АгроЕкспедиція Пшениця 2016. День 2. Черкащина: Колос-08, Олімп, Промінь-АА та АФ Текуча

КОЛОС-08

На полі команду вже чекає Володимир Мірошніченко. Він — головний агроном агрохолдингу «Капрі Холдингз», до якого входить господарство «Колос-08». Земельний банк господарства 2,2 тис. га, площі під пшеницею становлять 350 га. Також вирощують кукурудзу, соняшник, озимий ріпак, сою.

«Це господарство має офіційний статус насіннєвого. Тобто може вирощувати та реалізовувати насіння елітних сортів», — розповів менеджер з регіонального розвитку компанії «Лімагрейн Україна» Володимир Гвоздь.

На думку головного агронома, цього року все було господарству «на руку», а точніше — сприяло високій врожайності.

«Я вважаю, що пшениця добре перезимувала саме завдяки сортовій якості. Адже опадів в холодну пору року було предостатньо. Снігу випало багато. Навесні відновлення вегетації відбулося в першій декаді березня. Це був сприятливий час, щоб пшениця розкущилася»,— говорить Володимир Мірошниченко.

Так, погода цього року дійсно протилежна до минулорічної. То був справді посушливий період. Недобір опадів склав приблизно 50%, що дозволило зібрати пшениці лише 70 ц/га.

На полях у цього господарства колос повний, мало до землі гнеться. Та чи добре це? Чи не сприятиме виляганню пшениці?

«Це сорт Колонія компанії Лімагрейн Україна. Його особливістю є те, що рослина має відповідне стебло, котре витримає вагу»,— зазначає головний агроном.

На думку Володимира Васильовича, потрібно дотримуватися «правила трьох «С»: Система захисту насіння, Система удобрення і Сівозміна, яку агроном порівнює з Конституцією України.

«У нас попередником під пшеницю на цьому полі була соя. Проте найкращим для цієї культури все ж варто визнати горох. Особливо в нашому регіоні. На жаль, зараз він поступово покидає поля. Це пов’язано, в першу чергу, з ціновою політикою відносно нього. Хоча потенціал вирощування гороху досить високий. Можна отримати до 6 т/га», — наголошує чоловік.

Заміри агроекспедиторів

Порахувавши кількість колосків на квадратний метр та середню кількість зернин у колосі маємо прогноз урожайності аж у 11,7 т/га. І це вже з поправкою у мінус 30% на втрати. Подивимося під час жнив чи реальними виявляться ці цифри.

Свій прогноз щодо урожайності дає і спеціаліст ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

«Порахувавши біологічну врожайність на даному полі, бачимо, що потенціал врожаю 10 і більше тон з гектару. Погодні умови цієї весни позитивно вплинули на формування майбутнього врожаю. В період кущення і виходу в трубку ґрунт був достатньо забезпечений вологою. Не було швидкого переходу з одного етапу росту до іншого. Достатня кількість опадів під час цвітіння сприяла хорошому наливу колоса. Весна і початок літа, були щедрі на дощі, але надмірні опади можуть призвести і до негативних наслідків: господарства будуть змушені переносити терміни жнив, зерно може виявитися з високим рівнем вологості, може виникнути ризик спалаху хвороб. Всі ці чинники спровокують додаткові фінансові витрати. Сьогоднішні сонячні дні сприяють доброму дозріванню зерна і високій врожайності. Але нагадую, що подальші погодні умови можуть внести свої корективи в формування врожайності», — говорить експерт з агробізнесу ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Діна Сапич.

Сподіваємося, що незабаром ці цифри перенесуться з паперу в реальний простір і порадують старанних представників «Колосу-08»!

ТОВ  «Олімп»

Агроном господарства Іван Кутовий приєднується до нашого екіпажу і показує дорогу саме до пшеничних полів.

До слова, минулого року наша команда вже побувала в гостях у «Олімпу», але тоді ми обстежували кукурудзу.За рік господарство вже встигло наростити свої потужності. Збільшується і врожай.

«Ми вже твердо вийшли на 100 ц/га кукурудзи, 70ц/га пшениці, 30 ц/га соняшника», — розповідає агроном.

Іван Миколайович працює в аграрці з 1983 року. За цей час наекспериментувався з технологією вирощування пшениці вдосталь. Зараз же знайшов оптимальний підхід до обробітку та підготовки своєї землі до посівної.

Чоловік зізнається, на інших полях господарство грішить таким попередником, як соняшник. Хоча й знають: найкраще під пшеницю — бобові, особливо горох.

«Зараз всі використовують соняшник як попередник під пшеницю. Хоча раніше не дай Бог сказав би в інституті, що після соняшника можна сіяти пшеницю, то я мабуть би й досі сесію здавав»,— каже Іван Кутовий.

