Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Ігор Ліщинський: Коли ти не приймаєш рішень — ти деградуєш
З Ігорем Ліщинським команда SuperAgronom.com познайомилася під час першого дня АгроЕкспедиції Соя 2017. Ми відвідали господарство «Агропродсервіс», у якому Ігор Ігорович вже третій рік працює головним агрономом із захисту рослин, та мали змогу поспілкуватися не лише про сою, а й взагалі про роботу агронома.
Ігор Ліщинський — агроном досить молодий, проте амбітний та цілеспрямований, тому розмова вийшла цікавою і пізнавальною.
SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, трохи про свій досвід роботи, про господарство, у якому зараз працюєте.
Ігор Ліщинський: Агрономом я працюю вже 4 роки, саме у цьому господарстві – третій рік. До цього працював у агрохолдингу, де ніби все й непогано було, проте я не бачив умов для розвитку, для творчості. А тут у мене простору для творчої роботи вистачає, адже сам мусиш і проблеми помічати одразу, і аналізувати, і рішення приймати.
SuperAgronom.com: Напевне, важко бути повністю відповідальним за кінцевий результат?
Ігор Ліщинський: Певною мірою. Проте ми і працюємо саме на результат, тому постійно потрібно шукати нові рішення, нові технологічні прийоми, підходи. У мене є такий девіз: «Коли ти не приймаєш рішень — ти деградуєш». Тобто лише відповідальність та можливість самостійно приймати рішення, працювати не за «широкою спиною» керівника, а самостійно, дають можливості для подальшого розвитку. Коли є певна мета, певна задача, мусиш думати, аналізувати, іноді і в колег запитувати. Бо я ж не все ще бачив, не з усім стикався на практиці, тому за необхідності можу звернутись по допомогу до більш досвідчених агрономів.
SuperAgronom.com: А як у вас у господарстві із технологіями вирощування? Чи застосовуєте сталі, шаблонні схеми, чи пристосовуєте схеми захисту рослин, наприклад, до конкретних умов?
Ігор Ліщинський: Шаблонами ми майже не користуємося. Системи захисту розробляються заздалегідь, адже коли вирощуєш культуру вже кілька років, то вже знаєш, що і коли їй буде потрібно. Планування здійснюємо ще взимку, десь на 85-90% плануємо заходи з зими. Робимо певний «запас» на форс-мажори, коригуємо захист залежно від умов року та розвитку культури у певний період.
SuperAgronom.com: І коли найчастіше трапляються такі форс-мажори?
Ігор Ліщинський: Можу сказати, що найбільш проблемний у цьому відношенні цукровий буряк. Дуже чутливий до зовнішніх факторів, наприклад, бур’янів, тому у певних умовах буває, що запланованого захисту не досить, залежить від умов року та погоди. Тоді проводимо додаткові заходи. Ми вирощуємо понад 4000 га цукрових буряків, і хоч технологія досить складна, справляємось, на мою думку, непогано.
SuperAgronom.com: Яка ж середня урожайність цукрового буряка у вашому господарстві?
Ігор Ліщинський: Залікова урожайність в середньому 600 ц/га, цукристість на рівні 18-18,5%. Це дані за минулий рік. Як буде цього року, час покаже. Бо хоч опадів було достатньо та умови в цілому склалися сприятливі, зараз вже є посуха, вже буряку трішки не вистачає вологи. Її не вистачає і сої, і кукурудзі також. Тож будемо далі бачити, як буде з погодою, з вологою. Прогнозувати поки що не берусь.
SuperAgronom.com: Ви сказали, що буряк досить складний у вирощуванні. А є така культура, яку ви б могли назвати найпростішою з агрономічного погляду?
Ігор Ліщинський: Я не можу назвати якусь культуру дуже простою, мабуть, так питання ставити трохи недоречно (сміється). До кожної культури потрібен підхід, певні знання, певна технологія. Я можу назвати культури, які особисто мені подобаються чи не подобаються. Подобаються мені цукрові буряки, пшениця, горох. Буряки — культура важка, але подобається, бо це професійна культура. Я її вважаю свого роду індикатором: якщо ти можеш дати раду цукровим бурякам, значить, ти щось вмієш, щось знаєш. Горох подобається, бо він гарний попередник, рано звільняє поле, покращує стан ґрунту.
А от озимий ячмінь та соняшник мені не подобаються. Ячмінь — бо він тяжкий на перезимівлю, надто вже погано зимує. А соняшник через те, що він пізно звільняє поле, ми зазвичай після нього сіємо озиму пшеницю, то у цьому відношенні він не дуже добрий попередник. У нас західний регіон, тут не зовсім підходяща для соняшника зона. До того ж він виснажує ґрунти.
SuperAgronom.com: А про сою ви нічого не сказали. Вона для вас нейтральна культура?
