Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Віктор Філатов: Сидерати можуть зробити доступними для рослин поживні елементи як від 100-400 кг/га міндобрив
Останнє десятиліття у світі відбувається переосмислення підходів до вирощування культур. Технології, засновані на застосуванні агрохімії, стають дедалі затрантішими, а отримання завдяки їм вищих врожайностей не завжди збільшує кінцеву маржу. І що гірше — в надмірній кількості добрива впливають на ґрунти, на біоту, яка відіграє значну роль у розвитку рослин та якості врожаю. Тому зростає інтерес до технологій, які допомагають зменшити застосування мінеральних добрив. Зокрема, до сидератів та покривних культур.
Віктор Філатов, фермер, співзасновник бренду FD Seeds і підприємства, яке вирощує насіння для сумішей сидератів, займається цією технологією вже понад десятиліття. У розмові з SuperAgrponom.com аграрій поділився власним розумінням ролі та переваг покривних культур/сидератів. А також надав декілька порад щодо уникнення помилок у застосуванні цієї технології.
SuperAgronom.com: Пане Вікторе, розкажіть про своє господарство та звідки виникла ідея щодо застосування покривних культур (будемо їх так називати)?
Віктор Філатов: Ми обробляємо в Харківському і Валківскому районах майже 4 тис. га. Господарству вже 14 років. Минулоріч, коли на Харківщині точилися бої, ворожі війська не дійшли до наших земель десь на 10-12 км, тож під окупацією ми не були, але деякі площі довелось розміновувати. Тобто розчищати від нерозірваних снарядів та залишків розірваних, що прилітали протягом лютого-квітня, аж до червня 2022 року.
Загалом у нас в сівозміні традиційні для сходу країни пшениця, кукурудза, соняшник. Також займаємося насінництвом покривних культур, не лише вирощуючи, а й виготовляючи суміші на власному насіннєвому заводі.
Покривні культури розпочали впроваджувати практично від початку роботи підприємства. Спонукали до цього деякі зустрічі, що трапились у моєму житті, і які змінили моє ставлення до принципів рослинництва. Уперше про цю технологію дізнався ще під час навчання в університеті на агрономічній спеціальності. А вже під час роботи агрономом у господарстві на Дніпропетровщині познайомився з професором Адеміром Калагарі з Бразилії. На його думку, ця технологія допомагає значно підвищити родючість ґрунту і збагатити його елементами живлення. Тоді, у 2006-2009 роках, наші практики дивились на цю ідею скептично, мене ж вона зацікавила і я почав її впроваджувати спочатку в тому господарстві, де працював, а потім уже й у власному, яке організував разом із компаньйоном. В Європі ще тоді домінував плуг та ставлення до подібних технологій було теж скептичним. Тож деякі українські господарства мають досвід більший за європейський.
SuperAgronom.com: Що саме вас найперше зацікавило в цій ідеї?
Віктор Філатов: Зацікавило тим, що живлення культур таким чином проходить зі значно меншими затратами енергії та ресурсів, а рослина може достатньо добре себе почувати в стресових умовах і давати кращий врожай при меншій кількості поживних речовин за аналізами. Адже для всіх рослин провідниками поживних речовин є гриби і бактерії. І саме від того, наскільки сприятливе середовище для них, залежить доступність елементів живлення. Саме тому на субстратах у теплицях для нормального врожаю застосовуються норми поживних речовин значно більші на той самий врожай порівняно з польовими умовами.
По суті, повертаємося до тих природних механізмів, які у процесі своєї еволюції рослини напрацювали для себе. Тобто створюємо оптимальні умови для коренів і вивільняємо слабодоступні елементи живлення з ґрунту. Наприклад, якщо ми візьмемо фосфор, то його вміст у ґрунтах (підкреслю, загальний вміст, а не вміст доступних форм) коливається від 0,05% до 0,25%. Такий самий, як і загальний вміст у земній корі… Скільки це? На гектарі при товщині орного шару 25 см і щільності ґрунту 1,35 г/см3 = 3375 тонн ґрунту. Тобто загальний вміст фосфору може становити 1600-8400 кг/га. Саме з цими елементами ми і можемо працювати. Частково роблячи їх доступнішими. Цей принцип стосується й решти елементів.
Бобові у сівозміні: значення, чергування та переваги
З азотом трішки легше, адже бобові у складі суміші сидератів можуть працювати з азотом повітря. Ще років 30-40 тому такі підходи були дуже складними. Лімітували врожай по всьому світу найчастіше бурʼяни і загальний рівень агротехніки, а високий вміст органічної речовини ще міг компенсувати інтенсивний обробіток ґрунту і надмірну кількість дешевих на той час азотних добрив. За останні 40-50 років агротехніка в світі значно покращилась, а якість ґрунтів значно впала. Боротись із бурʼянами вже можна не умовними 5 культиваціями і 3 міжрядними обробітками. І лімітувати почали вже інші фактори. Стало можливим створити більш оптимальні умови для рослин. І виявилось, що це до того ж може економити значну кількість ресурсів.
