Типовими представниками кормового напряму є сорт Мозоліївський Інституту овочівництва і баштанництва НААН України та сорти Стофунтовий і Валок Дніпропетровської дослідної станції.
Щодо насіннєвих, то були виведені такі сорти: Український багатоплідний і Гамлет Дніпропетровської дослідної станції; Південний — Південного інституту овочівництва і баштанництва. Два останні сорти є голонасінними й використовуються для виготовлення олії.
Що ж достолового напрямку, то тут все-таки частіше звертаються до іноземних сортів, таких, як: американський Паттернат (маслянистий горішок), котрий цінують за високий вміст омега3; Хокайдо японський сорт, який цінується за високий вміст цукрів та каротину. Ці сорти мають урожайність до 40 т/га на зрошуваних землях.
Для того, щоб українські гарбузи могли скласти конкуренцію іноземним — саме столовим — сортам, були проведені певні дослідження на конкретних сортах великоплідного (Cucurbita maxima) та мускатного (Cucurbita moschata) видів гарбуза.
А саме на таких сортах виду C. Maxima: Ювілей, Славута, Ждана Дніпропетровської дослідної станції та Польовичка Південного Інституту овочівництва та баштанництва. І на таких сортах C. Moschata: Диво, Гілея, Яніна Південного інституту овочівництва і баштанництва та сорту Доля Дніпропетровської дослідної станції.
Аналізуючи тривалість вегетативного періоду, було встановлено, що найбільш скоростиглим був вид moschata, де тривалість від сходів до початку достигання плодів становила від 96 до 113 діб, йдеться про сорти Доля та Диво. Найбільш скоростиглим серед maxima стали Ждана й Польовичка зі строками достигання 115—120 діб.
Тривалість міжфазних періодів у сортів гарбуза великоплідного і мускатного (середнє за 2013-2015 рр.)
Щодо урожайності, то серед великоплідних гарбузів найкращі результати дав сорт Польовичка з виходом стандартних плодів 29,4 т/га та стандартністю плодів 89,6%; що ж стосується мускатних, то найкращим став сорт Диво — 33,1 т\га та стандартністю плодів 91%.
Урожайність стандартних плодів гарбуза великоплідного і мускатного, т/га
За біохімічним складом м’якоті плодів найбільший відсоток цукру мають сорти Славута та Доля, а найбільший дегустаційний бал отримали Польовичка і Доля.
Біохімічний склад м'якуша плодів гарбуза великоплідного і мускатного (середнє за 2013-2015 рр.)
Окрім господарсько-біологічної оцінки сортів, досліджували вплив регуляторів росту рослин на формування урожаю та якості видів гарбуза. За основу були взяті препарати Біолан, Емістим С, Стимпо. За контроль брали обробку водою. Найвища врожайність сорту Ждана після обробки Емістим С — 37,6 т/га, що на 10,2 т/га перевищило контрольну обробку водою.
На мускатні гарбузи регулятори росту впливали по-різному. На сорті Доля вони не спричинили підвищення урожаю, тож у середньому він був 32 т/га. Однак у сорту «Яніна» препарат Біолан та Емістим С підвищив дані урожаю на 2-3 т/га.
Урожайність стандартних плодів сортів гарбуза виду C. Maxima залежно від регуляторів росту рослин, т/га
Урожайність стандартних плодів сортів гарбуза виду C. Moschata залежно від регуляторів росту рослин, т/га
На біохімічний склад м'якуша плодів регулятори росту суттєво не вплинули. Вміст нітратів за використання препаратів у межах норми — до 200 мг/кг.
Для того, щоб отримати якомога точніші результаті, було проведене дослідження впливу розміщення рослин на формування якості та виходу стандартних плодів. Стандартною схемою розміщення було обрано 1,4 х 1,4 м з густотою висіву від 3,5 до 9,0 тис./га. Для даного експерименту були обрані сорти Ждана та Доля. Найкращий урожай сорту Ждана був за схемою розміщення 1,4х1,4 м, з густотою 5,1 тис. шт./га, в результаті чого урожайність склала — 31,9 т/г. Для сорту Доля схема виявилась ідентичною, але урожай був дещо більшим —34,3 т/га. За біохімічним складом встановлено, що при загущенні посіву зменшуються біохімічні показники.
Найбільше цікавить аграріїв рентабельність вирощування того чи іншого сорту. Так, за результатами досліджень було виявлено, що використання сортів Ювілей і Диво є найвигіднішим, адже рівень їхньої рентабельності становить 109% і 151% відповідно.
Для отримання ранньої продукції гарбуза в умовах Правобережного Лісостепу України пан Кокойко рекомендував вирощувати скоростиглі сорти гарбуза мускатного Доля і Диво та великоплідного Ждана й Польовичка. Для забезпечення високої врожайності плодів на рівні 40—46 т/га — вирощувати сорти гарбуза великоплідного Ждана та Ювілей із передпосівною обробкою насіння 20 мл/т і вегетуючих рослин у фазу двох справжніх листків та в період бутонізації 20 мл/га регуляторами росту Емістим С та Стимпо.
Для ефективнішого використання площі живлення й отримання товарної врожайності гарбуза великоплідного та мускатного на рівні 32—34 т/га сівбу проводити за схемами 1,4×1,1 та 1,4×1,4 м.
Світовими лідерами з виробництва гарбуза є США, Китай та Росія, тому їхня селекція наразі є найсильнішою і найбільш використовуваною. На світовому ринку стрімко зростає попит на виробництво насіння і олії, адже гарбуз є дуже корисною культурою, а все, що корисне, нині дуже популярне. Тому вирощувати гарбузи — досить вигідно. А якщо вигідно вирощувати, то й розвивати власну селекцію однозначно слід також.
Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.