Молодий спеціаліст — це можливість додатково заробити… роботодавцю?
Про те, що «новонароджені» агрономи далеко не завжди відповідають надіям та вимогам роботодавця, ба навіть самі вони за агрономів себе одразу після отримання диплому не вважають, ми вже говорили. Але в кожного питання є кілька ракурсів, на кожну проблему можна поглянути під різними кутами. Тому сьогодні ми поговоримо про інший бік проблеми молодих недосвідчених спеціалістів: про непрості та іноді фінансово сумнівні відносини агронома та роботодавця.
Кожен із досвідчених, грамотних та затребуваних на аграрному ринку СуперАгрономів колись починав свою кар’єру молодим та недосвідченим випускником вишу. Тому кожен, напевне, знає, що «неопереному пташеняті», яке щойно вилетіло зі звичного вишівського гніздечка, дуже важко стати на крило самотужки. Роботодавці не горять бажанням брати на роботу учорашнього випускника, а якщо беруть — часто пропонують далеко не найкращі умови співпраці. З одного боку, все ніби справедливо, адже не може коштувати недосвідчений випускник на ринку праці стільки ж, скільки досвідчений фахівець. З іншого — якщо умови обговорені «чесно та прозоро» і кандидат на посаду агронома з ними згоден, усе добре. Проте якщо йому обіцяють одне, а на практиці умови виходять дещо іншими, співпраця виходить уже не дуже чесною.
Ми зібрали коментарі агрономів, які досить недавно почали працювати за спеціальністю й зіткнулися із непрозорістю умов праці з боку роботодавців. Проаналізувавши отриману інформацію та узагальнивши її, ми вивели кілька основних «гострих кутів», на які наражаються молоді спеціалісти під час працевлаштування.
Отже:
1. На співбесідах та під час прийому на роботу обіцяють певний рівень заробітної плати, проте при розрахунках вона виявляється у 1,5—2 рази нижчою. Типові пояснення: «Ну, ви ж ще недосвідчений агроном, зарплатню ми озвучували для спеціаліста з досвідом», «на період випробувального терміну зарплатня у нас зазвичай нижча», «у компанії деякі проблеми з фінансами, тому тимчасово урізали фонд заробітної плати, доплатимо пізніше», «рівень зарплатні вказували з бонусами, а бонусів ви ще не заробили». Вірогідні пояснення, проте усі ці моменти потрібно було обговорити ще на початкових етапах прийому на роботу. До того ж, «доплатимо пізніше» зазвичай розшифровується як «не доплатимо взагалі».
2. Випробувальний термін, який складає від 1 до 3 місяців, може виявитися безкоштовним задоволенням. Є такі компанії, котрі не попереджають про цей «тонкий момент», який до всього суперечить чинному трудовому законодавству. Тому про своє недобровільне волонтерство агроном дізнається лише через місяць, коли розраховує отримати першу зарплатню, а отримує… сердечну подяку та настанову працювати далі ліпше, тоді й гроші з’являться. Справедливо буде уточнити, що це досить рідкісний випадок, який, тим не менш, подекуди зустрічається.
3. Сюрпризом може виявитися накладання штрафів за все підряд, причому система штрафів наперед майже ніколи не обговорюється. Інколи це просто спосіб зекономити на заробітній платі, адже штрафами її можна «зрізати» на 30—60%, ще й винним лишиться той, кого оштрафували.
4. Деякі компанії практикують «штучну затримку зарплати». Тобто заробітну плату за фактично відпрацьований місяць агроном отримує із затримкою ще на місяць (наприклад, за травень — у липні, за червень — у серпні). Таким чином створюється заборгованість роботодавця перед працівником у розмірі однієї місячної зарплатні. Для чого? А щоб було що утримати, якщо раптом десь щось піде не так. Інакше кажучи, якщо навіть агроном після конфлікту з керівництвом терміново звільниться, «заборгована зарплатня» піде на покриття його промахів. Можна вважати це способом для керівництва убезпечити себе від недобросовісності працівника. Проте спосіб цей і незаконний, і не зовсім етичний.
Чому агрономи мовчки залишаються працювати, якщо їх не влаштовують умови, чи вони впевнені, що з ними повелися нечесно? Та тому, що спеціалістові без досвіду, як уже говорилося, досить важко влаштуватися. От і набираються досвіду, одночасно набиваючи свої перші «фінансові шишки». А деякі просто махнуть рукою та й підуть працювати менеджерами з продажу добрив чи ЗЗР.
Тут можна довго дискутувати на тему професіоналізму молодих недосвідчених агрономів («не заслужили», «нехай повчаться, а потім грошей хочуть» тощо), на тему складних умов господарювання («роботодавцям теж важко, агрономи — довбні, сільське господарство — справа ризикована, нароблять казна-чого, а потім їм ще й плати» і т. д.). На різні теми можна дискутувати та підтримувати різні сторони у цій дискусії.
Проте до тих пір, поки ринок праці не стане на цивілізовані рейки, до тих пір, поки вчорашній випускник не буде впевнено себе почувати при працевлаштуванні (знаючи, що його не обдурять, якщо він буде працювати чесно та старанно), кадрова проблема у сільському господарстві стоятиме досить гостро. Роботодавцям не вистачатиме здібних та сумлінних працівників, а працівники не поспішатимуть працювати сумлінно, здібні випускники не затримуватимуться на низькооплачуваних посадах.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.