Прибавка урожайності пшениці — 0,4 т/га: як спрацювало РКД NP 9-28 на пшениці Миронівського інституту
Рідкі комплексні добрива сьогодні вже не новинка, а частина традиційної технології для багатьох господарств. Але справжня реалізація їхніх переваг залежить від багатьох факторів. Зокрема і від технології, за якою вони були виготовлені. У Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України випробували новинку на українському ринку — NP 9-28 від компанії Каспіт Трейд. І поділилися результатами.
Миронівський інститут — одна з головних селекційних установ, чиї розробки є однією з «цеглинок» вітчизняного хліборобства. Але впровадження виведених сортів у виробництво неможливе без напрацювання технологій їх вирощування, які дають змогу максимально розкрити закладений селекціонерами потенціал.
Тому фахівці Інституту — в постійному пошуку засобів і способів, методів та продуктів, які вони могли б рекомендувати аграріям в комплексі як технологію вирощування створених ними сортів.
Для цього невтомно проводять досліди, експерименти, випробування. І першочергове завдання — «нагодувати» рослини, тобто підібрати технології живлення, що принесуть найбільшу користь пшениці, підвищать урожайність і при цьому не «вдарять по кишені» виробнику.
Про один із таких дослідів — із застосуванням рідких комплексних добрив — розповів Олександр Гуменюк, завідувач лабораторії селекції озимої пшениці, кандидат сільськогосподарських наук, старший дослідник.
«Ми займаємося селекційною роботою, маємо чимало сортів для вирощування в умовах України і вирішили «прив'язати» технологію до вирощування цих сортів. Зокрема і систему живлення. Компанія Каспіт Трейд уже відома на нашому ринку як виробник якісних добрив, тож ми запропонували спільний проєкт, який досить оперативно був реалізований», — зазначив науковець.
Взагалі, про переваги РКД, які для українських аграріїв ще з десяток років тому були фактично новинкою, сказано багато. Але залишаються питання: як підібрати правильну формулу, на які властивості наявних на ринку продуктів варто передусім звертати увагу, які фактори внесення враховувати. Власне, такі випробування й покликані відповісти на ці запитання, як і безпосередньо визначити ефективність певного продукту. А багаторічний досвід Інституту ім. Ремесла у проведенні дослідів за науковими методиками забезпечує релевантність результатів. Тим більше, що сорти пшениці, розроблені селекціонерами установи, — досить поширені й популярні серед вітчизняних аграріїв, тож випробувана технологія живлення стане їм у пригоді.
Дослідження були проведені на 2 га площ, на яких були посіяні 2 сорти озимої пшениці — твердої (МІП Лакомка) і м’якої (Грація Миронівська). За словами Олександра Гуменюка, попит на ці сорти досить високий і виробники просять разом із насінням і рекомендації по технології їх вирощування. Тож задля цього й був започаткований проєкт, який об’єднав селекціонерів та компанію-виробника добрив, — на основі результатів досліджень пропонувати аграріям сорт та технологію вирощування (в цьому разі — систему живлення).
Зі свого боку, компанія Каспіт Трейд зацікавлена в таких випробуваннях, які підтверджують можливості та переваги пропонованого агровиробникам продукту.
«В Миронівському інституті пшениці є фахівці, є обладнання, методики та досвід. Крім того, це державна установа, яка надає чесні, незалежні висновки, тому така співпраця для нас дуже важлива», — зазначив Ігор Кальник, керівник напряму рідких комплексних добрив Каспіт Трейд.
Для дослідження компанія, згідно з запитом, надала інституту відповідну кількість рідких добрив NP 9-28, які вносили у нормі 7 л/га. До слова, крім 2 га, які було відведено під дослід, додатково цим продуктом було підживлено 10 га товарного посіву.
Варто зазначити, що дослід був певним таким краш-тестом. Адже хоч у рекомендаціях до добрива й заявлено, що його можна застосовувати і як основне внесення, і як підживлення по листку, але так сталось, що проєкт розпочався трохи запізно і на дослідні ділянки та на товарний посів внесення відбулось у фазу початку колосіння.
«Надалі ми плануємо вивчати цей продукт більш широко, експерименти будуть змодельовані на різних фазах розвитку пшениці, за різних умов і з різною постановкою завдань», — зауважив Олександр Гуменюк.
Але уже й у цьому першому дослідженні метою було не лише отримання даних про вплив NP 9-28 на урожайність певних сортів твердої та м’якої пшениці. З’ясовували, як добриво впливає на архітектоніку, на розвиток рослин. Як відрізнятиметься від базисної технології формування листової поверхні, утворення колосу та зернівки, стійкість до хвороб, посухо- та жаростійкість тощо.
«Ці аспекти були першочергово поставлені селекціонерами як завдання дослідження. Крім того, ми спостерігали загалом за усіма структурними елементами рослини. Як відбувався розвиток кореневої системи, її потужність. Як розвивалось головне стебло і його транспортна система. Як довго рослини залишались зеленими, тобто наскільки продовжувалась вегетація. І, звісно, нас цікавила якість зерна, отриманого з оброблених посівів, — параметри, що стануть основою хлібопекарських і борошномельних показників», — пояснив науковець.
За його словами, на ділянках, де було внесено NP 9-28, товарний вигляд рослин був значно кращим порівняно з контролем. Звісно, для науковця такий опис — суб’єктивний, але саме багаторічний досвід і знання дають підстави покладатись на професійний погляд і робити певні попередні висновки.
Тим більше, що погодні умови поточного сезону були досить складними, й це посилювало різницю між обробленими й необробленими посівами. Як пояснив Олександр Гуменюк, тут, найімовірніше, свою роль зіграв доступний фосфор, що містився у добриві.