Ці підходи не означають повної відмови від мінеральних добрив. На практиці — це поступове скорочення від 30% до 80%. Бо, по-перше, ти НЕ можеш посіяти покривні культури після кожної з культур. Здебільшого тільки після культур, які звільняють поле до 15 серпня. По-друге, треба розуміти хоча б приблизно, скільки вам не вистачає того чи іншого елементу живлення. Наприклад, якщо за рік ми можемо вивільнити 20-70 кг фосфору, до 50 кг калію й отримати з атмосфери з бобовими 30-80 кг азоту з сидератів, а на 12 тонн кукурудзи загалом вам не вистачає 60 кг фосфору і 110 кг азоту, то ці 20-30 кг фосфору і 50 кг азоту вам все одно необхідно довнести.
Втім, питання в іншому. Ці умовні N 30-80 кг, P 20-70 кг і К до 50 кг з сидератів будуть коштувати 1300-1500 грн, а з мінеральних добрив (навіть найдешевших) 6500-8000 грн (за нинішніми цінами на умовні 16-16-16 чи 8-24-24). І так, з часом можливо довести свої ґрунти до того стану, що під соняшник після сидератів можна не дати мінеральних добрив взагалі, при цьому отримати урожайність 3-4,5 т/га. А потім після цього соняшника (на сидерати вже просто не вистачить вегетації) зможемо посіяти пшеницю лише на азотних та сірчаних добривах і теж отримати добрий врожай. Бо фосфор і калій нас уже не лімітують.
Зазначу, що за 4-6 циклів покривних культур протягом 10-12 років ми вже маємо підвищені норми цих елементів у своїх ґрунтах.
SuperAgronom.com: На який рік вже можна побачити максимально відчутний ефект від застосування покривних культур?
Віктор Філатов: Якщо рахувати короткостроковий ефект, то, наприклад, бобова складова може принести (повторюсь — умовно) в середньому до 60 кг азоту в діючій речовині. Навіть якщо взяти 30-40 кг, то це за нинішньою ціною аміачної селітри у 20000 грн/т — це 2000-2500 грн/га мінімально.
Збільшення вмісту органічної речовини в ґрунті майже на 1% завдяки покривним культурам та no-till. Іноземний досвід
З фосфором і калієм математика цікавіша, бо ці добрива ще дорожчі. І навіть якщо ви вивільнили 30 кг азоту, 20 кг фосфору, 20 кг калію, це вже сума, що в 3-4 рази переважає витрати. Якщо мова про довготривалий ефект, то з часом можна знизити норми використання добрив до половини. А під деякі культури і відмовитись. Звісно, що все це треба моніторити аналізами ґрунту.
Але мені більше подобається можливість підвищити вміст органічної речовини і як наслідок можливість краще тримати вологу. Що для нашої посушливої зони дуже важливо. На практиці за 10-12 років використання, з яких 5 років були покривні культури й інколи глибоке рихлення, можна підняти гумус на 0,4-0,5%. Саме гумус, а не органічну речовину, яку можна підняти значно швидше. Це дає можливість витримувати рослинами посуху на тиждень довше. Саме це ми спостерігали на своїх полях, порівняно з іншими господарствами нашого регіону на таких самих ґрунтах. Ми мали гумус по господарству від 1,8% до 3%. І ці 0,5% достатньо істотно впливають на здатність пережити стресові умови.
SuperAgronom.com: Чи є правила підбору покривних/сидеральних сумішей?
Віктор Філатов: Найперше правило: в суміші покривних не має бути тих, що «перетинаються» систематично з основними культурами. Тобто чим подалі, тим краще. Цей принцип необхідний, щоб не накопичувати спільні хвороби і спільних шкідників. Якщо ж все-таки з певних причин рослини належать до однієї родини, то принаймні вони мають бути якомога віддалені систематично. Наприклад, кукурудза і суданська трава (суданка) — обидві злакові. Але в них практично немає спільних хвороб, тож їх цілком можна поєднувати як основну і в суміші покривних культур.
