АгроЕкспедиція Посівна-2017. Основні тенденції та напрямки
П’ять днів АгроЕкспедиції Посівна-2017, під час якої ви мали змогу разом із нами відвідати поля різних господарств у кількох областях України, залишились позаду. Подорож розпочалась із Харківщини і закінчилась Одеською областю. Було відвідано господарства Чернігівщини, Житомирщини, Вінничини. Ви, звісно ж, уже читали наші щоденні репортажі, переглянули короткі відеосюжети з найцікавішими людьми, господарствами, технологіями, котрі ми відшукали та показали вам. Тепер настав час підбивати підсумки: якою ж була Посівна-2017 в Україні, які її основні тенденції та акценти?
Разом з нами в АгроЕкспедиції були наші партнери «Август Україна», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та «Агріматко-Україна».
З поглядом у майбутнє
Головна тенденція посівної кампанії під урожай 2017 року — пристосування до глобальних змін клімату. Питання нестачі вологи червоною ниткою проходило крізь розповіді агрономів усіх регіонів: чи то в Одеській області, чи то в Чернігівській.
Коли вже й на півночі нашої країни в останні кілька років спостерігається гострий дефіцит вологи під час посівної, то питання зрошення та ефективного використання вологи виходить для агрономів на перше місце.
В таких умовах немає іншого шляху, аніж застосовувати зрошення або технології, які сприяють накопиченню і збереженню вологи в ґрунті — no-till, mini-till, strip-till.
Дуже незвично було чути, що спостерігається дефіцит вологи на Чернігівщині, але головний агроном і директор господарств «Прохорівське» й «Дружба», які входять до агрохолдингу "Агротрейд", підтвердили це.
«Вологи стає все менше, а це все ж таки Полісся, і ще якихось 10 років тому про такі проблеми навіть не думали. Плануємо запроваджувати технологію no-till. Але поки — тільки традиційна технологія обробітку», — говорить головний агроном Володимир Михайлович Маринич.
У другому господарстві, яке ми відвідали на Чернігівщині, також часково відійшли від традиційного обробітку ґрунту. В «Олстас льон» активно застосовують strip-till.
«Переваги strip-till в тому, що під час його застосування економиться пальне. Але в нас кислі ґрунти і їх треба перевертати раз на три роки. Також існує проблема з хвощем, із яким не вдається боротися на соняшнику. Тому ми поєднуємо класичну технологію і strip-till», — розповів головний агротехнолог господарства Олександр Корогод.
Читати по темі: Агро Експедиція Посівна 2017. Чернігівська область. Аготрейд та Олстас Льон
На Харківщині також у багатьох господарствах застосовують mini-till. Прикладом вдалого запровадження технології є Трайгон Фармінг Харків (Agromino). Також у господарстві практикують сівбу пшениці розкидачем для добрив.
В Одеській області у господарстві «Колос» мають сівалку Mzuri, яка здійснює посів за технологією strip-till.
«Це зовсім інший посів ― без обробки. Зайшов, солому розкидав, ріпак посіяв і все. Пшениця так само. Взагалі нічого не робиш. Водночас і добриво вносиш, і рихлиш… Ну все сівалка робить ― система strip-till. Вона робить глибоке рихлення на 25 см, вносить добрива, коткує, сіє і знову коткує. Рослина почала розвиватися, коренева система пішла, а тут вже й добрива є, і все», ― описує нам переваги сівалки Юрій Вікторович Яловчук, директор і агроном господарства.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Посівна 2017. Одеська область. Колос
Хто сіє вчасно — тому родить рясно
Питання про строки сівби зараз надзвичайно актуальне. В агрономів думки різняться. Поняття «вчасно» для кожного різне — одні сіють раніше, щоб застати вологу, а інші зміщують строки, щоб отримати дружні життєздатні сходи, за умови достатньої вологи.
Прикладом такої практики є досвід директора господарства «Колос», що в Одеській області.Один із секретів високого результату, на думку Юрія Яловчука, полягає в збереженні енергії росту насіння, для чого висівати треба лише в добре прогрітий ґрунт, нехай і пізніше, ніж прийнято в регіоні.
«Кукурудзу інші вже закінчили сіяти, а ми тільки почали. Найбільша врожайність її була 94 ц/га, соняшника ― 44 ц/га, гороху ― 46–48 ц/га, пшениці ― 86 ц/га, ячмінь у минулому році ― 100 ц/га, льон олійний ― 22 ц/га», ― хвалиться нам Юрій Яловчук.
