Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Олександр Фіщук: Замість «сліпих виконавців» агровиробництву потрібні технологи-аналітики
SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, про основну мету створення вашої наукової установи та цілі, які ви перед собою ставите у найближчій перспективі.
Олександр Фіщук: На моє глибоке переконання, розвиток будь-якої галузі, а особливо – аграрної, залежить від технологій. Адже саме технології слугують противагою тим негативним, зокрема й погодним факторам, які постійно тестують агрономів на предмет профпридатності. Якщо 15–20 років тому зимова пора для агронома була надійним союзником, який маскував більшість прорахунків, приховував огріхи, допущені під час підготовки ґрунту, посіву озимини тощо, то за сучасних умов це – суворий екзаменатор. Адже з відновленням вегетації перед нами постає картина, яка чимось нагадує наше суспільство, розрив між соціальними верствами набагато виразніший.
Сьогодні відбулася не лише ротація, а й своєрідна сепарація спеціалістів сільськогосподарського виробництва. На місце «сліпих виконавців» приходять технологи-аналітики. Принцип «посіяв-зібрав» уже не працює. Наприклад, запровадження нових високоврожайних сортів (гібридів) вітчизняної або іноземної селекції потребує і створення відповідних умов їхнього вирощування. Ми маємо чимало сортів, які наділені підвищеною термо- та посухостійкістю, толерантністю до хвороб, але усі ці продукти характеризуються високим фотосинтетичним потенціалом, реалізація якого залежить від вміння керувати фізіологічними процесами, спрямовувати їх у потрібному напрямку. А це, у свою чергу, потребує відповідних теоретичних знань та навиків їх практичного застосування.
На жаль, хоч як це парадоксально звучить, але вітчизняний аграрій перебуває в певному інформаційному вакуумі або ж інформація, яку він отримує, є «однобокою». Причин цьому більш ніж достатньо, насамперед це низка тих питань, які доводиться вирішувати агрономам сільгосппідприємств: починаючи з моніторингу цін на агрохімікати та організації роботи машино-тракторного парку і закінчуючи продажем вирощеної продукції.
SuperAgronom.com: У чому ж полягає ця однобокість та як вона впливає на кінцевий результат?
Олександр Фіщук: Однобокість, на наш погляд, полягає в отриманні вузькоспеціалізованої інформації від продавців. Візьмемо, наприклад ЗЗР, зокрема групу гербіцидів. Продавці-консультанти допоможуть підібрати препарат залежно від спектру бур’янів, розрахувати дозу, підкажуть фазу застосування – «від» і «до». Так, звичайно, бур’яни заберемо, а які фізіологічні зміни відбуваються з культурною рослиною в момент внесення? І як це вплине на приріст або недобір врожаю, нерідко залишається поза увагою.
Або ж інокулянти. Часто-густо певний штам відмінно спрацьовує на одному сорті й зовсім не помітний на іншому. Аналогічні ситуації виникають і в частині живлення.
Не буде секретом, що протестувати той асортимент продукції, який є на ринку України, не під силу навіть потужним агроформуванням. А що робити середнякам, або ж дрібнотоварним підприємствам? І тут головна роль відводиться регіональним галузевим науково-дослідним установам, зокрема апробації різних варіантів.
Без перебільшення зазначу, що вітчизняна аграрна наука має великий потенціал, проте він використовується недостатньою мірою та, що прикро, щороку втрачається. Це, безумовно, негативно позначається на кількості та якості наукових розробок. Водночас, значна кількість розробок, які заслуговують на увагу і мають право на життя, так і залишаються у статусі наукових експериментів, без практичного впровадження.
Тому ми й взяли для себе за мету поєднати науку й виробництво.
SuperAgronom.com: Наскільки, на вашу думку, сучасне аграрне виробництво використовує наукові досягнення та науковий підхід до землеробства?