«Побудова архітектоніки рослини — це функція і вплив азоту. А от наявність фосфору в доступній формі у тій фазі, коли було внесення, забезпечила пролонговану підтримку рослини загалом і зокрема кожного важливого її органу —прапорцевого листка, пагона, колоса. Як вказаний фактор впливає на розвиток маточки і кількість утвореного пилку, ми будемо вже глибше з’ясовувати в наступному році, адже сподіваємось продовжувати цей дослідницький проєкт», — наголосив селекціонер.
Він додав, що погодні умови цього року якраз спричинили проблему з запиленням пшениці, особливо пізніх сортів, зокрема й іноземної селекції. Й можливо саме внесення фосфору за таких умов допоможе рослинам пролонгувати вегетацію, отримати «сили» для створення більшої кількості пилку і кращого запилення. Це ідея на подальші дослідження.
До слова, NP 9-28 застосовано в баковій суміші з фунгіцидами, і його сумісність з іншими препаратами таким чином було також доведено.
Урожай із випробувальних ділянок зібрали 17 липня. Окрім визначення урожайності, провели також попередні аналізи на визначення якісних характеристик. Більш глибокі лабораторні дослідження і висновки фахівці Інституту зроблять пізніше, але отримані зараз дані вже свідчать про позитивні результати оброблених ділянок порівняно з контрольними (де застосовувалась традиційна технологія).
Господарські ознаки сортів пшениці озимої на випробувальних ділянках (МІП, 2024)
Як бачимо з таблиці, на пшениці сорту МІП Лакомка прибавка урожайності отримана на рівні 0,2 т/га, а на Грація миронівська — 0,4 т/га. Якщо перерахувати навіть за нинішніми мінімальними цінами на пшеницю, які стартують від 5 тис. грн за тонну, то вигода по першому сорту — 1 тис. грн/га, по другому — 2 тис. грн/га. При цьому, як наголосив Ігор Кальник, на саме добриво затрати становили 270 грн/га. (До слова, випробування проходили на насіннєвому посіві, а там вартість виробленого насіння становить близько 30 тис. грн/т, тож вигода збільшується в рази).
До речі, фахівці Миронівського інституту вже встигли із зібраного на ділянках зерна змолотити борошно і випекти з нього хліб — для з’ясування, як впливає внесене добриво на хлібопекарські властивості зерна. Результати — на фото.
Звідки ж такі переваги?
«Процес виробництва нашого добрива заснований саме на кислотному синтезі. Ми застосовуємо обладнання, придбане у Сполучених Штатах Америки. Воно встановлене в Сербії на заводі Еліксір-Прахово. Це пов'язано з тим, що завод є виробником фосфорної кислоти, яка є сировиною разом з аміаком, який також закуповується у європейських виробників. Під час синтезу наших рідких комплексних добрив, завдяки підвищеній температурі, у вакуумі, відбувається конденсація ортофосфорної кислоти з утворенням поліфосфорних кислот. Вміст поліфосфатів в РКД досягається на рівні 30%. І потім, коли наші добрива уже вносяться у ґрунт, відбувається зворотний процес, під час якого фосфор, що знаходиться в поліформі упродовж тривалого часу (до 6 тижнів), переходить в ортоформу. Це забезпечує його пролонговану дію і максимальне засвоєння цього поживного елемента рослинами, при цьому гарантуючи швидкий старт», — пояснює Ігор Кальник.
За його словами, більшість РКД, що наявні наразі на українському ринку, виробляються методом змішування розчинів добрив, що містять ті чи інші діючі речовини, для досягнення відповідного співвідношення поживних елементів. А це означає, що фосфор в них міститься виключно в розчинній ортоформі, яка представлена у вигляді солей амонійфосфату та діамонійфосфату. Ці речовини досить добре розчиняються у воді й дисоціюють в ґрунтовому розчині на іони, але при потраплянні в ґрунт швидко починають зв’язуватись ґрунтовими сполуками й переходять в недоступну для рослин форму.
NP 9-28 — це новинка у портфелі компанії. Перші пробні партії були придбані для випробування не лише Інститутом пшениці, а й господарствами в різних регіонах. Зокрема, в ТАС Агро їх застосували на кукурудзі під основне внесення. Висновки зроблять після збирання врожаю, каже Ігор Кальник, а поки що дією продукту задоволені — відповідно до оцінки стану рослин агрономами компанії, які крім позитивного впливу на вегетацію культури, звертають увагу й на здешевлення логістики за рахунок менших норм внесення цих РКД порівняно з конкурентами.
«На сьогодні задля задоволення потреб фермерських господарств на території всієї України компанія Каспіт Трейд, разом з Еліксір-Прахово та українськими партнерами ТОВ «Агротрейд Плюс», приступила до виготовлення РКД NP 9-28, NP 10-34 та добрив NPK і NP+S, що містять у своєму складі калій і сірку в різних співвідношеннях, а саме: 5:20:5, 5:16:16, 10:27+ 5S та ін. Крім того, всі добрива з лінійки нашої компанії можуть бути збагачені мікроелементами на замовлення клієнта. Слід додати, що дослідна лабораторія компанії Каспіт Трейд перебуває на завершальному етапі роботи щодо можливості доповнення своїх добрив комплексом амінокислот, які слугуватимуть потужним антистресовим агентом під час можливих заморозків та посухи. Тож вже восени очікується збільшення обсягів виробництва якісних рідких комплексних добрив, які дозволять вітчизняним аграріям отримати високий врожай за значної економії фінансових ресурсів, що дуже важливо, особливо в такий важкий час, який переживає наша Держава», — наголосив Ігор Кальник.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.