Квітневий сніг
Погодні умови цієї весни нікого не залишили байдужими…
На Харківщині це відчули як ніде. На полях «Трайгон Фармінг Харків» дуже помітно, як постраждав ріпак.
«Ріпак перебуває у стресі через таку погоду. Густота 300 рослин/га. Верхнє листя побіліло, подекуди видно хлороз та некроз. Але сама рослина жива і стебло в нормальному стані. Ріпак зараз у стадії бутонізації. Хоча нам пощастило, що він у нас не дуже великий, інакше йому б прийшов кінець», — оцінює посіви директор з виробництва господарства Олег Веселов.
Та все одно не планують пересівати. Урожай все ж розраховують зібрати.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Посівна-2017. Харківщина. AgroGeneration і Трайгон Фармінг Харків (Agromino)
Подекуди заморозки пошкодили ріпак до тріщин, з яких виходив сік.
«У стресовому стані рослина розуміє, що може загинути, тому віддає всі сили, щоб сформувати і дати потомство, сильне здорове потомство. Відтак на ріпаку зараз відбувається додаткове стеблування, навіть нижче від корінцевої шийки утворилися додаткові стебла. І, думаю, що за рахунок додаткового стеблування відбувається природня рістрегуляція. Ми присаджуємо ріпак тому, що даємо йому стреси, щоб він не ріс угору, а намагався гілкуватись», — розповідає головний агроном «Зернопродукт МХП» Віктор Чорний.
На Одещині ми також побачили дуже контрастну ситуацію з ріпаком. Деякі поля неначе побиті градом, а на деяких ріпак у дуже гарному стані.
Агрономи заявляють, що погода нашкодила не тільки рослинам, а й технологіям захисту культур.
Читати по темі: Агро Експедиція Посівна 2017. Вінницька область. Діброва і К, Зернопродукт МХП та Калинівский Агрохім
Нішеві тенденції
Під нішевими культурами площі збільшуються, і горох займає одну з лідируючих позицій. Для агрономів горох не лише хороший попередник, а й менш затратна культура, ніж соя, до того ж у нього урожайність вища.
Розповіли нам і про вирощування гарбуза на Чернігівщині.
«Останнім часом гарбуз стає все більш популярним в аграрному виробництві. Зараз дуже часто уздовж доріг можна побачити поля з цією культурою. Так чому б не вирощувати органічний гарбуз?», — розповідає директор Чернігівського кластера компанії «Агротрейд» Сергій Черевішнік.
Льон-довгунець цього року також користується популярністю. У господарстві «Калинівський Агрохім» під цю культуру виділили 88 га, а пізніше побачать, чи сіяти більше... Під льон відвели 88 га і посіяли його заради експерименту.
На Житомирщині в тренді овочі та картопля.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Посівна 2017. Житомирська область. Імпак та Новоселиця
Потрібно зазначити, що останнім часом тільки й чути про нішеві культури. І успішні господарства не бояться їх вирощувати.
Точне землеробство
Не можемо не згадати, наскільки популярними стали нові технології для агрономів. Дрони, додатки для агрономів, калькулятори — все це може достатньо спростити нелегку роботу в полях. Також активно впроваджується програмне забезпечення для контролю проведення всіх польових робіт Cropio. Серед відвіданих господарств цю систему використовують у «Кусто Агро», ПСП «Новоселиця», «Трайгон Фармінг Харків».
Систему точного землеробства використовують і в «Зернопродукт МХП», де всю техніку обладнано GPS-навігаторами та датчиками контролю палива. Але аграрії зазначали, що система точного землеробства працює лише тоді, коли вона організована в комплексі.
Кожного року є проблеми з посівною. 2017 рік запам’ятався “панікою” навколо забезпечення добривами, нестандартними погодними умовами. Також вчасно було вирішено питання з сертифікацією насіння. Справедливо зазначити, що завжди ці проблеми вирішувались і посівну проводили вчасно, попри усі проблемні фактори... І цей рік не став винятком. Але наприкінці посівної весна завдала ще одного удару. Сніг, заморозки вдарили по багатьох культурах. Це відчули майже у всіх регіонах, тому підсумовувати можна буде трохи згодом, адже безслідно це все не мине.
Які ж будуть наслідки, ми вже побачимо в наступних АгроЕкспедиціях. Тому залишайтеся з нами та слідкуйте за блогами!
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.