Ігор Ліщинський: Про сою поки що не можу однозначно сказати, подобається вона мені чи ні. Останні 2 роки, що ми вирощуємо сою, у нас трапляється засуха. І якщо більш ранні культури її встигають «проскочити», то соя не встигає, посуха застає її приблизно у фазі наливу бобів. Через те рослини скидають стручки. Тобто не виправдовує культура надій: поглянеш на поле, рослини гарні, стручків досить, можна очікувати урожай на рівні 3,5-3,8 т/га. А потім посуха, і отримуємо в результаті 2,5-2,7 т/га. Цілком можливо, що ще не всі прийоми та підходи ми знаємо та застосовуємо. Досі не дуже вивчена в нас в країні взагалі соя як сільськогосподарська культура, потрібно опрацьовувати. Маємо на меті отримувати врожаї на рівні не менше 4 т/га, адже потенціал соя має великий. Хоча мені, якщо чесно, важко уявити зараз урожайність 10 т/га, якщо б вдалося розкрити її потенціал повністю.
SuperAgronom.com: У вашому господарстві загальний банк землі складає 40 000 га. Як ви справляєтесь з таким масивом, важкувато, мабуть?
Ігор Ліщинський: Так, загальні площі трохи більше 40 000 га, я опікуюся орієнтовно 34 000 га з них. Звісно, працюю не один, у нас є команда агрономів, які працюють на цій землі разом зі мною. Один у полі не воїн, якщо не буде злагодженої команди, то не буде й продуктивної роботи. Намагаюсь сам всюди встигнути і оглянути, і прорахувати, і вирішити, де на 100 г більше препарату внести, де на 100 г менше. Проте працюємо саме командою, агрономи оперативно передають мені інформацію, якщо виникають якісь проблеми, і ми вже разом вирішуємо, що в кожному конкретному випадку доцільніше зробити. Якщо я бачу, що людина працює добре, старається, завжди керівництву про це кажу, звертаю увагу, що ось є у нас толковий агроном.
SuperAgronom.com: А не боїтеся конкуренції? Що згодом, наприклад, рекомендована вами людина може посісти саме ваше місце?
Ігор Ліщинський: Конкуренції я не боюся, бо це додатковий стимул не стояти на місці, розвиватися, вивчати щось нове. Я хоч і агроном із захисту рослин, але лише на захисті не зациклююся. І біля комбайнів працюю, і біля тракторів, вивчаю нову техніку, слідкую за новинками, випробовую нові технології. Не хочу бути надто вузьким спеціалістом, вважаю, що агроном має бути таким собі «універсальним солдатом». Дуже цікавлюся останніми розробками і у техніці, і у сфері захисту рослин. Якщо з’являється щось нове, перспективне, тут же намагаюсь випробувати. Причому якщо люди випробовують якісь нові препарати на 5-10 га, то я закладаю досліди одразу на 100-200 га, так результат буде більш певний.
SuperAgronom.com: Ось, наприклад, нещодавно BASF презентував новий препарат для соняшника Архітект. Його будете випробовувати у себе в господарстві?
Ігор Ліщинський: Так, я був на презентації, цікава розробка. Поєднання регулятора росту з фунгіцидом — це хороша комбінація, думаю, вона буде добре працювати. У нашому регіоні вологи зазвичай достатньо, тому соняшник трохи «жене вгору», він часто переростає, подекуди вилягає. Можливість зменшити висоту рослин аж на півметра та при цьому захистити від хвороб була б дуже корисною. Буду пробувати Архітект у себе, якщо буде достатній об’єм, якщо завезуть потрібну кількість препарату.
SuperAgronom.com: А що ви думаєте про амінокислоти? Бо вже досить давно між агрономами точиться суперечка. Одні доводять, що амінокислоти корисні, дають потрібний ефект майже завжди, а інші — що це чиста комерція. Що ви скажете?
Ігор Ліщинський: Амінокислоти ми використовуємо, але лише від перевірених виробників. Відношення до них в цілому позитивне, проте потрібно розуміти, коли їх доцільно застосовувати, а коли вони ефекту не дадуть. Зі свого досвіду бачу, що добре на внесення амінокислот відгукується цукровий буряк, горох. Рослина відгукується, коли наявний стрес, коли погодні умови несприятливі. Тоді амінокислоти можуть рослину «витягнути». Але, розумієте, зараз з’явилась безліч виробників, які рекламують, обіцяють надто багато, а люди часто вірять. Потрібно дивитись, думати, працювати такими засобами правильно. І у обіцянки підвищити урожайність застосуванням амінокислот на 20-30% я не вірю. Якщо б хтось такого домігся з допомогою того чи іншого препарату, він би, напевне, міг на Нобелівську премію претендувати (сміється).
Дякуємо за цікаву розмову!
Олена Басанець