Підсумки АгроЕкспедиції Соя 2017: нелегка у вирощуванні, але вигідна для бізнесу й агрономії
Цього року агроекспедиторам, які мандрували полями господарств, що вирощують сою, з погодою «пощастило». Спочатку — 4 дні 40-градусної спеки, а на 5-й день — різке зниження температури і проливний дощ. Але ми вже добре загартувалися у своїх агроподорожах, тому сьогодні згадуємо лише про хороше — набуті в АгроЕкспедиції Соя 2017 знання і враження. А їх чимало.
2,5 тис. км доріг та бездоріжжя по Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Київській, Полтавській, Сумській та Житомирській областях. 12 успішних підприємств, близько 40 полів сої, десятки справжніх ентузіастів-аграріїв. Такий загальний «здобуток» агроекспедиторів.
Причому не лише ми слухали і вбирали інформацію від фахівців агропідприємств, щоб потім ділитися нею з вами. Обмін думками і досвідом був взаємним. Адже разом із нами подорожували експерти з компаній BASF, «Бізон-Тех» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Оглядаючи посіви сої, вони надавали аграріям поради, відповідали на їхні запитання, проводили консультації.
Програма АгроЕкспедиції була досить насиченою, настав час підводити підсумки.
Трохи загальної статистики
В останні декілька років обсяги площ, засіяних соєю, коливалися в різні «боки». Наприклад, за даними Держстату, в 2016 р. цією культурою було засіяно 1717,5 тис. га, що на 13,8% менше, ніж у 2015 р. Лідерами за посівними площами стали Хмельницька область (202,3 тис. га), Полтавська (183,1 тис. га) і Київська області (157,3 тис. га). Але при тому, що обсяги посівів у 2016-му зменшилися, виробництво порівняно з 2015-м збільшилося і становило 3999,5 тис. т (тобто плюс 8,8%).
Експерти пояснюють ситуацію тим, що поліпшилися технології виробництва і підвищилася врожайність сої.
У 2017 році посівні площі під соєю знову збільшилися і, за даними того ж Держстату, становлять 1831,1 тис. га (або плюс 6,6% до 2016 р.). Першість ведуть ті самі Полтавська, Київська та Хмельницька області. Хоча тепер лідирує Полтавщина — цього року тут вирощують 195,3 тис. га сої. На другому місці Хмельниччина з показником 181,2 тис. га, а далі йде Київщина — 152 тис. га.
Погода не дуже сприяє вирощуванню сої
З урожайністю цього року буде дещо складніше. Бо погодні умови не дуже сприяли нормальній вегетації рослин. У більшості регіонів сою сіяли пізніше, ніж зазвичай, щоб перечекати квітневі морози. І ніхто не очікував, що «зима» повернеться ще й у травні. Хоч посіви істотно не постраждали, але практично у всіх відвіданих нами господарствах констатували затримку росту рослин приблизно на 2 тижні. Відповідно відсунулися і терміни збирання врожаю.
Читати по темі: АгроЕкспедиція 10. Соя 2017
Що ж стосується опадів, то тут ситуація відрізнялася. Іноді навіть у межах однієї області. Оскільки соя — вологолюбна культура, прогнози на врожай часто залежали саме від кількості опадів на території конкретного господарства. Хоча можна було помітити й загальні тенденції. Скажімо, центральні регіони отримали лише половину норми опадів. В Полтавській області останній дощ був на початку травня, тому там будуть раді врожаю 2 т/га. Західній частині країни з вологою пощастило більше. Там прогнозують зібрати не менше 3-3,5 т/га. За словами місцевих аграріїв, в цьому році дощів було більше, ніж у попередньому. На Житомирщині ситуація з опадами була нерівномірна, але там розраховують щонайменше на 2,5-2,6 т/га.
Негативних тенденцій додала і спека, яка раз-по-раз приходила у літні місяці, висушуючи ґрунти й «обпалюючи» листя рослин.
