Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Ігор Безуглий: Гороховий бум цілком виправданий і з виробничого, і з наукового поглядів
Нещодавно Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН приймав гостей на власному Дні поля. Програма заходу була дуже насиченою, зокрема учасникам представили нові сорти гороху селекції Інституту та показали результати вирощування вже відомих сортів.
Останнім часом в Україні розпочався справжній гороховий бум: горох масово повертається на наші поля, все більше агровиробників схиляються до його введення у сівозміни. Про причини такого сплеску популярності та перспективи гороху в Україні SuperAgronom.com розпитав завідувача лабораторії селекції гороху Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Ігоря Миколайовича Безуглого.
SuperAgronom.com: Останнім часом вирощувати горох планують все більше наших аграріїв. Як ви вважаєте, з чим це пов’язано?
Ігор Безуглий: Дійсно, гороховий бум розпочався в останні 2–3 роки, і він лише набирає обертів. Справа в тім, що є науково обґрунтована структура сівозмін, у якій чітко вказано, що частка зернобобових у сівозміні повинна сягати 25%. Кілька років тому ця цифра була усього 6%, збільшувалися площі під соєю в основному, а під горохом вони, навпаки, зменшувалися. Але соя дуже ненадійний попередник: бувають роки, коли її вдається зібрати лише тоді, як пшеницю озиму вже не посієш. Горох є взагалі одним із найкращих попередників, після чорного пару це найкращий попередник для посіву озимих культур. За роки нашої незалежності акцент у сільському господарстві, в рослинництві, в основному робився на дві культури – озима пшениця та соняшник. А ці культури, як відомо, ґрунти дуже виснажують, тому ріллю потрібно потім якось відновлювати. Горох же не лише для ґрунту корисний, а й для кишені виробника, бо має попит на ринку.
SuperAgronom.com: Які сорти гороху пропонує сьогодні Інститут ім. Юр’єва, які головні параметри цих сортів?
Ігор Безуглий: Сьогодні у нас є приблизно 6-7 випробуваних сортів, про найновіші поки не будемо говорити, тому що насінництво за ними ще не розгорнуто. Найбільш «старі», якщо можна так сказати, — сорти Модус та Девіз. Їм уже близько 10 років, але це дійсно надійні високопластичні сорти, які дають стабільний урожай в усіх зонах України. Недаремно сорт Девіз визнано національним стандартом, із ним порівнюють усі нові сорти, які надходять до державного сортовипробування.
Є ще цікаві сорти Царевич і Глянс. Царевич з усього нашого набору сортів є найбільш скоростиглим. До речі, я завжди рекомендую для виробників мати у себе щонайменше 2 сорти, які б відрізнялися тривалістю вегетаційного періоду. Один сорт може в даних погодних умовах «вискочити» у цьому році, інший – в наступному… Тобто, щоб різниця була хоча б у тиждень у строках дозрівання. Ну й, тим більше, це розтягує оптимальні строки збирання, що буває досить зручним для виробника.
Останні наші сорти — Оплот, Отаман і Меценат. Сорт Оплот минулого року по всій Україні показав найвищий результат, у Київській області – понад 5 т/га, в Запорізькій області – 3,3 т/га, тобто, це сорт інтенсивного типу. Отаман і Царевич — сорти зі стійким до осипання насінням. Інакше кажучи, якщо навіть біб розлущиться, насіння не опадає. Меценат у 2015 році показав найвищий урожай серед наших сортів.
Чим ще в позитивний бік відрізняються сорти Отаман і Меценат: у них дрібніше насіння, маса 1000 насінин менша, і витрати посівного матеріалу на 10–15% знижуються. Тому що у гороху низький коефіцієнт розмноження, він висівається близько 300 кг/га, а якщо сіяти насіння високих репродукцій, яке дорого коштує, то ці 10–15% мають значення.
Також на підході ще 2 наших нових сорти – Корвет і Гайдук, але насінництво за ними ще не напрацьоване. Також у цьому році вперше передали на випробування зеленозерний сорт гороху Малахіт, тому що є попит і на такий горох.
SuperAgronom.com: А які характеристики гороху ви вважаєте найголовнішими на сьогодні?
Ігор Безуглий: Ну, по-перше, це технологічність, зараз усе насінництво йде до того, щоб у виробництві були всі сорти безлисточкові, які не мають листків, тільки прилисники й вусики, котрими вони міцно зчіплюються і завдяки цьому не вилягають. Усі сорти, які були раніше, листочкові, потенціал у них був більший, вищий, але отримати цей потенціал було неможливо, тому що рослини вилягали, підпрівали. Нинішні сорти залишаються стояти до самого збирання і без проблем збираються прямим комбайнуванням.
Ну й, звичайно ж, традиційні параметри — це висока продуктивність, менш значущий показник – вміст білка, але скажімо так, у селекційній роботі він дуже важко піддається.
SuperAgronom.com: Чи є якісь особливості вирощування гороху залежно від регіону? За строками сівби, наприклад?
Ігор Безуглий: Строки сівби, я думаю, за регіонами не відрізняються. Горох потрібно сіяти першим, щойно умови дозволяють — одразу сіяти. Саме найбільш ранні строки, навіть сіяти найпершим, а потім уже ячмінь. Тому що гороху потрібно для проростання вдвічі більше вологи, ніж для злакових культур. Так що тут регіональної залежності немає — як тільки можна зайти в поле, так і сіяти.
SuperAgronom.com: Яка, на вашу думку, роль гороху у сівозміні?
Ігор Безуглий: Його роль у сівозміні неможливо переоцінити. Чому зараз майже усі виробники почали відводити площі під горох? Тому що фітосанітарний стан сівозмін значно погіршився у зв’язку з тим, що, як я казав уже, вирощується обмежений перелік культур. Горох покращує структуру ґрунту, його кореневі виділення розщеплюють фосфати, які потім використовують наступні культури. Не слід забувати також про фіксацію біологічного азоту.
SuperAgronom.com: Які головні проблеми вирощування гороху ви можете назвати?
Ігор Безуглий: Проблеми, звичайно, існують. По-перше, це велика чутливість до вологозабезпечення. Є волога — буде урожай у будь-якому разі, посуха — отже, навіть найкращий сорт урожаю не дасть. Тобто горох сильніше реагує на несприятливі умови, ніж інші культури. По-друге, бур’яни, особливо осотові. Якщо злакові культури високорослі та хоч якось придавлюють такі бур’яни, то осот у горосі почуває себе дуже добре.
Дякуємо за цікаву розмову!
Людмила Лутицька, Олена Басанець, SuperAgronom.com