Важливість різноманіття покривних культур. Результати досліджень (американський досвід)
Другий фактор — волога (яка є основним лімітуючим чинником для цієї технології). Тобто якщо із цим проблема, то потрібні такі покривні, які добре почуваються і швидко дають зелену масу на мінімумі вологи. Великому насінню потрібно більше вологи для набубнявіння і проростання. Це треба теж враховувати, тож я полюбляю дрібнонасінні культури. Звісно, тут є й інша перевага. Наприклад, маса 1000 кормових бобів 450-700 г. Маса 1000 олександрійської конюшини 2,5 г. Тож 2,5 кг/га насіння олександрійської конюшини це 1 млн рослин на гектарі, а 2,5 кг/га бобів це 3000-4000 рослин, тобто 0,3-0,4 рослини на м2. Звісно, що умови для 100% схожості дрібнонасінних культур виникають не завжди. Але майже по кожній культурі в тих сумішах, що продаємо, ми перестраховуємося і можемо стверджувати, що навіть якщо зійде 30% через нестачу вологи для сходів, цього цілком вистачає для нормального результату. З культурами, які мають дуже велике насіння, така перестраховка призведе до норм висіву у 200 кг/га і більше.
Крім того, варто враховувати наявність певних поживних елементів у ґрунті. Адже різні покривні культури, крім азоту, також накопичують й інші елементи.
Це три основні фактори.
SuperAgronom.com: А які саме культури як покривні ви використовуєте у своїх сумішах? Чому зупинились саме на них?
Віктор Філатов: Загалом я розглядав близько 30 видів рослин, вивчав, випробовував, але зупинився на 7-8. Серед них: фацелія, конюшина олександрійська, вика, льон, суданка, редька олійна, гірчиця сарепська тощо. Обираючи їх, звертав увагу на корисні властивості цих культур, як вони поводяться в суміші, наскільки вони технологічні, зручні для сівби. Бо є багато культур, які мають хороший вміст, дають велику зелену масу, але, наприклад, дуже вимогливі до вологи. Що зараз проблематично. Або потребують високих норм висіву, що впливає на собівартість і зручність сівби.
SuperAgronom.com: Як потрібно враховувати застосовувану господарством систему захисту посівів для головної культури і її можливий вплив на покривні/сидерати?
Віктор Філатов: Зазвичай упровадження технології покривних культур не потребує якихось змін у системі захисту рослин, яку використовує господарство. Якщо всі правила дотримані (зокрема щодо невикористання суміжних з основною культур в суміші), то нерідко ви можете отримати ще й позитивний ефект в цьому плані.
ТОП-9 найпоширеніших сидератів в Україні: переваги та недоліки
Наприклад, посіви покривних культур є добрим середовищем для розмноження корисних фітофагів, таких як божа корівка, золотоочка, туруни та ін.
Також якщо покривні сіються зразу після збирання основної культури, то зменшується потреба у боротьбі з падалицею чи з деякими іншими бур’янами, бо покривні їх просто глушать.
При цьому не можна сказати, що завдяки покривним можна значно знизити застосування фунгіцидів, інсектицидів чи гербіцидів. Але на економію в багатьох випадках можна розраховувати.
SuperAgronom.com: Можливо, з вашого досвіду чи досвіду клієнтів — які помилки найчастіше допускають початківці у вирощуванні покривних/сидератів?
Віктор Філатов: Помилки є завжди. І одна з основних — додавання до суміші насіння основних культур. За принципом «що маємо, з того й ліпимо». Такі собі саморобні суміші з надією на отримання більшої біомаси. Є залишки фуражної кукурудзи чи соняшнику, ріпаку, сої — домішали і піде. Насіння зазвичай не протруєне, ці культури вже були в сівозміні, у ґрунті накопичились хвороби… В результаті бачимо посіви сидератів, вкриті шаром хвороб. Нічого не вигравши, таким чином зробили собі ведмежу послугу, посиливши накопичення інфекції.
Також типова помилка — сіють не суміш сидератів, а монокультуру. Наприклад, редьку чи гірчицю. Так, ці культури насправді дуже добрі як покривні, вони добре пригнічують бур’яни, накопичують вегетативну масу, знижують ущільнення ґрунту, приваблюють ентомофагів, поліпшують фітосанітарний стан ґрунту, — але як один з компонентів. Оптимальний їх обсяг в суміші має бути 10-20%. В моно-посівах вони своїми кореневими виділеннями просто стерилізують ґрунт, убиваючи корисну біоту, бо у хрестоцвітих саме такі кореневі виділення і ці культури не мають мікоризи.
SuperAgronom.com: Чи потрібне для впровадження покривних/сидеральних технологій якесь особливе розширення техпарку, докуповування спеціальних сівалок, висівних агрегатів?
Віктор Філатов: Залежить від уже наявної в господарстві техніки та самої суміші. Наприклад, серед наших сумішей найбільш дрібнонасінні вносяться з нормою 12 кг/га, а найбільш крупнонасінні — з нормою 40 кг/га. А загалом способів висіву є три.