Крім цього, аномально висока температура сприяла розвитку хвороб та поширенню шкідників. Майже на всіх полях, відвіданих АгроЕкспедицією, було знайдено павутинного кліща. Аграріям довелося робити додаткову акарицидну обробку, інакше ризикували втратити значний обсяг врожаю.
«Високі температури кінця липня і в серпні сприяють масовому розвитку павутинного кліща і водночас ускладнюють його контроль – багато акарицидів істотно знижують свою ефективність за температури вище +25 °С. Акарицид Масаї® компанії BASF ефективно працює навіть при +30 °С та має тривалий період захисної дії. Також варто пам’ятати, що для забезпечення максимальної якості врожаю, фунгіцидами і акарицидами варто працювати профілактично», — прокоментував ситуацію один із експертів АгроЕкспедиції Євген Качура, менеджер із препаратів для обробки насіння і біопродуктів компанії BASF.
Рентабельність не найвища, але «жити можна»
Втім, хоч соя потребує до себе багато уваги та клопотів, підприємства не планують відмовлятися від її вирощування. Адже вона не лише загалом рентабельна культура навіть за таких умов (в середньому затрати на 1 га сої близько 12 тис. грн, ціна 1 т минулого року була приблизно такою ж, тому навіть 2 т/га, хоч і з невеликим зиском, але окупляться), соя ще й дуже добрий попередник, оскільки накопичує у ґрунті азот.
Причому агрономи «допомагають» сої у цій справі. Відвідані нами господарства у технології вирощування цієї культури застосовують інокулянти.
«При обстеженні посівів, де застосовувались інокулянти ХіСтік Соя або ХайКот Супер Соя, ми відмітили присутність великих бульбочок, локалізованих на головному корені біля підсім’ядольного коліна. На момент наливу зерна бульбочки все ще активно працювали», — зауважив Євген Качура.
Опитуючи фахівців підприємств щодо посіяних сортів сої, ми помітили тенденцію до переважання іноземної селекції. Передусім — канадської (Prograin) та європейської (Probstdorfer Saatzucht, SAATBAU, LEMBKE та ін.). Водночас нерідко зустрічаються і посіви сої української селекції, зокрема, створені в Науково-дослідному інститут сої та Інституті зрошуваного землеробства НААН.
Соя не до кінця вивчена, зате важлива в сівозміні
Сою в Україні активно почали вирощувати близько 10 років тому. Але аграрії зізнаються, що досі не до кінця вивчили цю культуру, і вивіреної технології її вирощування на наших теренах поки що не створено. При цьому цікавість до неї не знижується.
«Головне увирощуванні культур — дивитися з агрономічної, а не економічної точки зору. Навіть якщо ці культури не є високорентабельними, як ті ж ячмінь і соя, ми не будемо виключати їх із сівозміни. Це хороший попередник під наступні культури», — зазначив виконавчий директор «САУТБЕРГ ХОЛДІНГЗ» Жан Поль Прюдом.
Тому агрономи намагаються експериментувати — і з сортами, і з методами обробітку ґрунту, і з добривами та засобами захисту, щоб самостійно напрацювати для себе таку технологію, яка підійшла б для ефективного вирощування сої саме в їхньому господарстві.
Власне, під час АгроЕкспедиції ми помітили, що фахівцям відвіданих нами підприємств завжди було цікаво поспілкуватися з експертами, які подорожували з нами. Дізнатися нове для себе чи послухати думку знавця — завжди корисно.
АгроЕкспедиція Соя 2017 вже позаду, але ми продовжуємо тримати руку на пульсі тенденцій та особливостей вирощування цієї важливої для аграрного сектору України культури.
А на команду АгроЕкспедиторів чекає нова подорож. Тепер «об’єктом» нашої цікавості буде соняшник. Тож незабаром читайте наші щоденні звіти на SuperAgronom.com.
До зустрічі!
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.