Куди ж без прогнозів?

Цього року мають оптимістичний прогноз по урожайності — хочуть зібрати не менше 65-70 ц/га (минулого року мали 73 ц/га). Але внести корективи у оптимістичні плани можуть погодні умови.

«Надмірна кількість опадів може спровокувати розвиток хвороб. Також синоптики прогнозують буревії. Цього року такого ще не було, а от в минулому і позаминулому на сусідньому полі була кукурудза, то її геть прибило до землі. На щастя, вона була ще в ранній фазі, то піднялася. Найгірше у нашій роботі — це коли непогода. Ось так дбаєш-дбаєш, а потім хвилин за 20-30 все зводиться нанівець»,— розповідає агроном.

Та на мінорній ноті не зациклюються і не забувають про приємні серцю моменти: у Івана Миколайовича це останні дні жнив.

«Найкраще — коли бачиш комбайн у полі, збираєш урожай і розумієш, що все добре», — резюмує чоловік.

Заміри агроекспедиторів

Для «Олімпу» ми нарахували 6,23 т/га. І хоч цифра доволі середня, віримо, що пшениця не бачитиме буревіїв і дасть як мінімум у половину більше зерна!

ПРОМІНЬ-АА

Під пшеницю в «Промінь-АА» віддано 900 га землі. Але вона — далеко не все, чим займається господарство.

Як і в усіх ФГ Черкащини тут говорять про позитивний вплив погоди на цьогорічні пшеничні сходи. Агроном «Промінь-АА» Сергій Карпенко розповідає, що культура рано відновила вегетацію і всі фази, які не встигла пройти восени. Він повідав нам і про технологію вирощування пшениці.

Так, повчитись фермерам-початківцям в представників «Промінь-АА» дійсно є чому. Вони готові експериментувати. Як ось, нам показали, чим відрізняються сорти пшениці іноземної та вітчизняної селекції. Справжнісінька гра на контрасті: українська пшеничка жовтенька і невисока, а от «німецька фрау» зелена та «струнка». Проте і тут діє принцип, що зовнішній вигляд часто-густо може бути оманливим. Виявилось, що гарна зовні «німкеня» менш стійка до хвороб. На ній вже зараз можна побачити перші прояви фузаріозу. Тож вже ближче до збору урожаю кожен з сортів продемонструє, «хто є хто».

Загалом же пшеницю характеризують тут як високозатратну культуру.

«Раніше стільки обробітків і підживлень не здійснювали. Рентабельність пшениці сягала 60-70%. Сьогодні ж, навіть якщо будемо говорити, якщо вродило б-7 т/га в середньому, рентабельність буде до 30%», — характеризує ситуацію директор господарства «Промінь-АА» Микола Скіченко.

Відносно ЗЗР, підприємство не економить, не використовує генерики і зробило свій вибір на користь продуктів компанії Bayer.

«Сьогодні у нас по зерновим 85% препаратів виробництва компанії Bayer. У них дуже хороший підбір фахівців і якісні продукти. Наш регіональний менеджер коли приїжджає, може годинами розповідати і навіть сперечатися з агрономами в найвіддаленіших полях. І завжди вони доходять до істини»,— пояснив Микола Скіченко.

Заміри агроекспедиторів

Наші підрахунки показників перспективи біологічної врожайності пшениці на полях «Променю-АА» були щодо різних сортів пшениці. Сорт «Литанівка» має дати 6, 2 т/га, Натомість, сорт «Скаген» випереджає його і може вродити по 8,3 т/га.

ТЕКУЧА

Їдемо на фінальну точку другого дня — у село Текуча на однойменне господарство. Та не просте, а українсько-німецьке з іноземними інвестиціями.

Головний агроном Михайло Колісник одразу ж приступає до розповідей про свою віддушину — поле. Бо саме тут відпочиває, не дивлячись на те, що тут же і найбільше працює =) До речі, вже 12 років.

У насінництві перевагу надають іноземній селекції. Нам для порівняння агроном демонструє два сорти — Актер і Нота, аби ми могли порівняти пшеницю. Що сказати, різниця є. Хоча й обробіток, і норма висіву на обох полях однакова.

Заміри агроекспедиторів

Прогнозовану біологічну урожайність ми порахували не на обох полях. Бо для об’єктивних замірів на другому полі треба було зайти глибоко в поле (край пристойно виліг). Тож від сорту Актор на ТОВ АФ «Текуча» можна очікувати 7,49 т/га.

В наступному блозі ми розкажемо про досвід вирожування пшениці на Київщині та Житомирщині.