Олександр Фіщук: Цієї зими ми провели соціальне опитування серед агрономів, технологів агроформувань. Одним із запитань було: «Чому вам більше не вдається, ніж вдається, повторити свої здобутки?».
Результат був вражаючим. Близько 42% респондентів відповіло, що нехтують або ж не знають, які фізіологічні процеси відбуваються в рослинному організмі.
SuperAgronom.com: На які аспекти ви б порадили звертати увагу агрономам у першу чергу?
Олександр Фіщук: В даному випадку варіант лише один. Технологія, яка базується на законах землеробства. Коли заходить мова про живлення, то чомусь дев’ять із десяти агрономів одразу його асоціюють лише з мінеральним (ґрунтовим) живленням, забуваючи про повітряне (фотосинтез). Тоді як на формування одиниці врожаю рослина використовує в 20–30 разів більше органічних сполук (зокрема, вуглекислого газу), аніж мінеральних.
SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, про оптимізацію живлення рослин: наскільки це актуальна проблема, які шляхи її вирішення ви бачите?
Олександр Фіщук: Щодо актуальності, то я не знаю такого підприємства, яке б не бажало вирощувати високі й сталі врожаї з низькою собівартістю продукції. У плані оптимізації живлення наш підхід простий, хоча й носить комплексний характер і будується за принципами, що поєднують фотосинтез та мінеральне живлення. В частині мінерального живлення рослин – це далеко не нарощування обсягів застосування мінеральних добрив, а створення умов, які визначають доступність на засвоєння елементів рослиною. Головне – відійти від «сліпого» застосування добрив. Акценти ставляться на правильний підбір із заданим співвідношенням і формами елементів мінерального живлення, керуючись ґрунтовими та кліматичними аспектами, невід’ємною частиною є й сама рослина, її фізіологічні та сортові особливості. Наше кредо – це вибір кращої форми препарату, внесеного найбільш зручним способом, в оптимальній дозі та в потрібний час.
SuperAgronom.com: Наскільки можна покращити показники врожайності – кількісні та якісні – за оптимізації системи живлення?
Олександр Фіщук: За результатами нашої співпраці з господарствами, показники врожайності зростали на 21–63%, залежно від культури. В натуральних величинах прирости врожаю з га, загалом складали: по озимій пшениці – 23 ц/га; кукурудзі – 28 ц/га; цукрових буряках – 276 ц/га; сої – 13 ц/га; соняшнику – 9 ц/га; озимому ріпаку – 11; картоплі – 136 ц/га.
SuperAgronom.com: На скільки, з вашого досвіду, можна знизити собівартість врожаю, якщо приділяти достатньо уваги живленню рослин?
Олександр Фіщук: Як показує практика, частка затрат на придбання та внесення агрохімікатів у загальній структурі затрат є не настільки вагомою, здебільшого вона не перевищує 5–7%. Щоправда, щодо окремих культур, таких, як цукрові буряки, ріпак, може сягати 15–17%. Однак, тут актуальнішим питанням є не так зниження обсягів застосування добрив, як підвищення їхньої окупності врожаєм. За умови раціональної системи живлення, окупність затрат на придбання та внесення агрохімікатів зростає в 1,5–2 рази.
SuperAgronom.com: Що саме ви можете запропонувати агрономам у цьому напрямку роботи?
Олександр Фіщук: Слід зазначити, що однотипного або шаблонного рецепту не існує. Розробка системи удобрення вимагає диференційованого підходу з урахуванням ґрунтового покриву, різного роду контрастних проявів погоди, сортових особливостей культур. Пам’ятаймо, що виробники агрохімікатів виготовляють добрива за своєю рецептурою, із заданим вмістом елементів живлення, а агрономи й технологи вже роблять свій вибір – наскільки хімічний склад, форма або композиція більше підходить для їхніх рослин.
У нас багато є напрацювань, ми готові ними поділитися, допомогти в частині ефективного використання наявних ресурсів.
Бажаємо високих і сталих врожаїв та запрошуємо до співпраці.