Перший це, по суті, mini-till чи no-till. Зібрали культуру і зразу вивели в поле сівалку й у мінімально оброблений ґрунт звичайною сівалкою висівають сидератну суміш.
Другий спосіб — застосування аплікаторів, яких у нас на ринку є вже чимало. Зокрема, брендів APV або Lehner. Це міні-сівалки, які встановлюються на дискові агрегати чи культиватори і насіння на ширину захвату цього агрегата вкидається під обробіток ґрунту. Такі агрегати коштують від €3000 до €10000. Загалом недорого, і при цьому дають змогу досить швидко засівати великі площі.
Третій спосіб мені подобається найменше, бо для нього потрібна велика кількість вологи та більші норми висіву. Йдеться про спеціальні розкидачі, які чіпляють або на комбайни зразу, або на обприскувачі. Або використовують стандартні розкидачі для мінеральних добрив. У такий спосіб іноді сіють суміш ще до того, як зібрано культуру, під час проведення обробок посівів. Але не кожна насінина, що лежить на поверхні, зрештою зійде. Тому потрібно підвищувати норми висіву.
До слова, зараз уже дехто експериментує, висіваючи сидерати дронами у посіви основної культури, які ще стоять. Але тут теж доведеться удвічі збільшувати норму висіву. Знаю один такий приклад, мій приятель-аграрій вирішив поекспериментувати. І хоч я його відмовляв, він таки посіяв десь за тиждень до збирання пшениці з дрона суміш сидератів. Але потім погода змінилась, упродовж трьох тижнів ішли дощі, неможливо було вивести в поле комбайни. І зрештою покривна культура так виросла, що основну зібрати було неможливо. Довелось проводити десикацію, щоб пригнітити покривну, через це ефекту від неї фактично не отримали.
SuperAgronom.com: Як думаєте, чому за значної кількості переваг технологія покривних/сидератних культур у нас недостатньо поширена? Навіть є певний скептицизм щодо неї, якщо судити з дискусій у соцмережах. Зокрема і під вашими постами.
Віктор Філатов: Насправді не всі розуміють, наскільки може впливати на урожай мікробіологічна активність ґрунту. Також, якщо більшість має уявлення, яку кількість певного елементу вносить разом із відповідними добривами і приблизно скільки їх потрібно для отримання конкретного врожаю, то такого самого розуміння, а скільки ж поживних елементів можна додатково отримати завдяки збалансованій сидератній суміші, — немає.
Крім того знаю, що всім хочеться отримати таке собі «міжсезоння», коли зібрали ранні культури, і можна поки розслабитись, не хочеться зразу напружуватись із висівом сидератів. І таке є також…
Втім, тенденція вже поліпшується. Багато керівників агропідприємств побували в Європі, у США, познайомились із тим, як там застосовують ці технології. Й починають і собі думати, рахувати. Що можна, скажімо, отримати урожайність 11-12 т/га кукурудзи, і при цьому не вгатити 600 кг/га міндобрив, а обійтись значно меншою їх кількістю.
SuperAgronom.com: В останні 2 скрутні роки, особливо цьогоріч, коли добриво катастрофічно підскочило в ціні, чимало наших аграріїв або замислювались над цим, або і справді відмовились від внесення добрив. Чи не помітили ви збільшення цікавості до сидеральних технологій як альтернативи?
Віктор Філатов: Я б сказав, що було багато розмов про це, але значного сплеску й поширення відмови від добрив я не помітив. Хоча загалом певна тенденція щодо скорочення норм була.
Так само і «вибуху» зацікавленості до сидератів також не бачу. Є поступове збільшення з року в рік. Як завжди стосовно нововведень на ринку присутні 80% скептиків і 20% новаторів. Скептики поки дивляться, новатори вже пробують. До слова, десь 70% насіння сумішей, які ми реалізуємо, купують агрохолдинги. Думаю, це тому, що вони мають науковий потенціал, багато молодих працівників, які готові впроваджувати щось нове і вбачають у цьому перспективи й можливі прибутки.
Ми ж, як компанія, все-таки з оптимізмом чекаємо, що незабаром наші аграрії усвідомлять усі плюси та можливості, які відкриває ця технологія. Хоч поки що це для нас більше як хобі. Ринок поки не готовий платити за таке насіння вище 10% від собівартості. Тож прибутки отримуємо з урожаїв основних культур та консалтингу. Мені ж насправді цікавіше мати справу з сидератами. Cоняшник, пшениця, кукурудза, ріпак… Я вже з ними розмовляти можу. А сидерати це ще не до кінця розкрита книга, тому намагаюсь і далі їх пізнавати та пропагувати.
SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: АгроПолігон НУБіП: Досліди з сидератами